Ухвала суду № 137144429, 02.06.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02 червня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/808/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників

від позивача: Каблак Ю.-І. П.

від відповідача: не з`явився

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріо Шампіньйон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лілак

про стягнення заборгованості в сумі 2 428 597,27 грн

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Ріо Шампіньйон звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лілак про стягнення заборгованості за договором поставки №13-05 від 13.05.2024 у сумі 2 428 597, 27 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем відповідно до умов договору здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 2 393 705, 43 грн, а відповідачем здійснено лише часткову оплату в сумі 180 000, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю Лілак утворилася заборгованість в сумі 2 213 705, 43 грн.

У зв`язку із невиконанням умов договору позивачем на підставі п. 9.2 та ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу пеню за період з 17.11.2025 по 27.02.2026 в загальній сумі 177 581, 94 грн, 3% в сумі 17 355, 57 грн та інфляційні втрати за період з 17.11.2025 по 24.02.2026 в сумі 19 954, 37 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 03.03.2026 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 31.03.2026.

27.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судових засідання по справі №926/808/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 27.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Постановлено судове засідання призначене на 31.03.2026 провести за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 31.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 05.05.2026.

У судове засідання 05.05.2026 відповідач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, хоча ухвалу суду від 31.03.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача 03.03.2026 об 18:24 год, про що свідчить довідка про доставку.

Ухвалою суду від 05.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.06.2026.

29.05.2026 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову до набрання рішенням суду у цій справі законної сили шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІЛАК, що містяться на усіх рахунках у банківських та інших фінансових установах (у тому числі на рахунках, що будуть відкриті в майбутньому), а також на земельну ділянку (кадастровий номер: 7321055100:01:006:0268, площа: 0,116 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28397873210); земельну ділянку (кадастровий номер: 7321055100:01:006:0038, площа: 0,116 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1964984973210); будівлю контрольно-пропускного пункту площею 495,60 кв.м. (адреса: Чернівецька обл., Глибоцький р., смт. Глибока, вул. Першотравнева, буд. 60-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1964823273210); склад площею 214,5 кв.м. (адреса: Чернівецька обл., Глибоцький р., смт. Глибока, вул. Першотравнева, буд. 60е, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28479673210); земельну ділянку (кадастровий номер: 7321055100:01:006:0294, площа: 0.0949 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 423082473210) у межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 2 428 597,27 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що з інформаційних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №475735561, 475735371, 475736590, 475736884, 475735644 вбачається, що у власності відповідача перебувають об`єкти нерухомого майна, щодо яких укладено іпотечний договір №108, посвідчений 10.04.2026 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дубовенком В.О.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, іпотека забезпечує виконання зобов`язань за генеральним кредитним договором №526/ГКД/0 від 10.04.2026, укладеним між відповідачем та Акціонерним товариством Акціонерний банк Радабанк з розміром основного зобов`язання в 90 000 000,00 грн.

На переконання позивача, наведені обставини свідчать про наявність у відповідача реальної фінансової можливості погасити існуючу заборгованість перед позивачем, у тому числі за рахунок отриманого кредитного фінансування, однак станом на момент звернення до суду відповідач не вчиняє жодних дій, спрямованих на добровільне погашення боргу.

Позивач вважаємо, що укладення правочину щодо обтяження всіх наявних активів свідчить про наявність чіткого наміру штучно унеможливити майбутнє стягнення боргу за рахунок цього майна. Оскільки відповідно до законодавства України про іпотеку іпотекодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, позивач у разі задоволення позову буде позбавлений реальної можливості звернути стягнення на зазначену нерухомість у загальному порядку виплати боргу.

01.06.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, обґрунтовані тим, що позивачем не наведено жодного доводу щодо того, яким чином залучення кредитних коштів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Виконання відповідачем кредитних зобов`язань перед Акціонерним Товариством «Акціонерний банк «Радабанк» не стосується прав та обов`язків позивача, і відповідач не зобов`язаний пояснювати позивачу на яких умовах відповідач буде повертати кредитні кошти банку.

Натомість заява позивача про забезпечення позову містить лише маніпулятивні доводи та не містить жодних доказів того, що є які-небудь ризики ускладнення виконання рішення суду в майбутньому.

Крім того, з боку відповідача починаючи з листопада 2025 року вживаються заходи погашення заборгованості перед позивачем, зокрема з 03.11.2025 сплачено позивачу 686 513,61 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Ухвалою суду від 01.06.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ріо Шампіньйон про забезпечення позову призначено на 02.06.2026.

Присутній у судовому засіданні 02.06.2026 представник позивача підтримав подану заяву про забезпечення позову.

Відповідач був належним чином повідомлений про день та час розгляду заяви про забезпечення позову, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 4 цієї статті ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).

Згідно частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6 ст. 140 ГПК України)

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання такою особою доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само і не містить жодного документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд звертає увагу, що позивач не надав доказів того, що отримані відповідачем за кредитним договором кошти можуть бути використані на інші потреби відповідача, а не на погашення боргу по даній справі, та не довів, що дії відповідача щодо отримання кредиту та оформлення іпотеки можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Саме лише припущення не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд враховує, що після отримання кредиту відповідач сплатив позивачу 150 000,00 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями та свідчить про його намір частково погасити заборгованість перед позивачем.

За таких обставин у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ріо Шампіньйон про забезпечення позову відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.06.2026

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строк, встановлені ст. ст. 255-257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв