Ухвала суду № 137144280, 04.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

04 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/767/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" про поновлення пропущеного строку на подання додаткових пояснень та доказів та долучення їх до матеріалів справи

за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", с. Новопокровка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини", м. Харків (перший відповідач) , Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг", м. Краматорськ (другий відповідач) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Державне агентство резерву України про визнання недійсними договорів

за участю представників учасників справи:

позивача - Чуб С.В.

першого відповідача - Вишнякова О.А.

другого відповідача - не з`явився

третьої особи - Михайлець О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (перший відповідач) та Приватного підприємства "Агропромисловий холдинг" (другий відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним договір поставки № 0145 від 03.07.2015, укладений між Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та Приватним підприємством "Агропромисловий холдинг";

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 1-22/11 від 22.11.2016, укладений між Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", Приватним підприємством "Агропромисловий холдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вказані договори були вчинені внаслідок зловмисної домовленості представника позивача директора Яковенка А.В. (який обіймав посаду на момент вчинення правочину) та представників першого та другого відповідачів.

Ухвалою суду від 13.03.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

01.06.2026 до суду від першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини", надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких відповідач просить суд поновити першому відповіідачу пропущений строк на подання додаткових пояснень та доказів у зв`язку з необхідністю збирання відомостей через адвокатські запити; приєднати дані пояснення та копію адвокатського запиту від 01.06.2026 з протоколом ЕЦП до матеріалів справи.

В обґрунтування поновлення строків перший відповідач зазначає, що згідно з ухвалою суду від 13.03.2026 було встановлено строк для подання відзиву та заперечень. Проте, у зв`язку з необхідністю збирання доказової бази щодо обставин, які відбувалися у період 2020-2021 років, а саме встановлення фактів (або їх відсутності) притягнення посадових осіб ДП до відповідальності за укладання мирових угод, першим відповідачем було ініційовано адвокатський запит до Фонду державного майна України. Враховуючи, що факти, які підлягають з`ясуванню через цей запит, мають ключове значення для спростування аргументів позивача про збитковість правочинів, та те, що адвокатський запит було сформовано 01.06.2026, перший відповідач просить поновити строк на подання даних пояснень та доказів (копії запиту з протоколом ЕЦП), оскільки їх подання у встановлений раніше строк було неможливим через тривалу процедуру пошуку архівних відомостей.

Щодо клопотання першого відповідача про поновлення процесуального строку, суд зазначає наступне.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша статті 118 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Нормами ГПК України чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і для учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 року у справі № 873/56/22).

Постановою від 25.10.2022 року у справі за № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття "справедливе правосуддя" в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки першим відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності можливості підготувати надані письмові пояснення та сформувати адвокатський запит в межах передбачених ГПК України строків (у березні, квітні, травні 2026 року), суд дійшов висновку, що першим відповідачем не доведено існування обставин, які створили йому перешкоди для формування письмових пояснень та адвокатського запиту, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку.

Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи викладене, оскільки першому відповідачу відмовлено у поновленні процесуального строку, суд дійшов висновку клопотання про долучення доказів залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 161, 165, 207, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" про поновлення процесуального строку.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" про приєднання до матеріалів справи додаткових пояснень та доказів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 05 червня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.