Рішення № 137144037, 05.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1210/26Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1210/26

За позовом: Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗБУКА АВТО» (73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 4 км, код ЄДРПОУ 39580742)

про стягнення 871 984,23грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗБУКА АВТО» про стягнення 871 984,23грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1210/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вакує позивач, 21.02.2020р. між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (далі-банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗБУКА АВТО» (далі-позичальник) було укладено Договір №948/ЮКО-20 від 21.02.2020 про надання овердрафту за поточним рахунком (далі-договір).

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 - 1.6 договору, овердрафт - короткостроковий кредит, що надається Банком Позичальнику шляхом сплати з його поточного рахунку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, в межах заздалегідь обумовленого ліміту Овердрафту; при цьому на цьому поточному рахунку утворюється дебетове сальдо.

Рахунок - поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, за яким Банк надає Овердрафт.

Ліміт Овердрафту - встановлений у Договорі гранично допустимий розмір заборгованості за Овердрафтом.

Строк безперервного користування овердрафтом - період часу, протягом якого Позичальник безперервно може мати заборгованість за овердрафтом. Зменшення або збільшення заборгованості по овердрафту в цей період не впливає на дату початку строку.

Проценти - плата за користування кредитними коштами, наданими за овердрафтом, що встановлюється в процентному відношенні до суми фактичної заборгованості за Овердрафтом та Строку безперервного користування Овердрафтом.

Так, відповідно до п. 2.1 договору банк надає позичальнику овердрафт шляхом сплати протягом операційного дня з рахунку позичальника, в АТ «КБ «Глобус», розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на рахунку, в межах встановленого ліміту овердрафту на наступних умовах: ліміт овердрафту - 2 000 000,00 грн.; строк дії ліміту овердрафту - з 21.02.2020 по 20.02.2021 включно; процентна ставка (в залежності від строку безперервного користування овердрафтом): до 10 календарних днів 10% процентів річних, від 11 до 30 календарних днів - 19 % процентів річних; від 31 календарного дня - 29 % процентів річних.

Пунктом 3.1 договору визначено, що овердрафт надається банком позичальнику шляхом сплати з рахунку протягом операційного дня розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує залишок на рахунку, в межах встановленого договором ліміту овердрафту.

Строк безперервного користування овердрафтом становить не більше 30 календарних днів. Днем початку перебігу строку безперервного користування Овердрафтом є перший день, з якого, незалежно від суми, позичальник безперервно мав заборгованість за Овердрафтом, днем закінчення - день, в який заборгованість за Овердрафтом сплачено в повному обсязі (день зарахування на рахунок грошових коштів в сумі, що дорівнює або перевищує розмір фактичної заборгованості по овердрафту) (п.3.2.).

Відповідно до п. 3.4 договору проценти за користування кредитом та комісія за управління овердрафтом, нараховуються за період з дня надання кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов`язань на суму фактичної заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку. Нарахування процентів за користування кредитом та комісія за управління овердрафтом здійснюється у валюті кредиту щомісячно та у день остаточного повернення кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом та комісії за управління овердрафтом в розмірі, передбаченому п. 2.1.5 цього договору, здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 1 числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. Проценти за користування овердрафтом в національній валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти за користування овердрафтом в іноземні валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.

Відповідно до п. 3.4.1 сплата позичальником процентів за користування овердрафтом здійснюється щомісячно в строк по 10 число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок, відкритий в АТ «КБ «Глобус».

Пунктом 3.7 договору передбачено, що у разі несвоєчасної сплати позичальником заборгованості по овердрафту (порушення строку безперервного користування овердрафтом, строку дії ліміту овердрафту, строку сплати комісії за управління овердрафтом) позичальник сплачує банку підвищену процентну ставку, зазначену в п. 2.1.4, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повної сплати. Сплата процентів в підвищеному розмірі, передбачених цим пунктом, здійснюється в день фактичної сплати простроченої заборгованості по овердрафту. При цьому банк припиняє подальше надання позичальнику овердрафту. Надання овердрафту може бути відновлено банком після повної сплати позичальником простроченої заборгованості за овердрафтом, процентами, комісійною винагородою та/або іншими платежами, передбаченими цим договором.

Відповідно до п. 5.2.4. Договору про надання овердрафту, Банк має право щомісячно переглядати розмір Ліміту Овердрафту, процентні ставки за користування Овердрафтом, розмір комісії за управління Овердрафтом. У випадку невиконання Позичальником зобов?язання, визначеного п.6.1.16, що за результатами щомісячного перегляду призвело до зменшення розрахункового ліміту овердрафту більш ніж на 20%, Банк має право в односторонньому порядку зменшити Ліміт овердрафту Позичальника та повідомити Позичальника про зменшення Ліміту овердрафту на поточний місяць з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-банк». Підписанням цього Договору, клієнт погоджується із встановленням нового Ліміту Овердрафту, розрахункова сума якого буде зазначена в повідомлені, що направлено з використанням програмно-технічного комплексу «Клінт-Банк». У випадку наявності заборгованості за овердрафтом, що перевищує Ліміт овердрафту на поточний місяць, користування овердрафтом буде можливим після зниження заборгованості до встановленого Ліміту овердрафту на поточний місяць.

Пунктами 5.2.7 та 5.2.8 договору визначено, що банк має право, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за цим договором, зокрема у разі несвоєчасної сплати комісійної винагороди, припинити надання овердрафтів.

При настанні випадків, передбачених у п.п. 9.1, 9.2 договору банк має право призупинити подальше кредитування позичальника та/або здійснити договірне списання (у т.ч. й дострокове) суми заборгованості позичальника за цим договором, достроково стягнути (в т.ч. примусово шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за цим договором (овердрафт, проценти, комісійну винагороду, штрафні санкції та інші платежі).

Умовами п. 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

03.04.2020р. між сторонами було укладено Додатковий договір №948/1 про внесення змін та доповнень до Договору №948/ЮКО-20 про надання овердрафту від 21.02.2020р.; а саме: ліміт кредитування 1 875 326.86грн; строк кредитування лінії з 21.02.2020р. по 20.03.2021р. включно; мета використання коштів поповнення обігових коштів; процента ставка з 01.04.2020р. -19% процентів річних.

Відповідно до п. 4.4. Додаткового договору №948/1 від 03.04.2020р., сплата Позичальником Процентів за користування Овердрафтом здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «КБ «ГЛОБУС».

31.08.2020р. між сторонами було укладено Додатковий договір №948/2 про внесення змін та доповнень до Договору №948/ЮКО-20 про надання овердрафту від 21.02.2020р.; а саме: ліміт кредитування 1 745 326,86грн; строк кредитування лінії з 21.02.2020р. по 20.01.2022р. включно; мета використання коштів поповнення обігових коштів; процента ставка з 01.04.2020р. -19% процентів річних.

Відповідно до п. 4.1 Додаткового договору № 948/2 від 31.08.2020р. повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 в редакції від 31.08.2020 року до цього Договору.).

29.06.2021р. між сторонами було укладено Додатковий договір №948/3 про внесення змін та доповнень до Договору №948/ЮКО-20 про надання овердрафту від 21.02.2020р.; а саме: ліміт кредитування 1 025 326,86грн; строк кредитування лінії з 21.02.2020р. по 20.07.2022р. включно; мета використання коштів поповнення обігових коштів; процента ставка з 01.04.2020р. -19% процентів річних.

Відповідно до п. 4.1 Додаткового договору № 948/3 від 29.06.2021р. повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 в редакції від 29.06.2021 року до цього Договору.).

Як зазначає позивач, ним належним чином виконувались взяті на себе зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів в порядку овердрафту.

Натомість, як вказує позивач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору про надання овердрафту щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за його користування, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 21.02.2020р. по 16.03.2026р.

Позивач зазначає, що станом на 16.03.2026 року прострочена заборгованість за договором про надання овердрафту складає 485 326,86 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку. При цьому, позивач зазначає, що за відповідачем також рахується строкова заборгованість по процентам в сумі 3 789,54грн. та прострочена заборгованість по нарахованим процентам в розмірі 376 546,89грн.

З огляду на те, що погашення основного боргу та процентів, в строки визначені Договором про надання овердрафту № 948/ЮКО-20 від 21.02.2020 відповідачем не здійснювались, 17.02.2026р. позивач звертався до відповідача із вимогою № 317 та, в якій зазначав про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитом та процентами. Проте відповідач вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, позивачем в зв`язку з несвоєчасним поверненням кредиту було нараховано відповідачу пеню в розмірі 6 320,94грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Акціонерне товариство «Комерційний банк «ГЛОБУС» звернулось до Господарського суду Одеської області за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

В силу положень ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, правовідносини у даній справі виникли внаслідок укладення між позивачем та відповідачем Договору про надання овердрафту за поточним рахунком № 948/ЮКО-20 від 21.02.2020р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано умови договору про надання овердрафту та надано відповідачу відповідні кредитні кошти, що підтверджується зокрема, виписками по особовому рахунку відповідача.

Поряд з цим, проаналізувавши наявні матеріали справи, суд зазначає, що відповідач прийняті на себе зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення наданих коштів не виконав, в обумовлені договором строки кредитні кошти у повному обсязі не повернув, приймаючи до уваги розрахунок суми основного боргу, відповідно до якого заборгованість по кредиту складає 485 326,86 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, суд доходить висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 485 326,86грн. простроченої заборгованості по кредиту.

Також, враховуючи факт прострочення повернення коштів відповідачем, перевіривши розрахунки позивача в частині процентів за користування кредитними коштами, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 376 546,89грн. та строкової заборгованості по процентам в розмірі 3 789,54грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасне погашення основного боргу в сумі 6 320,94грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1 договору про надання овердрафту у разі несвоєчасної сплати заборгованості по овердрафту (порушення максимального строку безперервного користування овердрафтом чи строку дії ліміту овердрафту) та/або сплати процентів та/або сплати комісійної винагороди, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Водночас, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про надання овердрафту (який за своєю правовою природою є кредитним договором), тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року за № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що триває по сьогоднішній день.

Беручи до уваги, що договір про надання овердрафту за своєю правовою природою є кредитним договором, то до правовідносин між Сторонами застосовується п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а отже за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором про надання овердрафту в період дії воєнного стану не може застосовуватися пеня, передбачена цим договором про надання овердрафту, а отже це є наслідком відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 6 320,94грн.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідач отримав овердрафт за договором про надання овердрафту та своєчасно не повернув кредитні кошти позивачу, а також не надав доказів протилежного (як то сплати основного боргу чи процентів), то наявні підстави для стягнення на користь позивача 485 326,86грн простроченої заборгованості по кредиту, 3 789,54грн. сорокової заборгованості по процентам та 376 546,89грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами за договором про надання овердрафту.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи відмову в стягнення пені, підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних мотивів.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, судом встановлено, що 01.07.2025р. між Адвокатом Рибитва Олександром Анатолійовичем та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» укладений Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 010725, за умовами п. 1.1 якого за цим договором адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу з питань, що ставляться клієнтом, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені цим договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що правова допомога, що надаватиметься клієнту за цим договором полягає у наданні правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, тощо; складанні заяв, запитів, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництві і захисті прав та інтересів клієнта у всіх державних та недержавних установах, в т.ч. у судах, а також перед фізичними та юридичними особами.

Види правової допомоги, умови її надання, вартість/фактичні витрати, тощо погоджуються сторонами в цьому договорі та/або в окремих додаткових угодах, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 3.1 договору за надання послуг за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, виходячи з кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/виконаних робіт, фінансового стану клієнта та іншої сторони (сторін) судового процесу, ціни позову (якщо підлягає грошовій оцінці), значимості справи для клієнта та впливу рішення суду на його репутацію та інші істотні обставини. Оплата послуг здійснюється клієнтом на підставі погодженого/підписаного сторонами акту приймання-передачі послуг у спосіб та у строки, визначені у відповідному акті.

Ставка гонорару Адвоката за послуги за 1 (одну) годину роботи складає 1 500грн. Сторони погодили, окрім гонорару Адвоката за послуги, за кожне судове рішення на користь Банку Клієнт сплачує Адвокату гонорар успіху, який встановлюється у розмірі 3 000грн. (п. 3.2 договору).

За фактом надання послуг адвокатом складаються акти приймання-передачі послуг (п. 4.1 договору).

23.03.2026р. між Адвокатом Рибитва Олександра Анатолійовича та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» підписаний Акт прийому-передачі № 948/ЮКО-20 до Договору № 010725 від 01.07.2025, в якому між сторонами погоджено, що загальна вартість професійної правничої допомоги наданої клієнту становить 75 000 грн.

Зокрема, між адвокатом та клієнтом погоджено, що адвокатом були надані послуги з проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультацій в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування транспортних витрат, витрати на телекомунікаційний зв`язок, тощо; складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 2прим для суду та відповідача); копіювання документів формату А4 необхідних для позовної заяви, включи гонорар успіху адвоката (у тому числі за характер складності справи).

Згідно платіжної інструкції № 23823 від 23.03.2025 Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» перераховано на рахунок ФОП Рибитва Олександру Анатолійовичу 75 000 грн.

Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу в цій справі. Отже витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду інститут компенсації витрат на правничу допомогу має дві основні мети: компенсаторну відшкодування стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрат, понесених у зв`язку із судовим процесом; превентивну - стримування іншої сторони від порушення прав та інтересів шляхом спонукання діяти добросовісно, без зловживань процесуальними правами.

Разом з тим суд наголошує, що вказані витрати не можуть виступати способом безпідставного або надмірного збагачення сторони, на користь якої їх присуджено. Витрати на правничу допомогу не повинні перетворюватися на додаткове джерело доходу або економічну вигоду, оскільки це суперечить суті та призначенню цього інституту.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 тощо).

Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи заявлену суму витрат на правничу допомогу, суд виходить із принципів розумності, співмірності та необхідності таких витрат для належного захисту прав сторони у конкретній справі.

Суд бере до уваги, що ця справа не відноситься до категорії складних, предметом спору є стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту за поточним рахунком, правова кваліфікація правовідносин не викликала складнощів, фактичні обставини підтверджувалися письмовими доказами, а судовий розгляд здійснювався в межах спрощеного позовного провадження (без виклику) сторін.

Суд звертає увагу, що виокремлення адвокатом таких послуг, як «узгодження правової позиції, складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 2 прим для суду та відповідача)» як самостійних видів адвокатської діяльності, є необґрунтованим, оскільки зазначені дії за своєю суттю охоплюються діями з підготовки позовної заяви.

Суд також бере до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких процесуальних документів, окрім самої позовної заяви.

В той же час, відшкодування транспортних витрат та понесені витрати на телекомунікаційний зв`язок не можуть бути віднесені до передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та кваліфіковані, як вид правничої допомоги, яка надається безпосередньо адвокатом клієнту.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v.Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v.Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що включення до акту прийому-передачі послуг «гонорару успіху» не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Відповідно до ст. 19 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Поряд з цим, як вже було зазначено судом, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям розумності, співмірності та необхідності, визначеним статтею 129 ГПК України, а тому підлягає зменшенню.

Натомість, суд враховує, що адвокатом позивача було вчинено певний обсяг дій, необхідних для належного представництва інтересів клієнта, що має значення для забезпечення реалізації права позивача на ефективний захист та не можуть залишитися без компенсації.

Таким чином, беручи до уваги характер і складність справи, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає обґрунтованим покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн що, на переконання суду, у даній конкретній справі цілком відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗБУКА АВТО» (73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 4 км, код ЄДРПОУ 39580742) задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗБУКА АВТО» (73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 4 км, код ЄДРПОУ 39580742) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) прострочену заборгованість по кредиту в сумі 485 326 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч триста двадцять шість)грн. 86коп, строкову заборгованість по процентам в сумі 3 789 (три тисячі сімсот вісімдесят дев`ять)грн. 54коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 376 546 (триста сімдесят шість тисяч п`ятсот сорок шість)грн. 89коп., судовий збір в сумі 12 984 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири)грн.95коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч)грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 червня 2026 р.

Суддя К.Ф. Погребна