Ухвала суду № 137143973, 04.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"04" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/490/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3) в інтересах держави в особі

позивача: Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379143, 66833, Одеська обл., Березівський р-н, с.Старі Маяки, вул. Центральна, буд. 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" (код ЄДРПОУ 43281267, 65069, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 1 приміщ. 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 58)

про розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості

за участю прокурора: Олени Шафарчук

представників сторін:

позивач: не з`явився

від відповідача: Ірини Гаврилюк

третя особа: не з`явився

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" про розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості з орендної плати.

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.04.2026; вирішено інші процесуальні питання.

01.04.2026 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання на іншу дату для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Ухвалою від 02.04.2026 відкладено підготовче засідання на 16.04.2026.

16.04.2026 до суду надійшли: від позивача та відповідача - заяви про затвердження мирової угоди, від прокурора - заперечення на заяви про затвердження мирової угоди.

Ухвалою суду від 16.04.2026 у задоволенні заяви Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" про затвердження мирової угоди відмовлено; відкладено підготовче засідання на 29.04.2026.

28.04.2026 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкладено підготовче засідання на 14.05.2026.

У судовому засіданні 14.05.2026 господарський суд оголосив перерву до 27.05.2026.

27.05.2026 до суду від сторін (позивача та відповідача) надійшли: спільна заява про затвердження мирової угоди, рішення LXIV сесії VIII скликання Старомаяківської сільської ради "Про погодження умов мирової угоди між Старомаяківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" у судовій справі №916/490/26" та примірник мирової угоди.

У судовому засіданні 27.05.2026 господарський суд оголосив перерву до 04.06.2026.

02.06.2026 до суду від відповідача надійшли пояснення.

03.06.2026 від прокурора надійшли заперечення щодо затвердження у цій справі мирової угоди.

03.06.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 04.06.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача.

Судом з`ясовано позицію учасників провадження щодо мирової угоди.

Представник відповідача підтримала заяву про затвердження мирової угоди та просила суд її задовольнити, затвердити укладену між сторонами мирову угоду.

Прокурор заперечила проти затвердження мирової угоди.

Суд, заслухавши прокурора та представника відповідача, розглянувши мирову угоду, дослідивши матеріали справи, вважає заяву про затвердження мирової угоди такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч. 7 ст. 46 ГПК України, сторони можуть примиритися, у тому числі, шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Відповідно до ч. ч.1, 2, 3 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Відповідно до ч.4 ст.192 ГПК України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною 5 ст. 192 ГПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Аналіз положень ст.192 ГПК України свідчить, що мирова угода - це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині - мировій угоді, яка набирає чинності з моменту її затвердження судом.

При цьому, сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних процесуальних нормах, є правом сторін, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися із застосуванням принципу "судового розсуду". Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

В свою чергу, умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі № 914/1789/19 наголосив, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони припиняють наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульований укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу.

Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

На відміну від звичайного договору мирова угода в позовному провадженні укладається у процесі розгляду справи в господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Подібний висновок Верховного Суду викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 та постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/11213/20, від 21.03.2023 у справі № 914/3014/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі №185/8179/22 щодо застосування ст. 207 ЦПК України, яка за змістом є аналогічною статті 192 ГПК України, зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що за своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз`яснює сторонам наслідки укладення мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов`язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі.

Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди сторін у позовному провадженні належить перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог частини 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. Аналогічний правовий висновок щодо застосування статей 192, 231 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.

Крім того судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.06.2025 у справі №917/141/24, відповідно до якої мирова угода - це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині - мировій угоді, яка набирає чинності з моменту її затвердження судом. Слід зазначити, що взаємними поступками є добровільна відмова кожної із сторін від чого-небудь (певних вигод, умов, намірів тощо) або послаблення своїх вимог на користь врегулювання конфлікту. Узгодження взаємних поступок є виключним правом сторін, яким вони користуються на власний розсуд, виходячи із власної оцінки комерційної доцільності, господарських, цивільних чи ділових взаємовідносин із контрагентом, майнових або немайнових інтересів тощо. Сутність поступок може носити кількісний або якісний характер. Втручання суду в оцінку взаємних поступок обмежене підставами для відмови у затвердженні мирової угоди, визначеними ч. 5 ст. 192 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23 зазначено, що надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.

Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Суд встановив, що мирову угоду укладено між позивачем Старомаяківською сільською радою Березівського району Одеської області та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити".

Від імені позивача мирову угоду підписано сільским головою Миколою Бурдюжой, від відповідача - директором товариства Тетяною Янєвою.

Підписи засвідчено печатками.

Крім цього, сторонами додано до спільної заяви рішення LXIV сесії VIII скликання Старомаяківської сільської ради "Про погодження умов мирової угоди між Старомаяківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" у судовій справі №916/490/26", у пункті 1 якого сільська рада вирішила погодити умови мирової угоди у справі № 916/490/26 та уповноважила сільського голову Бурдюжу М. на підписання мирової угоди.

З наданої на затвердження суду мирової угоди у даній справі вбачається, що така угода підписана уповноваженими представниками сторін, їх дії відповідають інтересам сторін, умови мирової угоди є виконуваними, не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, що не є учасниками справи.

Відповідно до вказаної мирової угоди, сторони з метою добровільного врегулювання спору та підставі вільного і реального волевиявлення, взаємних поступок та компромісів уклали 22.05.2026 мирову угоду, в якій погодили вирішення всіх спірних питань, що виникли у відносинах між сторонами.

Умовами мирової угоди передбачено оплату заборгованості з орендної плати у сумі 165724,78 грн. до затвердження мирової угоди Господарським судом Одеської області.

На підтвердження виконання означеної умови відповідачем подано відповідні платіжні інструкції.

Також, згідно листа Старомаяківської сільської ради від 28.05.2026 №848/03, станом на 28.05.2026 у ТОВ "Орехагро Сити" відсутня заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 22,7755 га, кадастровий номер 5125483400:01:001:0606, та порушень договору оренди землі №451 від 20.12.2019, додаткової угоди від 21.11.2023 не має.

За довідкою ГУ ДПС в Одеській області від 20.05.2026 №4333/АП/15-32-13-01-20Е, станом на 20.05.2026 ТОВ "Орехагро Сити" не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Щодо заперечень прокурора, суд зазначає наступне.

Практика Верховного Суду свідчить про принципову можливість укладення мирової угоди між відповідачем та позивачем, в особі якого прокурор подав позов в інтересах держави (ухвала Верховного Суду від 18.11.2025 у cправі №902/1605/23, ухвала Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №904/3912/23, постанова Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №922/436/22).

Статтею 55 ГПК України визначені процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та передбачено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатися до суду в інтересах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду.

У статті 4 ГПК України закріплено право на звернення до господарського суду та передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, передбачена у статті 53 Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином сторонами у цій справі є Старомаяківська сільська рада Березівського району Одеської області (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" (відповідач), а прокурор в даному випадку виступає як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу - Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21 зазначено, що звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Отже, оскільки у справі, яка розглядається, позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Старомаяківської сільської ради, яка набула статусу позивача, обмеження на укладення мирової угоди, передбачені статтею 55 Господарського процесуального кодексу України, стосуються саме прокурора, а не позивача у цій справі.

Мирову угоду, як вже зазначалося вище, укладено між сторонами даної справи - позивачем та відповідачем, умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків сторін, стосуються предмета позову і не суперечать положенням статті 192 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Одеська обласна прокуратура виступає у цій справі як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, а тому укладена між сторонами мирова угода не порушує права прокурора, оскільки він здійснює процесуальне представництво Старомаяківської сільської ради та діє в її ж інтересах.

Хоча частиною п`ятою статті 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті, разом з тим, зазначена норма не може бути застосована до процесу укладення мирової угоди, який врегульований статтею 192 Господарського процесуального кодексу України.

Такого ж висновку притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.02.2020 у справі №911/427/19.

Суд звертає увагу на те, що дискреційні повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду виключно у випадках, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таких порушень при розгляді даної мирової угоди судом не встановлено.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

За приписами частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 192 ГПК України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Судом прийнято до уваги, що зі змісту поданої сторонами мирової угоди вбачається, що наслідки затвердження мирової угоди сторонам у справі відомі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне затвердити мирову угоду сторін та закрити провадження по справі.

Водночас, частиною 4 статті 231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Приймаючи до уваги, що сторонами під час укладення мирової угоди було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, судом вказане питання не вирішується.

Керуючись ст.ст.42, 46, 192, 193, п.7 ч.1, ч.3 ст.231, ст.ст. 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в:

1. Спільну заяву Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" про затвердження мирової угоди від 22.05.2026 задовольнити.

2. Затвердити мирову угоду, укладену між Старомаяківською сільською радою Березівського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" від 22.05.2026 у справі №916/490/26 наступного змісту:

МИРОВА УГОДА

у справі №916/490/26, що перебуває в провадженні Господарського суду Одеської області щодо стягнення заборгованості із орендної плати, розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку

місце укладання: село Старі Маяки, Березівського району, Одеської області

дата укладання: 22 травня 2026 року

Старомаяківська сільська рада Березівського району Одеської області, ЄДРПОУ 04379143, що знаходиться за адресою: вулиця Центральна, будинок 2, село Старі Маяки, Березівський район, Одеська область, в особі сільського голови Бурдюжи Миколи Петровича (далі - позивач), який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламенту, затвердженого рішенням XL сесії VIII скликання Старомаяківської сільської ради від 16.08.2024 №1148-VIII та рішення LXIV сесії VIII скликання Старомаяківської сільської ради "Про погодження умов мирової угоди між Старомаяківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" у судовій справі №916/490/26" від 15 травня 2026 року № - VIII, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити", ЄДРПОУ 43281267, що знаходиться за адресою: вулиця Академіка Заболотного, будинок 1, приміщення 2, місто Одеса, Одеська область, в особі директора Янєвої Тетяни Георгіївни, що проживає за адресою: село Холмське, Арцизького району, вулиця Радянська, 67 А, (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Арцизьким РВ ГУМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ), який діє на підставі протоколу №1 від 09 жовтня 2019 року (далі - відповідач або ТОВ "Орехагро Сити"),

які є сторонами у справі №916/490/26, яка розглядається Господарським судом Одеської області, які разом надалі спільно іменуються сторони, а кожна окремо - сторона, усвідомлюючи однозначно і повною мірою значення своїх дій, ознайомлені із вимогами законодавства, а також маючи всі необхідні для цього повноваження, керуючись ст. ст. 46, 192, 193 Господарського процесуального кодексу України, з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок вирішили закінчити розгляд зазначеного спору шляхом укладання мирової угоди (далі - угода або мирова угода), на наступних умовах:

1. Предмет мирової угоди

1.1. Мирова угода укладається з метою врегулювання спору, що розглядається Господарським судом Одеської області, справа №916/490/26 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головного управління ДПС в Одеській області про розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованості з орендної плати.

2. Узгоджені умови врегулювання спору

2.1. Відповідач, ТОВ "Орехагро Сити" погоджується добровільно усунути порушення, зазначені у позовній заяві, а саме сплатити заборгованість у розмірі 165724,78 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч сімсот двадцять чотири гривні сімдесят вісім копійок) за користування (на підставі договору оренди № 451 від 20.12.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (після заміни сторони - Старомаяківською сільською радою Березівського району Одеської області) та ТОВ "Орехагро Сити"), земельною ділянкою: загальною площею 22,7755 га з кадастровим номером 5125483400:01:001:0606.

2.2. Оплата заборгованості у сумі 165724,78 грн. по орендній платі повинна бути сплачена до затвердження мирової угоди Господарським судом Одеської області.

2.3. Також, ТОВ "Орехагро Сити" зобов`язується сплатити добровільний внесок на користь Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області на розвиток Старомаяківської територіальної громади розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. упродовж 10 календарних днів з моменту набрання законної сили судового рішення про затвердження цієї мирової угоди.

2.4. Позивач відмовляється від позовних вимог у справі № 916/490/26 щодо стягнення заборгованості, дострокового розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

2.5. Договір оренди землі № 451 від 20.12.2019, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (після заміни сторони Старомаяківською сільською радою Березівського району Одеської області) та ТОВ "Орехагро Сити", вважається чинним від дати його укладення на умовах, які передбачені договором та додатками до нього.

3. Припинення судового спору.

3.1. Позивач після виконання умов цієї угоди не заперечує проти закриття провадження у справі та вважає спір врегульованим. Провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 193 ГПК України після затвердження цієї угоди судом.

3.2. Сторони просять суд затвердити цю мирову угоду та закрити провадження у справі.

3.3. Повторне звернення з тим самим спором не допускається.

4. Заключні положення.

4.1. Сторони мирової угоди засвідчують та гарантують, що мирова угода укладається ними у відповідності до власного волевиявлення та в межах повноважень. В момент укладення мирової угоди сторони усвідомлюють значення своїх дій і можуть керувати ними; розуміють свої права та обов`язки за мировою угодою; представники сторін мають необхідний обсяг повноважень на укладення цієї мирової угоди; при укладенні мирової угоди відсутні будь-який обман, насильство чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані сторонами; мирова угода укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких для сторін обставин; мирова угода вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків; у зв`язку з укладенням мирової угоди не буде порушено прав та інтересів третіх осіб, в тому числі й держави.

4.2. Судові витрати, які складаються з суми судового збору у розмірі 7987,20 грн. у справі, покладаються на відповідача, які останній зобов`язується сплатити на користь Одеської обласної прокуратури упродовж 10 календарних днів з моменту набрання законної сили судового рішення про затвердження цієї мирової угоди.

4.3. У разі невиконання умов мирової угоди вона може бути примусово виконана в порядку, передбаченому законодавством України.

4.4. Текст мирової угоди викладений українською мовою в трьох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін та для Господарського суду Одеської області, сторони (представники сторін) підписують і на підставі спільної заяви подають мирову угоду для затвердження судом.

5. Реквізити та підписи сторін:

Позивач:

Старомаяківська сільська рада Березівського району Одеської області, ЄДРПОУ 04379143, вулиця Центральна, будинок 2, село Старі Маяки, Березівський район, Одеська область, в особі сільського голови Бурдюжи Миколи Петровича

(Підпис та печатка) Микола БУРДЮЖА

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити", ЄДРПОУ 43281267, вулиця Академіка Заболотного, будинок 1, приміщення 2, місто Одеса, Одеська область, в особі директора Янєвої Тетяни Георгіївни

(Підпис та печатка) Тетяна ЯНЄВА

3. Провадження у справі №916/490/26 - закрити.

4. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає виконанню у строк, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Стягувачем за цією ухвалою є: Старомаяківська сільська рада Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379143, 66833, Одеська обл., Березівський р-н, с.Старі Маяки, вул. Центральна, буд. 2).

Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Орехагро Сити" (код ЄДРПОУ 43281267, 65069, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 1 приміщ. 2).

Суддя Сулімовська Марина Богданівна

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 04.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 05.06.2026.