Ухвала суду № 137143955, 05.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

05 червня 2026 року Справа № 915/562/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Іст Трейд про відвід судді (вх. № 8095/26 від 01.06.2026 р.) від розгляду справи № 915/562/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Іст Трейд

про стягнення 110001,00 грн., -

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Іст Трейд про стягнення 110001,18 грн., у т.ч. 3% річних - 30439,16 грн. та суми інфляційного збільшення - 79562,02 грн.

В обґрунтування позову заявник посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 30439,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 79562,02 грн. за період з 11.02.2025 до 08.12.2025 р.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол (вх. № 7283/26 від 15.05.2026 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення приписів ч. 7 ст. 162, ч. 7 ст. 164 ГПК України не зазначено рахунку позивача в банку або небанківському надавачі платіжних послуг та не надано відповідний документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

22.05.2026 р. від представника позивача Жиленкової В.В., до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 7619/26).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол (вх. № 7283/26 від 15.05.2026 р.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/562/26 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

01.06.2026 від представника відповідача Русанової Ю.П. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про відвід судді (вх. №8095/26), яка обґрунтована наступним.

Так, відповідач із посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, зазначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді

Як вказує відповідач, суддя Ільєва Л.М., слухаючи справу №915/1530/24, не була безсторонньою та упередженою, а тому не може здійснювати правосуддя у спорі між тими ж самими сторонами об`єктивно та неупереджено. На підтвердження своєї позиції відповідач зазначає обставини щодо розгляду справи у підготовчому засіданні, що відбулося 13.02.2025р.

Також відповідач зазначає, що під час розгляду справи Господарський суд Миколаївської області не відмовив позивачу у задоволенні жодного клопотання (заяви) у даній справі, однак, судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від 04.03.2024 р., яким відповідач просив витребувати зазначені у клопотанні ухвали Печерського районного суду м. Києва, з підстав того, що суд не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідач з посиланням на приписи п.4 та 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України зазначає, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність. Натомість, Всупереч наведеним вимогам, упродовж 2024-2026 років, всі позовні заяви, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол до господарського суду Миколаївської області (код ЄДРПОУ 32365441) (справи №№915/1530/24, 915/1596/25, 915/562/26) розподілені на одну суддю: Ільєву Л.М.

Відтак, на переконання відповідача, розгляд всіх справ даного підприємства однією суддею викликає обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості як безпосередньо процесу розподілу судових справ у господарському суді Миколаївської області, так і судді Ільєвої Л.М.

З вищевикладених підстав відповідач заявив про відвід судді Ільєвої Людмили Михайлівни.

Ухвалою суду від 02.06.2026 суддею Ільєвою Л.М. визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Іст Трейд про відвід судді (вх. № 8095/26 від 01.06.2026 р.) від розгляду справи № 915/562/26 необґрунтованою. Вирішення питання про відвід судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи № 915/562/26 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

Розпорядженням керівникам апарату Господарського суду Миколаївської області №16 від 03.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/562/26 в частині розгляду заяви про відвід головуючого судді.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 заяву про відвід судді у справі №915/562/26 передано на розгляд судді Семенчук Н.О.

Згідно з частинами 7-8 ст.39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ТОВ Агро Іст Трейд про відвід судді Ільєвої Л.М., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).

Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції суд зазначає, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

Так, в обґрунтування заявленого відводу позивач посилається на упередженість судді під час розгляду справи №915/1530/24 щодо розгляду заяв та клопотань позивача та відповідача.

З огляду на викладене, наведені у заяві про відвід судді Ільєвої Л.М. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, з якими обумовлюється можливість відводу судді від розгляду справи, а містять лише незгоду з процесуальними рішеннями судді, що не є підставою для відводу судді та суперечить ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно судом роз`яснюється заявнику, що нормами ГПК України визначено механізми реалізації прав учасником судового процесу, у разі якщо учасник не погоджується з процесуальним рішенням судді, в тому числі - шляхом надання права оскарження такого процесуального рішення до суду вищої інстанції через включення заперечень на процесуальне рішення у скаргу на рішення суду по суті спору, або шляхом подання окремої скарги на процесуальне рішення судді у визначених законом випадках.

Щодо доводів відповідача про упередженість судді Ільєвої Л.М., у зв`язку з тим, що на розгляд судді було передано справи за позовом ТОВ НВП Агрінол №915/1530/24, №915/1596/25, №915/562/26, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

У відповідності до ч. 16-19 ст. 32 ГПК України, результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім`я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.

Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 затверджено "Положення про автоматизовану систему документообігу суду" (далі - Положення), відповідно до пункту 1.2.1. якого судова справа - позовні заяви, скарги, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також судові процесуальні документи, що виготовляються судом.

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ

Здійснення автоматизованого розподілу судових справ без урахування правил, зазначених у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення, не допускається. (пункти 2.3.4., 2.3.5., 2.3.9. Положення).

При цьому, положення частини 1 статті 36 ГПК України містять заборону повторної участі одного й того ж складу суду при новому розгляді справи виключно у разі скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено обмеження щодо розгляду суддею справ за позовом одного й того самого позивача.

Заявником не надано будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду справ або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи.

Зазначені відповідачем обставини у заяві про відвід судді є безпідставними, оскільки суд не вбачає порушення порядку визначення складу господарського суду для розгляду справ.

Викладені з заяві, відповідачем обставини про відвід судді не є підставою для відводу та/або самовідводу судді в розумінні ст.35, 36 ГПК України.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 8095/26 від 01.06.2026 ) Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Іст Трейд про відвід судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи №915/562/26.

Керуючись ст.ст. 32, 35-36, 39, 234 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви (вх. № 8095/26 від 01.06.2026 ) Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Іст Трейд про відвід судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи №915/562/26.

Ухвала суду набирає законної сили, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Семенчук