Рішення № 137143782, 04.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3024/25

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»

01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера «Б», код ЄДРПОУ 33880354

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік»

08700, Київська область, Обухівський район, місто Обухів, вулиця Київська, будинок 132/2, кабінет 16, код ЄДРПОУ 44822164

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл»

36039, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Чорновола Вячеслава, будинок 18, код ЄДРПОУ 44727438

про стягнення 533536,46 грн

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№7307/25 від 25.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл» заборгованості в загальному розмірі 533536,46 гривень за договором фінансового лізингу № 231127-1/ФЛ-Ю-А від 27.11.2023 та договором поруки № 231127-10/П від 27.11.2023, що складається з 202978,50 гривень заборгованості за лізинговими платежами, 8818,97 гривень пені, 6827,59 гривень 24 процентів річних за договором, 806,24 гривень інфляційних втрат, 48323,86 гривень штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 120809,66 гривень штрафу за порушення умов Повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій № 2130-ТФП від 15.07.2025, 144971,64 гривень неустойки за неповернення об`єкта лізингу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем-1 умов вищезгаданого договору лізингу за ним обліковується заборгованість у розмірі, що заявляється до стягнення та оскільки виконання відповідачем-1 зобов`язань за цим договором забезпечено вищезазначеним договором поруки з відповідачем-2, позивач заявляє до стягнення заборгованість за договором лізингу з відповідачів солідарно.

Господарський суд Київської області, у складі судді Колесника Р.М., ухвалою суду від 23.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №911/3024/25; розгляд справи призначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з Указом Президента України №960/2025 від 13.12.2025 суддю Колесника Р.М. призначено на посаду судді Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку з цим, розпорядженням виконуючого обов`язків керівника апарату Господарського суду Київської області від 20.01.2026 №07-АР призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Саванчук С.О.

Відповідно до частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, суд у новому складі приймає дану справу до свого провадження, продовжує здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (без проведення судового засідання), та, оскільки зміна складу суду відбулась на стадії розгляду справи по суті, суд вирішив повторно розпочати розгляд справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2026 прийнято справу №911/3024/25 до провадження в новому складі суду та призначено здійснювати подальший розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розпочато розгляд справи по суті повторно.

Ухвала Господарського суду Київської області від 30.01.2026 направлена судом відповідачам за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", в якій у відповідачів наявні зареєстровані електронні кабінети.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік» отримав вищевказану ухвалу суду 30.01.2026 о 18:10, а відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл» - 30.01.2026 о 18:14.

Відповідно до частини 2 пункту 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, днем коли відповідачі отримали ухвалу Господарського суду Київської області від 30.01.2026 є 02.02.2026.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Факт отримання відповідачами ухвали Господарського суду Київської області від 30.01.2026 у цій справі свідчить про обізнаність відповідачів про наявність цього судового провадження, його право на заперечення позову, наведення суду своїх доводів та надання доказів.

Відтак, відповідачі належним чином повідомлені судом про розгляд даної справи та встановлені процесуальні строки.

Відповідачі своїм правом на заперечення позову, в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористались та не подали до суду у встановлений судом строк відзивів на позовну заяву.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням належного повідомлення відповідачів про розгляд цієї справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» як лізингодавцем (далі - позивач / лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік» як лізингоодержувачем (далі - відповідач-1 / лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 231127-1/ФЛ-Ю-А від 27.11.2023 (далі Договір лізингу).

Відповідно до умов Договору лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно (об`єкт лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, що передбачені Договором лізингу.

Сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до пункту 2.2. Загальних умов Договору лізингу та Графіку сплати лізингових платежів, які включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу та винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг об`єкт лізингу.

Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до пункту 2.1.7, згідно з яким число сплати це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно пункту 2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу.

Відповідно до пункту 2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу, у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору) становить менше, або дорівнює 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. Договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання акту. Наступні чергові лізингові платежі кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця. У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору) становить більше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в пункті 4.2. Договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Відповідно до пункту 4.2 Договору лізингу, загальна вартість об`єкта лізингу складає 1208096,60 грн, авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору лізингу) складає 276348,72 грн та становить більше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в пункті 4.2. Договору лізингу, а, отже, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту.

Згідно з пунктом 2.4 Загальних умов Договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до пункту 2.1.8. Загальних умов Договору лізингу період лізингу це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Відповідно до пункту 2.1.6. Загальних умов Договору лізингу акт це акт приймання-передачі об`єкта лізингу в лізинг.

Позивач передав в користування відповідачу-1 об`єкт лізингу на підставі підписаного 29.11.2023 сторонами акту прийому-передачі майна.

Пунктом 10 Індивідуальної частини Договору лізингу сторони визначили, що усі платежі за Договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати відповідно до пункту 2.2. Загальних умов Договору з урахуванням коригування гривні по відношенню до курсу валюти - долар США.

Таким чином, відповідно до пункту 2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 19 числа кожного місяця в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів, тобто: періоди лізингу №1 - 19.12.2023, №2 - 19.01.2024, №3 - 19.02.2024, №4 - 19.03.2024 і т.д.).

Як зазначає позивач, відповідач-1 зобов`язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого з 20.05.2025 по 20.08.2025 за ним виникла заборгованість в розмірі 202978,50 грн, а саме: з 19.05.2025 (18 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 34,75грн; з 19.06.2025 (19 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 67719,87 грн; з 18.07.2025 виникла заборгованість в розмірі 68106,55 грн; з 19.08.2025 (21 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 67117,33 грн.

Згідно з пунктом 7.1.1 Договору лізингу передбачено, що за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та має відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

З огляду на вказані положення Договору лізингу, позивачем нарахована до стягнення пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати за період з 20.05.2025 по 08.09.2025 у розмірі 8818,97 грн.

Пунктом 2.7 Загальних умов Договорів лізингу визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

На підставі вказаного пункту Договору лізингу, а також положень статті 625 Цивільного кодексу України позивачем здійснене нарахування 24 процентів річних за період з 20.05.2025 по 08.09.2025, у розмірі 6827,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 806,24 грн.

Окрім того, згідно з пунктом 5.2.1. Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору.

Проте, як стверджує позивач, відповідач-1, жодного разу не здійснив таке інформування.

Згідно з пунктом 7.1.3. Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач за порушення пункту 5.2. Загальних умов Договору лізингу сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення.

Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкту лізингу) протягом строку дії Договору лізингу.

Пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору лізингу визначено, що остаточна загальної вартості об`єкту лізингу вартість об`єкту лізингу, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості об`єкту лізингу, направленому лізингодавцем.

Остаточна загальна вартість об`єкту лізингу згідно з актом прийому-передачі майна від 29.112023 становить 1208096,60 грн.

З огляду на вказані положення Договору лізингу та порушення відповідачем-1 обов`язку інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору, позивачем здійснене нарахування штрафу за чотири квартали (за 3, 4 квартали 2024 року та 1, 2 квартали 2025 року) у розмірі 48323,86 грн.

15.07.2025 на електронну адресу лізингоодержувача позивачем було направлено повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій № 2130-ТФП, умовами якого лізингодавець вимагав передати автомобіль Skoda Octavia A8, 2023 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 об`єкт лізингу за Договором лізингу, комплект ключів та реєстраційні документи на об`єкт лізингу, в період часу з 11:00 до 16:00 год. 21.07.2025, за зазначеною у даному повідомлені адресою.

Проте, як зазначає позивач, лізингоодержувач не виконав умови вказаного повідомлення, чим порушив пункт 5.4. Загальних умов Договору лізингу.

Так, частиною 3 пункту 5.4. Загальних умов Договору лізингу сторони узгодили, що за порушення, невиконання, неналежне виконання (в т.ч. за несвоєчасне, неповне, неточне та інше) лізингоодержувачем вимог лізингодавця, направлених лізингоодержувачу з метою реалізації оперативно-господарських санкцій (в т.ч. непередання лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю) - лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен та будь-який випадок такого порушення.

Сторони погодили, що дана договірна санкція (штраф) є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії Договору лізингу, та для зручності сторін визначається як 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Отже, за порушення умов Договору лізингу та повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій № 2130-ТФП від 15.07.2025, позивачем нарахована відповідачу-1 договірна санкція (штраф) у розмірі 120809,66 грн.

Також, 29.08.2025, у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за Договором лізингу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» направлено на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік» повідомлення № 2577-ТФП про розірвання (відмову) Договору лізингу та повернення об`єкта лізингу, а саме: Транспортний засіб: Skoda Octavia A8, 2023 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , у строк до 09.09.2025.

Відповідно до пункту 7.1.2. Загальних умов Договору лізингу, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкта лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: 1) неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання за весь час невиконання; або 2) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Керуючись пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору лізингу, актом прийому-передачі майна від 29.11.2023, яким визначено остаточну загальну вартість предмету лізингу у розмірі 1208096,60 грн, позивачем нарахована неустойка відповідачу-1 за неповернення об`єкта лізингу за 12 днів (з 10.09.2025 по 22.09.2025), сума якої становить 144971,64 грн.

27.11.2023 між позивачем як кредитором, відповідачем-1 як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл» як поручителем (далі - відповідач-2 / поручитель), з метою забезпечення зобов`язань відповідача-1 за Договором лізингу укладено договір поруки 231127-10/П (далі Договір поруки).

Згідно з умовами пункту 2 Договору поруки відповідач-2 зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 усіх грошових зобов`язань за Договором лізингу в повному обсязі, в тому числі: - за сплату позивачу лізингових платежів; - за сплату позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на відповідача-1 відповідно до умов Договору лізингу та/або чинного законодавства України.

З огляду на це, позивач вимагає стягнення загальної суми заборгованості з відповідачів солідарно.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

За нормами частини 2 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов`язаний:

1) у разі якщо об`єкт фінансового лізингу відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам та специфікаціям, прийняти такий об`єкт, володіти та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу;

2) відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання та експлуатації об`єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані;

3) своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі;

4) надавати лізингодавцю доступ до об`єкта фінансового лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання, експлуатації та утримання у порядку та на умовах, передбачених договором фінансового лізингу;

5) письмово повідомляти лізингодавця про всі випадки виявлення несправностей об`єкта фінансового лізингу, його поломок або збоїв у роботі протягом строку дії договору фінансового лізингу, а у випадках та строки, передбачені таким договором, - також і продавця (постачальника) такого об`єкта;

6) письмово повідомляти лізингодавця про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування, а про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані об`єкта фінансового лізингу, - негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня настання зазначених обставин, подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором фінансового лізингу;

7) у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу;

8) дотримуватися умов договорів страхування об`єкта фінансового лізингу;

9) надавати лізингодавцю за його запитом інформацію та документи щодо свого фінансового стану та змісту діяльності у порядку та строки, визначені договором фінансового лізингу та/або законом;

10) у разі тимчасової державної реєстрації об`єкта фінансового лізингу за лізингоодержувачем при закінченні строку, на який лізингоодержувачу було передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), або у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу зняти такий об`єкт з обліку та передати лізингодавцю реєстраційні документи на об`єкт фінансового лізингу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Матеріалами справи встановлено, що 27.11.2023 між позивачем та відповідачем-1 був укладений Договір лізингу, яким затверджено графік внесення лізингових платежів.

29.11.2023 позивач та відповідач-1 склали та підписали акт прийому-передачі об`єкта лізингу за Договором лізингу, згідно з яким лізингодавець передав об`єкт лізингу, а саме: новий загальний легковий седан: Skoda Octavia A8, 2023 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а лізингоодержувач прийняв вищевказаний об`єкт лізингу в користування (фінансовий лізинг).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу відповідач-1 зобов`язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 19 числа кожного місяця в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів.

Всупереч взятих на себе обов`язків, відповідач-1 зобов`язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, внаслідок чого з 20.05.2025 по 20.08.2025 у нього виникла заборгованість в розмірі 202978,50 грн, а саме: з 19.05.2025 (18 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 34,75 грн; з 19.06.2025 (19 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 67719,87 грн; з 18.07.2025 (застосовується пункт 2.7.1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 19.07.2025 вихідний день (20 період лізингу)) виникла заборгованість в розмірі 68106,55 грн; з 19.08.2025 (21 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 67117,33 грн.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, твердження позивача про наявність заборгованості відповідача-1 зі сплати лізингових платежів у розмірі 202978,50 грн підтверджується матеріалами справи, відповідачами не спростовані, доказів сплати лізингових платежів за спірні періоди до матеріалів справи не надано, отже, позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу, підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає таке.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з пунктом 7.1.1 Договору лізингу передбачено, що за порушення обов`язку із своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та має відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

З огляду на вказані положення Договору лізингу, позивачем нарахована до стягнення пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати за період з 20.05.2025 по 08.09.2025 у розмірі 8818,97 грн.

За результатом перевірки судом правильності проведеного позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що він є обґрунтованим, арифметично правильним, отже, вимоги про стягнення пені у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 24 процентів річних, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2.7 Загальних умов Договору лізингу визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

На підставі вказаного пункту Договору лізингу та положень статті 625 Цивільного кодексу України позивачем здійснене нарахування 24 процентів річних за період з 20.05.2025 по 08.09.2025 у розмірі 6827,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 806,24 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних втрат та дійшов висновку, що розрахунок є обґрунтованим, арифметично правильним, отже, вимоги про стягнення 24 процентів річних у розмірі 6827,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 806,24 грн підлягають задоволенню.

Щодо штрафу за неподання звітності, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 5.2.1. Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору.

Проте, як стверджує позивач, відповідач-1, жодного разу не здійснив таке інформування.

Згідно з пунктом 7.1.3. Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач за порушення пункту 5.2. Загальних умов Договору лізингу сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1 відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення.

Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості Об`єкту лізингу) протягом строку дії Договору.

Пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору лізингу визначено, що остаточна загальна вартість об`єкту лізингу вартість об`єкту лізингу, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості об`єкту лізингу, направленому лізингодавцем.

Остаточна загальна вартість об`єкту лізингу згідно з актом прийому-передачі майна від 29.11.2023 становить 1208096,60 грн.

З огляду на вказане, позивачем здійснене нарахування штрафу за чотири квартали (за 3, 4 квартали 2024 року та 1, 2 квартали 2025 року) у розмірі 48323,86 грн.

Доводи позивача, в цій частині, відповідачами спростовані не були, матеріали справи спірних повідомлень не містять, розрахунок цієї позовної вимоги відповідає положенням Договору лізингу та підтвердженій у матеріалах справи остаточній загальній вартості об`єкту лізингу, отже, позовні вимоги про стягнення штрафу за неподання звітності у розмірі 48323,86 грн підлягають задоволенню.

Щодо штрафу за порушення умов Повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій, суд зазначає таке.

15.07.2025 на електронну адресу лізингоодержувача позивачем було направлено Повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій № 2130-ТФП, умовами якого лізингодавець вимагав передати автомобіль Skoda Octavia A8, 2023 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 об`єкт лізингу за Договором лізингу, комплект ключів та реєстраційні документи на об`єкт лізингу, в період часу з 11:00 до 16:00 год. 21.07.2025, за зазначеною у Повідомленні адресою.

Проте, як зазначає позивач, лізингоодержувач не виконав умови вказаного Повідомлення, чим порушив пункт 5.4. Загальних умов Договору лізингу.

Частиною 3 пункту 5.4. Загальних умов Договору лізингу сторони узгодили, що за порушення, невиконання, неналежне виконання (в т.ч. за несвоєчасне, неповне, неточне та інше) лізингоодержувачем вимог лізингодавця, направлених лізингоодержувачу з метою реалізації оперативно-господарських санкцій (в т.ч. непередання лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю) - лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен та будь-який випадок такого порушення.

Сторони погодили, що дана договірна санкція (штраф) є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Отже, за порушення умов Договору та Повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій № 2130-ТФП від 15.07.2025, сума договірної санкції (штрафу) становить 120809,66 грн та позовні вимоги, в цій частині, є обґрунтованими, відповідачами не спростовані, відтак, підлягають задоволенню.

Щодо вимог про сплату неустойки за неповернення об`єкту лізингу, суд зазначає таке.

У зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за Договором лізингу, лізингодавцем 29.08.2025 направлено на поштову адресу лізингоодержувача повідомлення № 2577-ТФП про розірвання (відмову) Договору лізингу та повернення об`єкта лізингу в строк до 09.09.2025.

Відповідно до пункту 7.1.2. Загальних умов Договору, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкта лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: 1) неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання за весь час невиконання; або 2) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Керуючись пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору лізингу, актом прийому-передачі майна від 29.11.2023, яким визначено остаточну загальну вартість об`єкту лізингу у розмірі 1208096,60 грн позивачем нарахована неустойка відповідачу-1 за неповернення об`єкта лізингу за 12 днів (з 10.09.2025 по 22.09.2025), сума якої становить: 144971,64 грн.

Враховуючи, що вказані позовні вимоги ґрунтуються на Договорі лізингу, відповідачами не спростовані та підтверджені матеріалами справи, суд дійшов висновку про їх задоволення.

Щодо вимог про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає таке.

Як вже зазначалось, 27.11.2023 між позивачем як кредитором, відповідачем-1 як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл» як поручителем, з метою забезпечення зобов`язань відповідача-1 за Договором лізингу укладено договір поруки 231127-10/П.

Згідно з умовами пункту 2 Договору поруки відповідач 2 зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 усіх грошових зобов`язань за Договором лізингу в повному обсязі, в тому числі: - за сплату позивачу лізингових платежів; - за сплату позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на відповідача-1 відповідно до умов Договору лізингу та/або чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За умовами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у зв`язку із невиконанням відповідачем-1 умов Договору лізингу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заявленої до стягнення заборгованості з відповідачів солідарно.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що ані відповідач-1 як боржник за Договором лізингу, ані відповідач-2 як поручитель за Договором поруки, не надали доказів належного виконання взятих на себе зобов`язань, доводів позивача не спростували, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості зі сплати лізингових платежів за Договором лізингу у розмірі 202978,50 грн; пені у розмірі 8818,97 грн; 24 % річних у розмірі 6827,59 грн; інфляційних втрат у розмірі 806,24 грн; штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у розмірі 48323,86 грн, штрафу за порушення умов Повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 120809,66 грн; неустойки за неповернення об`єкта лізингу у розмірі 144971,64 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку з вказаним, витрати зі сплати судового збору (6402,44 грн) покладаються на кожного відповідача в розмірі 3201,22 грн, адже солідарне стягнення витрат на оплату судового збору законом не передбачене.

Керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх.№7307/25 від 25.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл» заборгованості в загальному розмірі 533536,46 гривень за договором фінансового лізингу № 231127-1/ФЛ-Ю-А від 27.11.2023 та договором поруки № 231127-10/П від 27.11.2023 задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік» (08700, Київська обл., Обухівський р-н, місто Обухів, вул. Київська, буд. 132/2, каб. 16, код ЄДРПОУ 44822164) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл» (36039, м. Полтава, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 18, код ЄДРПОУ 44727438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, код ЄДРПОУ 44727438) 202978,50 грн (двісті дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень п`ятдесят копійок) заборгованості за лізинговими платежами; 8818,97 грн (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень дев`яності сім копійок) пені, 6827,59 грн (шість тисяч вісімсот двадцять сім гривень п`ятдесят дев`ять копійок) 24 процентів річних, 806,24 грн (вісімсот шість гривень двадцять чотири копійки) інфляційних втрат, 48323,86 грн (сорок вісім тисяч триста двадцять три гривні вісімдесят шість копійок) штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 120809,66 грн (сто двадцять тисяч вісімсот дев`ять гривень шістдесят шість копійок) штрафу за порушення умов Повідомлення про застосування оперативно-господарських санкцій № 2130-ТФП від 15.07.2025, 144971,64 грн (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривня шістдесят чотири копійки) неустойки за неповернення об`єкта лізингу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслоджистік» (08700, Київська обл., Обухівський р-н, місто Обухів, вул. Київська, буд. 132/2, каб. 16, код ЄДРПОУ 44822164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, код ЄДРПОУ 44727438) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3201,22 грн (три тисячі двісті одна гривня двадцять дві копійки).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ойл» (36039, м. Полтава, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 18, код ЄДРПОУ 44727438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, код ЄДРПОУ 44727438) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3201,22 грн (три тисячі двісті одна гривня двадцять дві копійки).

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 04.06.2026.

Суддя С.О. Саванчук