Ухвала суду № 137143635, 05.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2026Справа № 910/6572/26

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВІТ" про визнання трудових відносин припиненими

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВІТ" (далі - відповідач, ТОВ "ГРАНДВІТ") з вимогами про визнання припиненими за власним бажанням трудових відносин та повноважень керівника/директора ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВІТ" з дати набрання рішенням суду законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 26.05.2026 (вх. № 6572/26 від 01.06.2026), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; правові підстави позову.

Позивачем не дотримано вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про визнання припиненими за власним бажанням трудових відносин та повноважень керівника/директора Граб Віталія Миколайовича з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВІТ".

У якості правових підстав позову позивач посилається, у тому числі, на норми Кодексу законів про працю України. Водночас, позивач стверджує, що трудового договору/контракту між ним та ТОВ "ГРАНДВІТ" не укладалось.

Суд звертає увагу позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, згідно якої за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина 2 статті 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина 12 статті 39 Закону України"Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством (пункти 8.14, 8.15, 8.19, 8.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20).

Наведеними висновками Велика Палата Верховного Суду відступала від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи наведене, позивачу належить визначити правові підстави позову та викласти зміст позовних вимог з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- визначити правові підстави позову та викласти зміст позовних вимог з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 172, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- визначити правові підстави позову та викласти зміст позовних вимог з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачам.

5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.06.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА