Рішення № 137143620, 05.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026Справа № 910/14175/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Трейдінг»

про розподіл судових витрат

у справі за позовом керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Трейдінг»

2) Комунального некомерційного підприємства «Перинатальний центр м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»

про визнання недійсної додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва (далі прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі Київрада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Трейдінг» (далі ТОВ «Грін Трейдінг», відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства «Перинатальний центр м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» (далі Перинатальний центр, відповідач-2) про визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 31.12.2024 до договору підряду № 09/2 від 12.09.2024 та стягнення пені в сумі 1 429 461,24 грн..

Справа розглядалась у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України).

За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 14.05.2026 відмовлено у задоволенні позову керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради в повному обсязі.

Після ухвалення вказаного судового рішення до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Грін Трейдінг» надійшли докази до заяви про розподіл судових витрат, зробленої відповідачем-1 до закінчення судових дебатів, у якій заявник просив стягнути з прокуратури витрати на правничу допомогу в сумі 42 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за правилами, визначеними ст. 221, 244 ГПК України.

Зі свого боку прокурор подав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу, в яких зазначив, що заявлений представником ТОВ «Грін Трейдінг» розмір витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеним, не відповідає критеріям необхідності, реальності та розумності, відтак у задоволенні вказаної заяви прокурор просив відмовити

Розглянувши доводи учасників справи щодо розподілу судових витрат та дослідивши в цій частині наявні докази, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ТОВ «Грін Трейдінг» долучило копії:

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ященко Н.Л. серії ЗР № 21/2873 від 08.09.2021;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Грін Трейдінг» адвокатом Ященко Н.Л. серії АО № 1210231 від 24.12.2025;

- договору про надання правової допомоги № 06/11-25/1 від 03.11.2025, укладеного між ТОВ «Грін Трейдінг» та Адвокатським об`єднанням «Агард»;

- додаткової угоди № 2 від 15.12.2025 до договору № 06/11-25/1 від 03.11.2025, в якій визначено вартість надання юридичних послуг у сумі 42 000,00 грн;

- рахунку на оплату № 36 від 29.04.2026 на суму 42 000,00 грн;

- акту надання послуг № б/н від 15.05.2026 на суму 42 000,00 грн;

- платіжної інструкції № 22760 від 11.05.2026 на суму 42 000,00 грн.

Дослідивши вказані докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених ТОВ «Грін Трейдінг» витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Водночас слід зазначити, що під час визначення суми відшкодування таких витрат суд виходить з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, у якій предметом розгляду є визнання недійсної господарської угоди та стягнення штрафних санкцій у сумі 1 429 461,24 грн; розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом сторін; характер спірних відносин та значення справи для сторін; кількість наданих суду пояснень та доказів представником відповідача-1; обсяг виконаної адвокатом роботи та витраченого часу під час підготовки відзиву, інших заяв по суті позову; формування та викладення позиції представником відповідача-1 на кожний довід прокурора; кількість судових засідань (5) та присутність у кожному з них адвоката ТОВ «Грін Трейдінг».

У той же час, суд приймає до уваги те, що обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста; спір, що розглядався судом, не є складним; судом не проводились додаткові процесуальні дії. Крім того, суд враховує наявність заперечень прокурора щодо стягнення витрат на правничу допомогу, які вважає обґрунтованими в контексті вищенаведеного.

Тож на підставі викладеного суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу з 42 000,00 грн до 15 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду в постанові 05.10.2022 у справі № 923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

З урахуванням наведеного, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

З огляду на викладене, в даному випадку на прокурора покладаються витрати відповідача-1 на професійну правничу допомогу.

При цьому суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За таких обставин вимоги відповідача-1 про стягнення витрат на правничу допомогу суд задовольняє частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Трейдінг» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Трейдінг» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139 ідентифікаційний код 40729651) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

У іншій частині заяви відмовити.

Повне додаткове рішення складене 5 червня 2026 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного додаткового рішення.

Суддя Головіна К. І.