Ухвала суду № 137143489, 05.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.06.2026 Справа № 908/1333/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви вих. № б/н від 27.05.2026 (вх. № 1569/08-07/26 від 02.06.2026)

за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Пінаєв Віталій Валентинович, ( АДРЕСА_2 )

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143», (69065, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 143)

про визнання рішення загальних зборів недійсним та скасування рішення загальних зборів

УСТАНОВИВ

02.06.2026 до служби діловодства Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 27.05.2026 (вх. № 1569/08-07/26 від 02.06.2026) ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143», м. Запоріжжя про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143» про обрання ревізійної комісії або ревізора Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143» та обрання членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143», яке оформлено протоколом № 10 від 16.04.2025.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 справу № 908/1333/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.

Відповідно до пункту 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Частина 1 ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. (постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п. 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Вказаний підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні. (п. 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Позовна заява це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Стала судова практика свідчить, що позовна заява не може містити альтернативні вимоги, позивач повинен визначитись з предметом позову (спору), який подається на вирішення суду. (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6)

У поданій позовній заяві має місце альтернативне викладення змісту позовних вимог в прохальній частині позовної заяви, а саме: про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ОСББ «Гоголя, 143», оформленого протоколом загальних зборів від 16.04.2025 № 10, що суперечить вищевказаним вимогам.

Юридична природа рішень загальних зборів полягає у тому, що вони є актами індивідуальної дії (актами ненормативного характеру). Такі акти мають форму офіційного документа, що породжує юридичні наслідки для конкретних осіб і є обов`язковим для виконання. Як зазначив Верховний Суд у постановах № 916/375/17 від 20.03.2018, № 909/556/18 від 16.10.2019, № 922/2402/21 від 01.09.2022, № 910/1942/22 від 06.09.2023 рішення загальних зборів спрямовані на врегулювання внутрішніх відносин у юридичній особі та мають обов`язкову силу для всіх учасників.

Тому, рішення загальних зборів є особливим інструментом корпоративного управління: хоча за змістом вони можуть мати наслідки, подібні до правочинів, їх правова природа є відмінною. Це вимагає окремого правового підходу до оцінки їх законності, порядку прийняття та можливих наслідків порушення процедури чи повноважень.

Рішення загальних зборів учасників є результатом реалізації корпоративної волі, однак воно може бути оскаржене в судовому порядку, якщо порушує норми законодавства або права учасників. Відповідно до усталеної судової практики, учасник (акціонер) товариства має право звернутися до суду з позовом про визнання рішення загальних зборів недійсним, якщо наявні юридичні підстави для цього.

У правозастосовній практиці важливо чітко розрізняти два способи захисту прав учасників юридичної особи: визнання рішення загальних зборів недійсним та скасування такого рішення.

Ці способи мають різну правову природу та неоднакові юридичні наслідки, а тому є альтернативними й не можуть ототожнюватися, закон не передбачає .

Визнання рішення недійсним означає, що воно юридично вважається таким, яке не створює жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, тобто ніколи не існувало в правовому полі. Натомість скасування рішення тягне припинення його дії на майбутнє з дати ухвалення окремого рішення про скасування. Це розмежування чітко сформульовано в численних постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду (зокрема, постанови від 14.09.2022 у справі № 909/298/21, від 12.07.2023 у справі № 924/641/20).

Ключова умова для визнання рішення недійсним це наявність порушення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з позовом. Якщо суд не встановить такого порушення або дійде висновку про неефективність обраного способу захисту, це є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Так, саме на позивача покладається доведення конкретного впливу оспорюваного рішення на свої права чи законні інтереси. Такий підхід висловлював Верховний Суд у низці рішень (постанови від 28.07.2022 у справі № 910/2607/21, від 29.11.2022 у справі № 910/2608/21, від 29.11.2023 у справі № 910/2606/21, від 18.10.2023 у справі № 922/2013/21).

Метою оскарження рішень органів юридичної особи не є саме по собі визнання їх недійсними. Головна мета такого оскарження це захист порушених прав учасника, серед яких, зокрема можуть бути: право брати участь в управлінні юридичною особою; право своєчасно та в повному обсязі отримувати повідомлення про проведення загальних зборів; право отримувати необхідну інформацію для участі у голосуванні; право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів тощо.

Таким чином, ефективність судового захисту у справах про оспорювання рішень загальних зборів безпосередньо залежить від правильного вибору способу захисту та належного обґрунтування порушення прав позивача в кожному конкретному випадку.

Отже, позивачу необхідно у позовній заяві чітко визначити обраний ним спосіб захисту прав та інтересів, а саме: визнання рішення недійсним або його скасування.

Вищевказане свідчить, що позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у статті 162 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143», м. Запоріжжя про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143», яке оформлено протоколом № 10 від 16.04.2025та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовноїзаяви відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме: письмового уточнення позовної заяви з чіткими визначенням способу захисту прав та інтересів, а саме: визнання рішення недійсним або його скасування. Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк.

Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Керуючись ст., ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву вих. № б/н від 27.05.2026 (вх. № 1569/08-07/26 від 02.06.2026) ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143», м. Запоріжжя про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143» про обрання ревізійної комісії або ревізора Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143» та обрання членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 143», яке оформлено протоколом № 10 від 16.04.2025 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 , м. Запоріжжя строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме: письмового уточнення позовної заяви з чіткими визначенням способу захисту прав та інтересів, а саме: визнання рішення недійсним або його скасування.

Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк та направити іншим учасникам справи (докази у підтвердження чого надати суду).

3. Суд роз`яснює позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

5. Ухвала підписана 05.06.2026.

6. Копію даної ухвали направити на представнику позивача.

Суддя Н.Г.Зінченко