Рішення № 137143350, 02.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026м. ДніпроСправа № 904/6791/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Прохода Ю.Р.

за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровська обл., м. Кам`янське

до Садівничого товариства "Каскад", Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, с. Шульгівка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, смт Слобожанське

про визнання недійсним протоколу зборів уповноважених

Представники:

від позивача: Шипіленко О.А.;

від відповідача: Бірюков С.В.;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства "Каскад", у якому просить визнати недійсним протокол зборів уповноважених №1/24 Садівничого товариства "Каскад" від 25.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Моісєєнко Д.О. 05.06.2024 та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Рохман Л.А. 27.08.2024. Разом з позовом позивач подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 04.12.2025 (суддя Крижний О.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.12.2025.

15.12.2025 позивач подав до суду заяву про залучення третьої особи.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2026 № 40 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/6791/25, у зв`язку з відрахуванням зі штату судді ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 09.01.2026 справу № 904/6791/25 передано судді Мілєвій Ірині Вікторівні.

Суд ухвалою від 12.01.2026 прийняв справу № 904/6791/25 до свого провадження. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 02.02.2026.

02.02.2026 відповідач подав до суду відзив, в якому просить суд повернути позовну заяву позивачу.

В підготовче засідання 02.02.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.

Суд ухвалою від 02.02.2026 оголосив перерву у підготовчому засіданні до 02.03.2026. Витребував у Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області копії документів, що містяться у реєстраційній справі СТ «Каскад», а саме: протокол № 1/24 проведення чергових річних зборів уповноважених Садівниче товариство "Каскад" від 25.05.2024, на підставі якого внесені зміни щодо голови правління, а також додатки та інші документи до цього протоколу. Витребував у Садівничого товариства «Каскад» протокол № 1/24 проведення чергових річних зборів уповноважених Садівниче товариство "Каскад" від 25.05.2024, на підставі якого внесені зміни щодо голови правління, а також додатки та інші документи до цього протоколу; реєстр (список) учасників (членів) СТ «Каскад» із зазначенням дати уточнення перед зборами вищого органу управління СТ «Каскад» у 2024-2025 роках. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області.

09.02.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив.

02.03.2026 відповідач подав до суду заперечення (зокрема, серед додатків і протокол № 1/24 проведення чергових річних зборів уповноважених Садівниче товариство "Каскад" від 18 та 25.05.2024).

В підготовче засідання 02.03.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 02.03.2026 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 13.04.2026 включно. Відклав підготовче засідання на 18.03.2026.

16.03.2026 позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.

В підготовче засідання 18.03.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 18.03.2026 відклав підготовче засідання на 17.04.2026.

23.03.2026 позивач подав до суду клопотання про долучення оригіналів доказів для огляду.

16.04.2026 позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.

17.04.2026 позивач подав до суду клопотання про продовження строку на подачу доказів.

В підготовче засідання 17.04.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 17.04.2026 відклав підготовче засідання на 27.04.2026.

27.04.2026 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів.

27.04.2026 позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.

В підготовче засідання 27.04.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 27.04.2026 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та запропонував Садівничому товариству "Каскад" надати до суду документи, на підставі яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято в якості учасників (членів) Садівничого товариства «Каскад». Ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.05.2026.

05.05.2026 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів.

06.05.2026 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд надати правову оцінку діям відповідача.

06.05.2026 позивач подав до суду клопотання (заяву свідка).

В підготовче засідання 06.05.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 06.05.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 25.05.2026.

25.05.2026 позивач подав до суду клопотання про виклик та допит свідка.

25.05.2026 позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем до матеріалів справи додано список учасників зборів уповноважених Садівничого товариства «Каскад» ід 18.05.2026. Проведеним позивачем порівняльним аналізом зазначеного документа з офіційним Обліковим списком (реєстром) учасників (членів) СТ «Каскад» за період 2023 2025 років (який був наданий самим відповідачем 23.03.2026 та в який, за твердженням Голови правління, жодних змін не вносилось), виявлено відсутність права ухвального голосу у 7 (семи) осіб, включених до списку делегатів (уповноважених) зборів від 18.05.2026. Пункт 4.7 статуту Садівничого товариства «Каскад» визначає, що збори уповноважених мають право вирішувати питання, якщо на них присутні не менш 75 % всіх делегатів. Наявність серед уповноважених (делегатів) осіб, які не є учасниками (членами) Садівничого товариства «Каскад» породжує окрім відсутності правомочності зборів суттєве звуження (обмеження) прав учасників (членів) кооперативу, визначених законом «Про кооперацію» - один член кооперативу один голос.

25.05.2026 позивач подав до суду клопотання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

25.05.2026 позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що 06.05.2026 в підготовчому засіданні на виконання ухвали суду від 27.04.2026 Садівниче товариство «Каскад» надало суду докази (копії документів): заяву свідка ОСОБА_3 від 04.05.2026 (у списку членів Садівничого товариства «Каскад» власник ділянки № 5 та зазначений в протоколі зборів уповноважених № 1/24 СТ «Каскад» від 25.05.2024 обраним членом правління); членська книжка ОСОБА_3 ; членську книжку ОСОБА_4 ; заяву ОСОБА_3 (ділянка № 5) від 18.06.2023; заяву ОСОБА_4 (ділянка № НОМЕР_1 ) від 24.06.2023. 07.05.2026 позивач, набувши необхідні дані (РНОКПП) із заяви свідка ОСОБА_3 , отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про відсутність відомостей станом на 07.05.2026 09:46:20 (копія додається, оригінал наявний), що свідчить про відсутність прав власності та користування на земельні ділянки означеної особи та свідоцтва про спадщину. Позивач звертає увагу суду, що ділянки № 5 (0,12 га) та № 5а (0,0278 га) були приватизовані 27.12.2005 та 25.01.2006. Садівниче товариство «Каскад» не мало законних повноважень розпоряджатися земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , виділяти їх чи приймати нових членів під «чужі» приватизовані ділянки. 23.03.2026 відповідач у своєму клопотанні про долучення доказів до справи надав пояснення голови правління Садівничого товариства «Каскад» ОСОБА_5 . В останньому абзаці пояснень голови стверджується, що облікові списки товариства не змінювалися в період 2023-2025 років. Тобто, прийняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кооперативу не було. За цих обставин позивач вважає, що відповідач 06.05.2026 надав суду завідомо недостовірні та підроблені докази, намагається ввести суд в оману фальсифікованим списком членів товариства станом на 01.01.2025. На підставі викладеного позивач просить суд визнати докази: членські книжки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; заяву ОСОБА_3 (ділянка № 5) від 18.06.2023; заяву ОСОБА_4 (ділянка № НОМЕР_1 ) від 24.06.2023; облікові списки товариства станом на 01.01.2025 недопустимими, оскільки вони спростовуються іншими матеріалами справи та офіційними даними Державного реєстру. Постановити окрему ухвалу щодо підробки доказів та направити органу досудового розслідування для відкриття кримінального провадження (за ст. 358, 384 КК України).

В судове засідання 25.05.2026 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Суд ухвалою від 25.05.2026 відклав судове засідання на 02.06.2026.

В судове засідання 02.06.2026 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі № 904/3779/23 встановлено: « ОСОБА_1 є засновником і членом Садівничого товариства «Каскад» з 1987 року, що підтверджується членською книжкою на садову ділянку № НОМЕР_2 , вул. 4 (арк. с. 17) та довідкою № 93 від 19.01.2022 виданою головою СТ «Каскад» (арк. с. 18)». Зазначені обставини підтверджені і рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі № 904/346/24. Протоколом № 1/24 чергових річних зборів уповноважених «Садівничого товариства «Каскад» від 25.05.2024, посвідченим приватним нотаріусом Моісєєнко Д.О. 05.06.2024 та внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Рохман Л.А. 27.08.2024, прийнято ряд рішень, в тому числі головою правління Садівничого товариства «Каскад» обрано ОСОБА_5 . Позивач зазначає, що зазначені рішення ухвалені різною кількістю голосів, зокрема рішення про обрання голови товариства прийнято голосами (як вказано в протоколі) 20 присутніх членів товариства, що з`явилися, із, як стверджується, загальної зареєстрованої кількості в 39 членів. Позивач зауважує, що статут СТ «Каскад» не містить положень про порядок делегування уповноважених, механізм та порядок цих дій не встановлений, і тому не можна достовірно підтвердити, що присутні уповноважені делегати правомочні вирішувати питання (складали кворум) як наслідок, рішення таких зборів є недійсними. Як зазначає позивач, оскаржуваним протоколом прийняті рішення, які затверджені, виходячи із присутності 39 уповноважених із 50. Однак, вказаних учасників не можливо визначити саме в якості уповноважених, оскільки вони не обиралися, оскільки відсутній порядок обрання уповноважених представників та їх участь у загальних зборах, який був би затверджений відповідно до Статуту. Позивач стверджує, що право голосу на зборах 18 та 25 травня 2024 року було надано щонайменше двом особам, які ніколи не були учасниками (членами) «Садівничого товариства «Каскад». Протокол не містить перелік всіх уповноважених, підстави та порядок їх обрання. Відповідно у зборах уповноважених 18 та 25 травня 2024 року приймали участь особи, чиї повноваження не підтверджені згідно із Статутом. Отже, як зазначає позивач, його корпоративні права якого було порушено рішенням СТ «Каскад» щодо участі в управлінні товариством, зокрема, шляхом прийняття рішень без наявності правомочності для вирішення питання (кворуму). Враховуючи, що прийняття 18 та 25 травня 2025 року рішень відбулось за відсутності правомочності вирішувати питання (кворуму) та обрання уповноважених осіб, а також той факт що 39 осіб при наявності 537 зареєстрованих членів не можуть приймати рішення ні від імені загальних зборів, ні від імені зборів уповноважених, наявні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення зборів уповноважених Садівничого товариства «Каскад» від 18 та 25 травня 2024 року, оформленого Протоколом №1/24.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України «Про кооперацію».

Згідно ст. 1 Закону України «Про кооперацію» кооперація система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

За визначенням ст. 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Статтею 6 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про кооперацію» кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Статтею 9 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства, спір у даній справі стосується реалізації прав члена кооперативу на управління кооперативом, а правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає саме Закон України «Про кооперацію». Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.10.2020 у справі № 695/2665/16-ц.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу (частина 3 статті 15 Закону України «Про кооперацію» ).

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про кооперацію» чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Протоколом № 1/24 чергових річних зборів уповноважених «Садівничого товариства «Каскад» від 25.05.2024 прийнято ряд рішень, в тому числі головою правління Садівничого товариства «Каскад» обрано ОСОБА_5 .

Як зазначає позивач, його корпоративні права якого було порушено рішенням СТ «Каскад» щодо участі в управлінні товариством, зокрема, шляхом прийняття рішень без наявності правомочності для вирішення питання (кворуму).

Господарський суд зазначає, що в протоколі № 1/24 чергових річних зборів уповноважених «Садівничого товариства «Каскад» від 25.05.2024 зазначено, що в товаристві зареєстровано 537 членів СТ «Каскад». Обрані уповноваженими на збори 18.05.2024 50 членів товариства. Зареєстровано присутніх на зборах - 39 осіб (список додається).

До матеріалів справи надано список учасників зборів уповноважених осіб СТ «Каскад» 18.05.2024, відповідно до якого на збори зареєстровано 39 уповноважених осіб, серед яких ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі № 910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст. 15 Закону "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що: у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені; різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.

Відповідно до п. 4.1. Статуту СТ «Каскад» управління Товариством здійснюється на основі самоуправління, широкої гласності, активної участі його членів у вирішенні всіх питань діяльності.

Вищим органом управління Товариства є загальні збори або збори уповноважених, які для керівництва справами у період між зборами обирають правління Товариства (п. 4.2. Статуту СТ «Каскад»).

Кожен член Товариства має один голос. Дозволяється члену Товариства делегувати свій голос уповноваженому члену Товариства (п. 4.3. Статуту СТ «Каскад»).

Рішення на загальних зборах членів Товариства, чи зборах уповноважених приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням. Збори мають право вирішувати питання, якщо на них присутні не менш 3/4 всіх членів Товариства за урахуванням голосів уповноважених осіб (п. 4.5. Статуту СТ «Каскад»).

У випадку ускладнення зі скликанням загальних зборів можуть проводитись збори уповноважених. Норми представництва та порядок обрання уповноважених членів установлюється правлінням Товариства. Збори уповноважених мають право вирішувати питання, якщо на них присутні не менш 3/4 всіх делегатів (п. 4.7. Статуту СТ «Каскад»).

Зі спірного протоколу № 1/24 чергових річних зборів уповноважених «Садівничого товариства «Каскад» від 25.05.2024 вбачається, що у зборах взяли участь 39 уповноважених членів СТ «Каскад», що становить 78 % від 50 обраних уповноваженими на збори 18.05.2024.

Господарський суд зауважує, що із наданого до матеріалів справи списку учасників зборів уповноважених осіб СТ «Каскад» 18.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 є одним із 39 зареєстрованих уповноважених осіб.

Таким чином, у відповідності п. 4.5. Статуту спірне рішення чергових річних зборів уповноважених «Садівничого товариства «Каскад» приймалось за наявності кворуму відповідно зо вимог п.4.5 Статуту та норм чинного законодавства.

До того, ж господарський суд вважає за доцільне зазначити, що рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (в даному випадку члена садівничого товариства - позивача). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Оскаржувані рішення органів управління можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси учасника та порушують їх та за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому позивач повинен довести, що існує безпосередній зв`язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління господарського товариства.

Господарський суд зазначає, що позивачем не було доведено, що внаслідок проведених спірних загальних зборів для позивача настали будь-які обмеження, а іншим членам надані несправедливі переваги за рахунок позивача, отже за своїм змістом оскаржуване позивачем рішення не має ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів позивача.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що статут СТ «Каскад» не містить положень про порядок делегування уповноважених, механізм та порядок цих дій не встановлений, і тому не можна достовірно підтвердити, що присутні уповноважені делегати правомочні вирішувати питання (складали кворум) як наслідок, рішення таких зборів є недійсними.

Господарський су зауважує, що в матеріалах справи міститься протокол загальних зборів власників та користувачів земельних ділянок по 4 (четвертій) вулиці обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Каскад» від 21.04.2024, яким одноголосно делеговано на чергові річні збори уповноважених ОК СТ «Каскад» по затвердженому проекту «Порядка денного»: ОСОБА_6 (ділянка 91); ОСОБА_7 (ділянка 95); ОСОБА_1 (ділянки НОМЕР_3 ); ОСОБА_8 (ділянка 86).

Відповідно до протоколу загальних зборів власників та користувачів земельних ділянок по 4 (четвертій) вулиці обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Каскад» від 21.04.2024 головою зборів четвертої вулиці був ОСОБА_9 .

При цьому, в судовому засіданні 25.05.2026 ОСОБА_9 пояснив, що був належним чином обраний, а також був належним чином уповноважений представляти інтереси членів Товариства та приймати участь у зборах 25.04.2024.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_9 був одним із уповноважених СТ «Каскад», до того ж як зазначив сам позивач, він був належним чином обранийта був належним чином уповноважений представляти інтереси членів Товариства та приймати участь у зборах 25.04.2024, а отже позивачу відомий механізм та порядок делегування членами своїх голосів уповноваженим.

З огляду на викладене, позиція позивача щодо відсутності механізму та порядку делегування членами своїх голосів уповноваженим суду вбачається суперечливою з огляду на попередні твердження позивача, про те що відповідно до протоколу загальних зборів власників та користувачів земельних ділянок по 4 (четвертій) вулиці обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Каскад» від 21.04.2024 він був належним чином обраний, а також був належним чином уповноважений представляти інтереси членів Товариства та приймати участь у зборах 25.04.2024.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

У справі, що розглядається, позивач ОСОБА_9 був одним із уповноважених СТ «Каскад», до того ж як зазначив сам позивач, він був належним чином обраний та був належним чином уповноважений представляти інтереси членів садівничого товариства та приймати участь у зборах 25.04.2024, тобто позивачу відомий механізм та порядок делегування членами своїх голосів уповноваженим. Однак в подальшому позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним протоколу зборів уповноважених №1/24 Садівничого товариства "Каскад" від 25.05.2024, серед іншого, з підстав відсутності у статуті СТ «Каскад» положень про порядок делегування уповноважених, а також не визначення механізму та порядку таких дій взагалі, у зв`язку із чим не можна достовірно підтвердити, що присутні уповноважені делегати правомочні вирішувати питання (складали кворум). Тобто дії позивача суперечать його попередній поведінці.

Позивач наголошує, що спірний протокол не містить перелік всіх уповноважених, підстави та порядок їх обрання. Відповідно у зборах уповноважених 18 та 25 травня 2024 року приймали участь особи, чиї повноваження не підтверджені згідно із Статутом.

Господарський суд зазначає, що в протоколі № 1/24 чергових річних зборів уповноважених «Садівничого товариства «Каскад» від 25.05.2024 зазначено, що відповідно до проведеною ревізійною комісією перевірки фактичної кількості членів товариства було встановлено, що станом на 18.05.2024 в товаристві зареєстровано 537 членів СТ «Каскад». Обрані уповноваженими на збори 18.05.2024 50 членів товариства. Зареєстровано присутніх на зборах - 39 осіб (список додається).

До матеріалів справи надано список учасників зборів уповноважених осіб СТ «Каскад» 18.05.2024, відповідно до якого на збори зареєстровано 39 уповноважених осіб, серед яких ОСОБА_1 .

Господарський суд зазначає, що нормами Закону України "Про кооперацію" та положеннями Статуту СТ «Каскад» не передбачено необхідність чи обов`язок в протоколах зборів уповноважених дублювати данні з протоколів про обрання уповноважених.

Також господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Господарський суд зауважує, що позивач неодноразово подавав до суду клопотання про витребування доказів, проте не зважаючи на свої твердження про те, що не можна достовірно підтвердити, що присутні уповноважені делегати на спірних зборах уповноважених були правомочні вирішувати питання, клопотання про витребування протоколів загальних зборів власників та користувачів земельних ділянок по вулицях обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Каскад», якими зазначеним у спірному протоколі уповноваженим було делеговано повноваження представляти інтереси членів Товариства на зборах уповноважених ОК СТ «Каскад», позивачем під час розгляду даної справи не заявлялись.

Позивач зазначає, що враховуючи, що прийняття 18 та 25 травня 2025 року рішень відбулось за відсутності правомочності вирішувати питання (кворуму) та обрання уповноважених осіб, а також той факт, що 39 осіб при наявності 537 зареєстрованих членів не можуть приймати рішення ні від імені загальних зборів, ні від імені зборів уповноважених, наявні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення зборів уповноважених Садівничого товариства «Каскад» від 18 та 25 травня 2024 року, оформленого Протоколом №1/24.

Господарський суд наголошує, що спірне рішення чергових річних зборів, оформлене протоколом № 1/24 від 25.05.2024, приймалось уповноваженими «Садівничого товариства «Каскад», а не учасниками/членами СТ «Каскад».

Як зазначалось вище, зі спірного протоколу № 1/24 чергових річних зборів уповноважених «Садівничого товариства «Каскад» від 25.05.2024 вбачається, що у зборах взяли участь 39 уповноважених членів СТ «Каскад» з 50 обраних уповноваженими на збори 18.05.2024. До того ж, із наявного в матеріалах справи списку учасників зборів уповноважених осіб СТ «Каскад» 18.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 був одним із 39 зареєстрованих уповноважених осіб.

З огляду на викладене, оскільки за результатами розгляду справи не встановлено факту порушення оскаржуваним рішенням чергових річних зборів уповноважених СТ «Каскад» оформлених протоколом № 1/24 від 25.05.2024 безпосередньо прав та законних інтересів позивача, а також факту прийняття вказаним зборами рішення за відсутності кворуму, господарський суд не має підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним протоколу зборів уповноважених № 1/24 Садівничого товариства "Каскад" від 25.05.2024.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

06.05.2026 позивач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що 27.03.2026 в судовому засіданні відповідач вкотре допустив публічні висловлювання щодо зневажливої оцінки попередніх судових рішень за участю сторін даної справи, які набрали законної сили та не оскаржувалися відповідачем. Відповідач стверджує, що судові рішення за участю сторін є зловживанням права на захист. Позивач наголошує, що демонстративне приниження відповідачем авторитету судових рішень є прямим порушенням принципу обов`язковості судового рішення та свідчить про неповагу до суду. Згідно з викладеним, відповідач просить суд надати правову оцінку діям відповідача та врахувати систематичне ігнорування останнім принципів судочинства при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил.

За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (ч. 4 ст. 200 Господарського процесуального кодексу України).

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 131 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 131 Господарського процесуального кодексу України).

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф (ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України).

Суд не вбачає в діях відповідача ознак, які б свідчили про неповагу до суду, а тому відсутні підстави для притягнення останнього до відповідальності.

Відповідач у своєму відзиві просить суд повернути позовну заяву позивачу.

Дослідивши матеріли справи, господарський суд не вбачає підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Як вказано вище, 25.05.2026 позивач подав до суду клопотання про виклик та допит свідка, в якому просить суд викликати та допитати таких свідків:

- ОСОБА_5 голову правління Садівничого товариства «Каскад», який головував на зборах СТ «Каскад» 18-25 травня 2024 року. Він може надати пояснення щодо наявного у справі єдиного з тринадцяти (за його твердженням) протоколу загальних зборів членів Садівничого товариства «Каскад» про обрання уповноважених делегатів від вуличного кварталу четвертої вулиці на збори уповноважених СТ «Каскад» 18-25 травня 2024 року. Свідок має пояснити фактичний статус та місцезнаходження решти 12 копій вуличних протоколів, на підставі яких формувався загальний кворум вищого органу управління та тримісячний строк на поновлення вуличних протоколів;

- ОСОБА_10 яка виконувала обов`язки секретаря на зборах СТ «Каскад» 18-25 травня 2024 року. Вона стверджує в своїй заяві свідка, що особисто аналізувала та складала списки усіх уповноважених згідно з протоколами вуличних зборів. Чому приховані від суду ці списки та копії вуличних протоколів окрім протоколу четвертої вулиці?

Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу).

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України).

З аналізу ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свідок викликається судом для допиту за наявності в матеріалах справи показань свідка, викладених ним письмово у відповідній заяві (заяві свідка), у тому разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Господарський суд зазначає, що наразі відсутні будь-які підстави для виклику ОСОБА_5 та ОСОБА_10 для допиту.

З огляду на викладене господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про виклик та допит свідків.

25.05.2026 позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що 06.05.2026 в підготовчому засіданні на виконання ухвали суду від 27.04.2026 Садівниче товариство «Каскад» надало суду докази (копії документів): заяву свідка ОСОБА_3 від 04.05.2026 (у списку членів Садівничого товариства «Каскад» власник ділянки № 5 та зазначений в протоколі зборів уповноважених № 1/24 СТ «Каскад» від 25.05.2024 обраним членом правління); членська книжка ОСОБА_3 ; членську книжку ОСОБА_4 ; заяву ОСОБА_3 (ділянка № 5) від 18.06.2023; заяву ОСОБА_4 (ділянка № НОМЕР_1 ) від 24.06.2023. 07.05.2026 позивач, набувши необхідні дані (РНОКПП) із заяви свідка ОСОБА_3 , отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про відсутність відомостей станом на 07.05.2026 09:46:20 (копія додається, оригінал наявний), що свідчить про відсутність прав власності та користування на земельні ділянки означеної особи та свідоцтва про спадщину. Позивач звертає увагу суду, що ділянки № 5 (0,12 га) та № 5а (0,0278 га) були приватизовані 27.12.2005 та 25.01.2006. Садівниче товариство «Каскад» не мало законних повноважень розпоряджатися земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , виділяти їх чи приймати нових членів під «чужі» приватизовані ділянки. 23.03.2026 відповідач у своєму клопотанні про долучення доказів до справи надав пояснення голови правління Садівничого товариства «Каскад» ОСОБА_5 . В останньому абзаці пояснень голови стверджується, що облікові списки товариства не змінювалися в період 2023-2025 років. Тобто, прийняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кооперативу не було. За цих обставин позивач вважає, що відповідач 06.05.2026 надав суду завідомо недостовірні та підроблені докази, намагається ввести суд в оману фальсифікованим списком членів товариства станом на 01.01.2025. На підставі викладеного позивач просить суд визнати докази: членські книжки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; заяву ОСОБА_3 (ділянка № 5) від 18.06.2023; заяву ОСОБА_4 (ділянка № НОМЕР_1 ) від 24.06.2023; облікові списки товариства станом на 01.01.2025 недопустимими, оскільки вони спростовуються іншими матеріалами справи та офіційними даними Державного реєстру. Постановити окрему ухвалу щодо підробки доказів та направити органу досудового розслідування для відкриття кримінального провадження (за ст. 358, 384 КК України).

В матеріалах справи міститься заява від 10.06.2023 садівника ОСОБА_11 ( АДРЕСА_2 ) голові правління СТ «Каскад» (т. 2 а.с. 72), в якій просить прийняти в члени товариства і передати в користування частину земельної ділянки, яка є власністю ОСОБА_11 , онукам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що ОСОБА_11 не має можливості за віком та станом здоров`я брати участь житті садового товариства та відповідно не має змоги виконувати статут «Каскада» у повному обсязі.

Також, відповідачем до суду надано заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до голови правління СТ «Каскад» (т. 2 а.с. 70-71) про прийняття у члени садового товариства «Каскад», а також членські книжки (а.с. 73-76).

Відповідно до п. 3.1. Статуту СТ "Каскад" членом Товариства може бути кожний громадянин що досягнув 18 літнього віку, що виявив бажання приймати участь у здійсненні мети та завдань Товариства.

Згідно з п. 3.2. Статуту СТ "Каскад" прийом громадян у члени Товариства проводиться за письмовою заявою вступаючого правлінням Товариства та докуменіу підтверджуючого право його власності на садовий будинок або земельну ділянку.

Рішення про прийом у члени Товариства приймається правлінням і набуває сили після затвердження його загальними зборами (зборами уповноважених) членів Товариства.

Правління Товариства видає протягом місяця від дня прийому у членство кожному садоводу членську книжку, в яку вносяться дані про площу виділеної ділянки, розмір внесків та інші відомості.

У випадку смерті члена Товариства або вибуття його з членів Товариства за станом здоров`я, чи з інших причин, що заважають виконанню вимог даного статуту, зберігається перевага на вступ у Товариство одному із спадкоємців або членів сім`ї за рішенням зборів Товариства або зборів уповноваженнях, якщо це не протирічить рішенням суду діючого законодавства. При переоформленні садівничих ділянок на родичів, вступні внески з них не беруться.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (ст. 10 Закону України "Про кооператив").

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст. 11 Закону України "Про кооператив").

Господарський суд зазначає, що передача ОСОБА_11 в користування належної їй земельної ділянки онукам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв`язку із тим, що ОСОБА_11 не має можливості за віком та станом здоров`я брати участь житті садового товариства не протирічить Статуту СТ "Каскад" та вимогам чинного законодавства, а також жодним чином не впливає на права та законні інтереси ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є членами СТ "Каскад", мають членські книжки та приймають участь у житті садівничого товариства.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд не вбачає підстав для визнання зазначених вище доказів недопустимими.

Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (ч. 1 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч. 6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (ч. 11 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про постановлення окремої ухвали. В той же час позивач не позбавлений права самостійно звернутись з заявою до відповідних органів, якщо вбачає у діях Садівничого товариства «Каскад» наявність порушення вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 2422,40 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 9-фо від 30.01.2023, укладений між позивачем та адвокатом Шипіленко Р.О., додаткову угоду від 01.05.2023 до договору про надання правової допомоги № 9-фо від 30.01.2023, акт приймання-передачі адвокатських послуг від 22.05.2026 на суму 18 000,00 грн, ордер АЕ № 1177526 від 30.01.2023.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 18 000,00 грн несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача у розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору та витрати позивача на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.06.2026.

Суддя І.В. Мілєва