Ухвала суду № 137143325, 05.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

05.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3319/26

За заявою Представництва "УАБ "Нафталіта" (49000, м. Дніпро, вул. Єлизавети II Королеви, оф.1119, код 26561960)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ (Самар), вул. Сучкова 154, код 43620707)

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

.Г.ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 Представництво "УАБ "Нафталіта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову, в якій просить:

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" (ідентифікаційний код юридичної особи 43620707, Адреса: 51200, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., вул. Сучкова, 154) в межах суми позову у розмірі 9 088 371,38 грн. та витрат з оплати судового збору в розмірі 136 325, 57 грн.

Заява обґрунтована тим, що Сторонами 26.08.2025р. укладено договір №08-25 МС, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Позивач зобов`язався передати, у встановлений Договором строк, товар у власність Відповідача для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму згідно з Договором. Відповідно до п. 6.3. Оплата Товару виконується шляхом попереднього перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, а у випадку відвантаження товару без попередньої оплати, оплата здійснюватися за фактом відвантаження товару Покупцю. Так, Постачальник поставив, а Покупець отримав товар на суму 9 088 371, 38 грн, що підтверджується видатковими накладними та товаро транспортними накладними. Проте, за поставлений товар Покупець розрахувався частково, у зв`язку з чим за останнім на 03.06.2026 обліковується борг 9 088 371, 38 грн.

Предметом майбутнього позову Заявник визначає вимогу про стягнення з ТОВ "М`ясна Садиба" боргу в сумі 9 088 371,38 грн. за поставлений товар за Договором від 26.08.2025 р. №08-25 МС.

Заявник наполягає на наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки Відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання зобов`язань з оплати за поставлений товар у значному розмірі, що спричиняє негативні економічні наслідки для Позивача. Невиконання Відповідачем належним чином грошового зобов`язання за укладеним договором поставки, на переконання Позивача, є достатньо обґрунтованим припущенням про умисні дії Відповідача, які спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання з оплати за поставлений товар. Відповідач уникає та ігнорує будь-які контакти з Позивачем у спосіб, який хоча і не був погоджений сторонами в договорі поставки, але який фактично використовувався сторонами протягом всього часу виконання цього договору телефонним зв`язком. Недобросовісна поведінка відповідача щодо виконання зобов`язань з оплати за поставлений Позивачем товар протягом тривалого часу, а також суттєвий розмір наявної заборгованості Відповідача перед Позивачем може свідчити про достатньо обґрунтовану ймовірність продовження вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання грошового зобов`язання, в результаті чого стане неможливим виконання рішення суду в цій справі.

Частиною 2 ст. 136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Обраний Заявником захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки у випадку незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору об`єкти наведеної нежитлової нерухомості можуть бути відчужені.

Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову, з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Вжиття зазначеного заходу забезпечення позову не обмежить права та законні інтереси власника майна, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його конституційних прав на користування майном, підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю, як такою взагалі, їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими Дніпровською міською радою вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.

Відтак, заявлені Заявником заходи забезпечення позову є пов`язаними з наявністю реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також направлені на забезпечення ефективного захисту порушених прав Позивача у випадку задоволення позовних вимог, пов`язані із предметом розгляду цього спору, є співмірними та адекватними по відношенню до заявлених позовних вимог, такими, що не порушують рівності та збалансованості інтересів сторін, оскільки мають тимчасовий характер та, навпаки, спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, що може слугувати додатковою гарантією того, що рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, буде реально виконане.

Беручи до уваги межі зазначених позовних вимог, суд вбачає наявність зв`язку між указаними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Заявника до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Враховуючи, що предметом позову є майнова вимога про стягнення грошових коштів у сумі 9 088 371,38 грн., заявлені заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Суд також враховує, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення коштів (у випадку задоволення позовних вимог) прямо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів. У свою чергу, накладення арешту на грошові кошти ТОВ "М`ясна Садиба" у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах, у тому числі і у постанові 27.02.2025 у справі № 910/268/23).

Господарський суд бере до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові від 07.01.2025 у справі № 910/1/21 Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду зазначив, що майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК. У постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах: від 15.09.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 16.10.2019 у справі №911/1530/19, 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 20.09.2022 у справі №916/307/22, від 03.03.2023 у справі №907/269/22). У справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Відтак, стала практика Верховного Суду, яка враховується судом під час постановлення ухвали, свідчить про наявність у суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову в межах ціни позову та судових витрат у справі у виді судового збору.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для Відповідача чи інших осіб.

Керуючись ст. 73, 74, 136 - 144, 232 - 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Представництва "УАБ Нафталіта" від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" (51200, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., вул. Сучкова, 154, код 43620707) в межах ціни позову на загальну суму 9 224 696,95 грн., до набрання рішенням у справі законної сили.

Стягувач: Представництво "УАБ "Нафталіта" (49000, м. Дніпро, вул. Єлизавети II Королеви, оф.1119, код 26561960)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 154, код 43620707).

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановляння 05.06.2026.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - до 06.06.2029.

Відповідно до частини 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України в строк та порядку, встановленому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Г. Юзіков