Ухвала суду № 137143284, 05.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

розгляд заяви про відвід судді

05.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2777/26

За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 18 355,01грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У :

У травні 2026 року Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18 355,01грн, з яких: основний борг за поставлену теплову енергію за період з 01.11.2024 до 25.02.2025 у розмірі 15 485,10грн; плата за абонентське обслуговування за період з 01.04.2024 до 25.02.2025 у розмірі 91,74грн; 3 % річних у розмірі 556,84грн; втрати від інфляції у розмірі 1 543,84грн; пеня у розмірі 677,49грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору №4122/жб від 01 жовтня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу №904/2777/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

27 травня 2026 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої просить:

- зобов`язати Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи 00130850, негайно видалити з усіх без винятку джерел та інформаційних ресурсів та знищити всю без винятку інформацію, персональні дані, у будь-яких трактуваннях та варіаціях, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що скласти відповідний акт, направивши засвідчену копію останнього позивачу;

- стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи 00130850 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок;

- при винесенні рішення судові витрати стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи 00130850 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 01.06.2026 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №2371/26 від 27.05.2026) і додані до неї документи.

Поряд із цим, 03 червня 2026 року від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи №904/2777/26.

Заявник вважає, що суддя Євстигнеєва Н.М., повертаючи зустрічну позовну заяву припустилася дискримінаційного ставлення до представника відповідача за первісним позовом, зазначивши, що останній, на її думку, не має повноважень на подання зустрічного позову. Тобто, представниця позивача за первісним позовом на власний розсуд (ч.2 ст.14 ГПКУ) має право користуватися своїми правами на захист своїх інтересів у повному обсязі, на відміну від представника відповідача за первісним позовом, права якого, на думку заявника, суд протиправно обмежив вказаною ухвалою, що суперечить нормі прямої дії ч.1 ст.180 ГПКУ. Вказані протиправні дії судді, на думку заявника, є завідомо протиправними, суперечать основним засадам судочинства (ст. 8, 19, 129 Конституції України), спрямовані виключно на штучний "віджим" бізнесу відповідача та спробу позбавити останнього засобів для існування.

При цьому позивач посилається на положення п. 3-5 ч.1 ст. 35 ГПК України.

За приписами частини третьої ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу (ч. 3 ст. 39 ГПК України).

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 1, 2 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з частиною першою ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Пунктом 3 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 35 ГПК України.

Так суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу є вичерпним, а тому виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Виходячи із доводів позивача, в обґрунтування заявленої заяви про відвід судді заявник зазначає про незгоду з процесуальними рішеннями суду, пов`язаними з поверненням зустрічної позовної заяви.

Водночас, частиною четвертою ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінюючи доводи Чернеш Дмитра Сергійовича, суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (стаття 129 Конституції України).

Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов`язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб`єктивним, а й за об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

Вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).

У своїй заяві про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. ОСОБА_3 не наведено жодної підстави відповідно до норм частини першої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так суд зауважує, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає чіткий спосіб захисту прав особи, яка не погоджується з процесуальними рішеннями судді. Так, заявник, у випадку незгоди з процесуальними рішеннями суду має право або оскаржити відповідні ухвали, що підлягають самостійному оскарженню, або заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включити до апеляційної скарги на рішення суду. Однак така незгода не є підставою для відводу судді.

Так, 02.06.2026 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі №904/2777/26.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 зареєстрована в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" Центрального апеляційного господарського суду 03.06.2026 (вх. 50605/26).

Відтак, у справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об`єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.

Доводи заявника щодо необхідності відводу судді лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, з правовою позицією яких він не згоден.

За таких обставин правові підстави для відводу судді у даній справі відсутні, а відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.

Крім того, відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, або ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до ст. 39 ГПК України, враховуючи висновки суду про необґрунтованість заявленого відводу, з метою уникнення виникнення у відповідача сумнів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи № 904/2777/26 в цілому та заяви про відвід, зокрема, матеріали справи підлягають передачі уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду заяви про відвід судді від розгляду справи № 904/2777/26, який визначається у порядку ст. 32 ГПК України.

Керуючись статтями 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заявлений ОСОБА_3 відвід судді Євстигнеєвої Н.М. у справі №904/2777/26 - визнати необґрунтованим.

Матеріали справи №904/2777/26 передати для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Євстигнеєвої Н.М., складом суду, який визначається у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 05.06.2026 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва