Ухвала суду № 137143204, 04.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у зупиненні провадження

04.06.2026 м. ДніпроСправа № 904/642/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

прокурор: Біленко О.А.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Бондаренко К.А.

від відповідача-2: Підтоптаний В.О. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (вх. суду №23566/26 від 14.05.2026) про зупинення розгляду справи у справі

за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (місто Лубни, вулиця СтароТроїцька, будинок 13)

в інтересах держави в особі позивача Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 33; ідентифікаційний код 42082379)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4 Д; ідентифікаційний код 42082379)

до відповідача-2 Комунального підприємства "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (37500, Полтавська область, Лубенський район, місто Лубни, вулиця П`ятикопа Михайла, будинок 26; ідентифікаційний код 01999388)

про визнання недійсними правочинів та стягнення коштів у загальному розмірі 1029953,80 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебуває справа за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі позивача Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", Комунального підприємства "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання недійсними правочинів та стягнення коштів у загальному розмірі 1 029 953,80 грн.

14.05.2026 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №23566/26 від 14.05.2026) про зупинення розгляду справи у якому представник відповідача просить: зупинити провадження у справі № 904/642/26 до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС".

19.05.2026 до господарського суду від прокурора надійшло заперечення (вх. суду №24396/26 від 19.05.2026) на клопотання про зупинення провадження у справі у якому прокурор просить: відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про зупинення провадження у справі № 904/642/26.

У судове засідання 04.06.2026 з`явилися прокурор, представники відповідачів-1,-2, представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання представника відповідача (вх. суду №23566/26 від 14.05.2026) про зупинення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник відповідача посилається на те, що:

- відповідачу з інформації, оприлюдненої на вебсайті Конституційного суду України https://ccu.gov.ua/novyna/6-travnya-vidbulysyazasidannya-senativ-ta-kolegiy-suddiv-rozglyadaly-spravy-za, стало відомо, що 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою (вх. № 16/178 від 06.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків;

- відкрите конституційне провадження щодо норм, які на думку прокурора треба застосувати у справі № 904/642/26, висновки та рішення Конституційного Суду України за результатом розгляду скарги, можуть прямо вплинути на результат розгляду даної справи та матимуть істотне значення для правильного вирішення спору.

- рішення Конституційного Суду України, ухвалене за результатами розгляду конституційної скарги ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, матиме безпосередній вплив на вирішення спору у справі № 904/642/26.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, 20 липня 2020 року у справі № 910/11236/19.

При цьому пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оцінюючи доводи відповідача, суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод та встановлення наявності чи відсутності підстав для стягнення надмірно сплачених грошових коштів у загальному розмірі 1 029 953,80 грн.

Суд погоджується із доводами прокурора щодо того, що відповідач у клопотання не обґрунтував у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи 904/642/26 до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість представником відповідача не надано доказів існування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026 за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС".

Конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Також суд зауважує, що повний текст конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на офіційному вебсайті наразі не оприлюднено, що перешкоджає підтвердженню або ж спростуванню наявності у даному випадку об`єктивної неможливості розгляду справи, що розглядається, до вирішення справи за вищевказаною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".

Більше того, Верховний Суд у постановах від 21.02.2019 у справі №910/974/18 та від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 дійшов такого правого висновку щодо застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України: "Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду".

Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі №918/136/17 з приводу застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України вказував, що в таких випадках ідеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливістю розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо.

Ураховуючи наведені підходи Верховного Суду до вирішення питань про зупинення провадження в справі у зв`язку із об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, необхідно констатувати, що навіть сама по собі взаємопов`язаність справи №904/537/26 зі справою №3-78/2026 за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", у випадку доведення такого зв`язку належними та допустимими доказами, не свідчить про існування об`єктивної неможливості господарським судом самостійно встановити обставини справи №904/642/26.

Так, у справі №904/642/26 предметом позову є визнання недійсними додаткових угод, а також стягнення безпідставно отриманих коштів.

Враховуючи викладене, Господарський суд Дніпропетровської області у справі №904/642/26 має дискрецію самостійно встановити обставини, які мають значення для цієї справи, та норми права, які підлягають застосуванню, незалежно від тих обставин, які можуть бути встановлені Конституційним Судом України у справі №3-78/2026.

Слід відмітити, що подібних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 12.05.2026 у справі №924/560/24.

У зазначеній справі (№924/560/24) відповідач заявив аналогічне клопотання про зупинення провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України тієї ж самої справи №3-78/2026 (178/26), однак Верховний Суд відмовив у задоволенні такого клопотання прямо вказавши, що встановлені обставини та зібрані докази дозволяють належним чином оцінити щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в тому числі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Також подібна релевантна практика викладена Центральним апеляційним господарським судом у постановах від 27.05.2026 у справі №912/636/26 та від 28.05.2026 у справі №912/2145/25.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

За змістом частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Подібний висновок наведений у пункті 74 постанови КАС ВС від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та постанові КАС ВС від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, на даний час пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права, а саме лише відкриття конституційного провадження щодо перевірки її конституційності не зумовлює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.

Водночас необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26). Суд констатує, що зібрані у справі докази дають змогу встановити та оцінити обставини, які входять до предмета доказування.

Таким чином, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (вх. суду №23566/26 від 14.05.2026) про зупинення розгляду справи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 04.06.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.В. Іванова