Ухвала суду № 137142771, 03.06.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2019/26

1-кп/707/505/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100140000738 від 14.02.2025 відносно

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

У С Т А Н О В И В:

13.05.2026 до Черкаського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62025100140000738 від 14.02.2025 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

З дотриманням положення ч. 3 ст. 35 КПК України та Розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, вказаний обвинувальний акт передано для розгляду головуючому судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 .

В порядку ст. 314 КПК України судом призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення учасників судового процесу питання щодо направлення обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності.

Прокурор заперечив проти направлення вказаного кримінального провадження для визначення підсудності, оскільки вважав, що дане кримінальне провадження вчинено у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області, що відноситься до територіальної підсудності Черкаського районного суду Черкаської області.

Обвинувачений не заперечував проти направлення справи для визначення підсудності.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Частиною 5 статті 407 КК України передбачено покарання за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.

Зміст диспозиції цієї норми свідчить про підвищену суспільну небезпечність відповідного діяння, обумовлену особливим правовим режимом та необхідністю забезпечення належного функціонування Збройних Сил України в умовах збройної агресії.

За своєю правовою природою кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, належить до категорії триваючих злочинів, оскільки воно характеризується безперервним невиконанням військовослужбовцем установленого законом обов`язку перебувати на військовій службі. Протиправний стан у такому разі зберігається у часі з моменту самовільного залишення військової частини або нез`явлення на службу і триває доти, доки особа не припинить ухилення від виконання обов`язків військової служби.

З огляду на триваючий характер зазначеного кримінального правопорушення, момент його закінчення пов`язується не з початком протиправної поведінки, а з моментом її фактичного припинення. Саме цей момент має вирішальне значення для визначення завершеності злочину та, відповідно, для встановлення місця його вчинення у процесуальному розумінні.

У зв`язку з цим при визначенні територіальної підсудності у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає врахуванню лише місце його припинення як момент закінчення злочину. Такий підхід узгоджується із загальними засадами кримінального процесуального законодавства та забезпечує правильне застосування правил територіальної юрисдикції.

Отже, саме місце фактичного припинення самовільної відсутності військовослужбовця на службі є юридично значущим для цілей визначення суду, уповноваженого здійснювати розгляд відповідного клопотання або кримінального провадження в цілому, що виключає формальне зведення питання підсудності виключно до місця початку протиправних дій.

Як убачається з формулювання обвинувачення, інкриміновані дії розпочаті 07.01.2025 за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 (у АДРЕСА_1 ), після чого обвинувачений залишив місце служби та перебував поза її межами до моменту його затримання, а саме 28.04.2026 за адресою його місця проживання по АДРЕСА_2 .

Таким чином, органом досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , та саме у цьому місці фактично припинено триваюче кримінальне правопорушення.

Верховний Суд в ухвалі №441/48/25 від 27 березня 2025 року виснував, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є триваючим та його склад вважається закінченим з моменту припинення або переривання злочинного стану особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що питання визначення територіальної підсудності у даному кримінальному провадженні підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст. 34 КПК України, судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №62025100140000738 від 14.02.2025 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 05.06.2026.

Суддя: ОСОБА_1