Ухвала суду № 137142315, 03.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20548/25

1-кс/569/4590/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

03 червня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №12025180000000334 від 07.08.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, - ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12025180000000334 від 07.08.2025 у якому просить застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, та визначити заставу у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 532 480 грн.

Клопотання обґрунтовує тим, що 28.05.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно підозри, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та обвинувальний акт стосовно останніх за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України скеровано до Сторожинецького районного суду Чернівецької області, які засуджені вироком Чернівецького апеляційного суду від 24.03.2026, ОСОБА_9 матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та обвинувальний акт стосовно якого за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України скеровано до Сторожинецького районного суду Чернівецької області, ОСОБА_10 матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та обвинувальний акт стосовно якого за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України скеровано до Сторожинецького районного суду Чернівецької області, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 12.02.2025 по 22.02.2025, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організували незакінчений замах на незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Зокрема, в період з 12.02.2025 по 19.02.2025 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, в ході телефонних розмов роз`яснили жителям Рівненської області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку Румунії, заплативши за одну особу 6000 доларів США. При цьому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомили, що вони забезпечать їх переїзд з м. Рівне до Чернівецької області, де і буде здійснено незаконний перетин державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску в напрямку республіки Румунія.

В подальшому, 19.02.2025 близько 18 години 45 хв., ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , виконуючи вказівки ОСОБА_12 , автомобілем марки BMW 318, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 вирушили з м. Рівне до готелю «Rudison», що по вул. Галицька, 44а в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області. Прибувши до вказаного готелю ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 залишились в ньому, очікуючи подальші вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб. При цьому, дії ОСОБА_10 полягали у наданні послуг перевезення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на автомобілі з м. Рівного до с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області та сприянні в усуненні перешкод шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з Республікою Румунія.

Далі, 20.02.2025 близько 13 години, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , виконуючи вказівки ОСОБА_13 , автомобілем марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 вирушили до готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області. Прибувши до вказаного готелю ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 залишились в ньому, очікуючи подальші вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб. При цьому, дії ОСОБА_9 полягали у наданні послуг перевезення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на автомобілі з готелю «Rudison», що по вул. Галицька, 44 в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області до готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області та сприянні в усуненні перешкод шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з Республікою Румунія.

В подальшому, 22.02.2025 близько 5 години 10 хв, ОСОБА_8 , виконуючи вказівки інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, на автомобілі марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_3 прибув до готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області, де забрав ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та вказаним автомобілем повіз їх в сторону державного кордону України з Румунією. Приїхавши до с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_8 передав ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 для ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які відповідно до попередньої домовленості мали безпосередньо переправити вищевказаних осіб через державний кордон України поза межами офіційних пунктів пропуску в сторону Румунії. При цьому, дії ОСОБА_8 полягали у наданні послуг перевезення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на автомобілі з готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області до с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області та сприянні в усуненні перешкод шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з Республікою Румунія.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 рухаючись у пішохідному порядку та супроводжуючи ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 із с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області вирушили в сторону державного кордон України з Румунією. Однак, 22.02.2025 о 8 год. 13 хв. приблизно за 7 км. від державного кордон України з Румунією ОСОБА_7 був затриманий працівниками правоохоронних органів, а ОСОБА_5 та ОСОБА_11 скрилися з місця вчинення ними кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та іншими, на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, не довели свої дії, спрямовані на незаконне переправлення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 через державний кордон України до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий підтверджує зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 22.02.2025; протоколом затримання ОСОБА_7 від 22.02.2025; протоколом затримання ОСОБА_8 від 22.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 22.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 22.02.2025; протоколом огляду речей ОСОБА_10 від 11.03.2025; протоколом огляду речей ОСОБА_9 від 12.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 23.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 11.03.2025; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2025 зі свідком ОСОБА_15 в ході пред`явлення фотознімків останній впізнав ОСОБА_5 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2025 зі свідком ОСОБА_15 в ході пред`явлення фотознімків останній впізнав ОСОБА_5 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2025 зі свідком ОСОБА_14 в ході пред`явлення фотознімків останній впізнав ОСОБА_5 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2025 зі свідком ОСОБА_17 в ході пред`явлення фотознімків останній впізнав ОСОБА_5 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2025 зі свідком ОСОБА_18 в ході пред`явлення фотознімків останній впізнав ОСОБА_5 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 24.02.2025 №67/5/1/3-695; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 24.02.2025 №67/5/1/3-696; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою від 24.02.2025 №67/5/1/3-697; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.02.2025 №67/5/1/3-698; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 25.02.2025 №67/5/1/3-908; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 25.02.2025 №67/5/1/3-909; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою від 25.02.2025 №67/5/1/3-910; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою від 24.02.2025 №67/5/1/3-911; висновоком за результатами проведення криміналістичної експертизи відеозвукозапису №6029-Е від 25.03.2026, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З метою забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, та визначити заставу у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 532 480 грн.

Вищевказані ризики, слідчий обґрунтовує наступним.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є те що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незакінченого замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм злочину, не встановлено також і всіх інших учасників вказаної групи осіб, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить інші речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення. Такими речами і документами є чорнові записи так звані списки осіб, які мали незаконно перетнути державний кордон України, мобільні телефони з наявними в них переписками між співучасниками, тощо.

Обґрунтування ризику, передбаченого ч.3 ст.177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 може шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій може впливати на свідків, іншого підозрюваного із метою надання ними показань для покращення свого становища. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, не одружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це. Крім того, перевіряється його причетність до вчинення інших злочинів.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що підозрюваний постійних доходів немає, а тому є ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти вищевказаним ризикам.

Слідчий та прокурор клопотання підтримали.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 вказав, що розмір застави занадто завищений, просив зменшити розмір застави, врахувати, що ОСОБА_5 сам з`явився до органу досудового розслідування, сприяє розслідуванню кримінального провадження, він має стійкі соціальні зв`язки, одружений, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

28.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, в тому числі і тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, тобто існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

З огляду на обставини кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, існують ризики передбачені п.п. 2 - 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Приймаючи до уваги існування ризиків передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_5 , які відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, є доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.

Доказів того, що підозрюваний не може утримуватись під вартою суду не подано.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

Отже, запобіжний захід у виді застави, може застосовуватися як самостійно, так і як альтернатива триманню під вартою, в останньому випадку суддя визначає тримання під вартою, але залишає підозрюваному можливість вийти з-під варти, сплативши встановлену суму.

Застава є гарантією, що підозрюваний чи обвинувачений буде сумлінно виконувати визначені кримінальним процесуальним законом обов`язки.

У разі невиконання покладених обов`язків, кошти, внесені у вигляді застави підозрюваному/обвинуваченому за рішенням суду не повертаються, а спрямовуються у дохід державі.

Враховуючи що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, який за класифікацією є тяжким злочином, сімейний стан підозрюваного, який одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей, наявність ризиків передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави слід визначити відповідно до правил ст. 182 КПК України, а саме п.2 ч.5 цієї статті, максимальний розмір 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, з урахуванням тяжкості злочину та обставин злочину, слід покласти обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, про які просить сторона обвинувачення.

Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №12025180000000334 від 07.08.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, - ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Чудей Сторожинецького району Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 01.08.2026.

ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом ;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 01.08.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1