Рішення № 137141606, 03.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/4527/26

Провадження 2/524/4429/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ «ФК «Кредит-Капитал»» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позову зазначено, що 07.06.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений електронний договір № 2491974 про надання споживчого кредиту, підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M775446», строком на 30 днів.

Позикодавець на виконання умов договору № 2491974 від 07.06.2020 здійснив переказ коштів в сумі 5000 грн відповідно до укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вей Фор Пей» угоду про організацію переказу грошових коштів № ВП-200417-1 від 20.04.17, що підтверджується листом ТОВ «Вей Фор Пей» № 6544-ВП від 02.02.2026.

08.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № ККАУ-08022021, згідно якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 2491974 від 07.06.2020. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2491974 від 07.06.2020 передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Авентус Україна» згідно договору відступлення прав вимоги № ККАУ-08022021від 08.02.2021.

Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача становить 9500,00 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту становить 5000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 4500,00 грн.

20.04.2026 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

04.05.2026 відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

03.06.2026 у судове засідання не з`явилися:

представник позивача повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином. До позову додав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримав позов, просив задовольнити, проти заочного розгляду не справи не заперечував; клопотав про витребування доказів.

відповідач про дату, місце, час розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.

26.05.2026 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація, згідно якої на ім`я відповідача емітована картка із зазначенням її номера, вказані відомості про фінансовий номер телефону відповідача, надано виписку по рахунку за період з 07.06.2020 по 12.06.2020 з інформацією про зарахування на ім`я відповідача 5000,00 грн.

На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене наступне.

07.06.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 2491974 про надання споживчого кредиту, підписаний відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M775446» строком на 30 днів.

Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора, ознайомився із правилами надання грошових коштів у позику, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску виявила намір на отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані (прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, електронну пошту, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/ проживання).

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «M775446», згідно умов якого взяв на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, однак зазначених зобов`язань не виконує. Строк кредиту 30 днів, може бути продовженим у порядку та на умовах визначених в цього договору. В межах строку кредита діє знижена процентна ставка 0,01 % в день від суми кредиту. У межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація діє стандартна процентна ставка 1,9 % в день від суми кредиту, або у межах нового строку кредиту, якщо відбулосяпродовження строку відповідно п.4.1-4.6 договору.

З наданого позивачем розрахунку слідує нарахування процентів за користування кредитними коштами в розмірі зниженої та стандартної процентної ставки, що не перевищує розмір, встановлений Законом України "Про споживче кредитування", тому підлягає стягненню з відповідача.

За умов кредитного договору, 07.06.2020 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Вей Фор Пей» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що свідчить доказом прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «Вей Фор Пей» із відміткою та додатком до нього

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на момент подання позову утворилася заборгованість в сумі 9500,00 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 5000,00 грн, заборгованості по відсоткам 4500,00 грн, а також позивач просить стягнути 2662,40 грн судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач жодним чином не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626,628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Щодо відступлення права вимоги.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Кредитні договори та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати, що стверджується доданими документами до позову, пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрати на правову допомогу .

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компані «Кредит-Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2491974 від 07.06.2020 на загальну суму 9500 грн 00 коп, 2662 грн 40 коп судового збору, 8000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя Н.П. Мельник