Рішення № 137141489, 28.05.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/611/26

Провадження № 2/379/599/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

01.04.2026 позивач-заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Антонюк Д.О. в інтересах держави в особі Таращанської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що прокуратурою під час проведення досудового розслідування було встановлено, що 22.07.2021 державним реєстратором Відділу адміністративних послуг Сквирської міської ради прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га.

Підставою для реєстрації права приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 зазначено: витяг з Державного земельного кадастру; акт приймання-передачі нерухомого майна від 27.07.2019; протокол загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019; відомості з ДЗК від 19.07.2021.

Як вбачається з протоколу загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019, на цих зборах у присутності 259 співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» заслуховувалось питання передачі у власність ОСОБА_1 майна на загальну суму 82678,38 грн. а саме:

1. Нежитлова будівля - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1975 року вартістю 30038,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 31417,38 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 20020,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 1203,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами голосування збори одноголосно вирішили виділити в натурі у власність ОСОБА_1 майно на загальну суму 82678,38 грн. а саме:

1. Нежитлова будівля - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1975 року вартістю 30038,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 31417,38 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 20020,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 1203,00грн., що розташована за адресою:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка під вищевказаним майном з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га.

Рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га прийнято без обговорення на цих зборах.

Позивач зазначає, що згідно витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 сформована лише у 2021 році, тобто станом на час складання протоколу загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019 та акту приймання-передачі майна в натурі від 24.07.2019 спірна земельна ділянка виділена з присвоєнням кадастрового номеру не була, що свідчить про внесення до вказаних документів завідомо неправдивих відомостей.

Передача вказаної ділянки з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 у приватну власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням земельного кодексу України.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки від 2020 року, на підставі якої вперше сформовано спірну земельну ділянку, встановлено, що ця земельна ділянка сформована за рахунок земель Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, яка у зв`язку із адміністративною реформою приєднана до Таращанської міської територіальної громади. Таким чином, на сьогоднішній день саме Таращанська міська рада є органом, що уповноважений розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Відтак, вважає, що реєстрація вищевказаної земельної ділянки, проведена з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, а земельна ділянка підлягає витребуванню в комунальну власність.

01.04.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Невгаду О.В.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 03 квітня 2026 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженні. Одночасно відповідачу ОСОБА_1 було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення копії ухвали.

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Бузинний В.С. подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник Таращанської міської ради у підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи без участі Таращанської міської ради та її представника. Позов підтримують та просять його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов визнав та не заперечує проти його задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що прокуратурою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111030001785 від 19.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України про те, що 22.07.2021 державним реєстратором Відділу адміністративних послуг Сквирської міської ради Шерстюк А.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га (а.с.22).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.23-24), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га, зареєстровано за ОСОБА_1 .

З Поземельної книги відкритої 29 березня 2021 року, вбачається, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3224483200:04:007:0092 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.25-36).

З протоколу №2 загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019 (а.с.37-44), у присутності 259 співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» заслуховувалось питання передачі у власність ОСОБА_1 майна на загальну суму 82678,38 грн. а саме:

1. Нежитлова будівля - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1975 року вартістю 30038,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 31417,38 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 20020,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 1203,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами голосування збори одноголосно вирішили виділити в натурі у власність ОСОБА_1 майно на загальну суму 82678,38 грн. а саме:

1. Нежитлова будівля - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1975 року вартістю 30038,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 31417,38 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 20020,00 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Нежитлова будівля - будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами 1973 року вартістю 1203,00грн., що розташована за адресою:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка під вищевказаним майном з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га.

Передача майна у власність ОСОБА_1 підтверджується актом приймання-передачі № 3 від 24.07.2019 (а.с.45).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру НВ-7420418392021 від 29.03.2021 на заяву Лісовицької сільської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га з цільовим призначенням: для іншого сільськогосподарського призначення розташована в межах Київської області, Таращанський район, на території Лісовицької сільської ради. Інформація про зареєстроване право в ДЗК відсутня, технічну документацію розроблено ПП «Землевпорядний центр АО» (а.с.46).

Рішенням державного реєстратора Відділу адміністративних послуг Сквирської міської ради Шерстюк А.О. № 59406533 від 22.07.2021 проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га за ОСОБА_1 (а.с.47).

На замовлення Лісовицької сільської ради, ПП «Землевпорядний центр АО» розроблено технічну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га (а.с.48-60), що підтверджується висновком ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.03.2021 (а.с.61-62).

Актом камеральної перевірки Міністерства юстиції України від 09.06.2025 встановлено порушення при здійсненні державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 (а.с.63-67).

09.10.2025 року Таращанська міська рада на запит Білоцерківської окружної прокуратури (а.с.68-71), повідомила про те, що заходи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства не вживалися (а.с.72).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зі змісту ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною 5 статті 60 вказаного Закону також визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Таращанська міська рада Київської області.

Таким чином, для правомірного розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у власності територіальної громади, необхідне волевиявлення відповідної територіальної громади, представником якої, на час набуття відповідачем спірної земельної ділянки у власність, виступала Лісовицька сільська рада Таращанського району Київської області.

Воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України №916/2129/15 від 05.10.2016).

В силу положень ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд застосовує висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Згідно вимог п. 21 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» Таращанська міська територіальна громада утворена шляхом об`єднання Таращанської міської ради із, зокрема, Лісовицькою сільською радою.

Відповідно до пп.4 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Отже, правом на звернення до суду у цій справі наділена саме Таращанська міська рада Київської області, на території якої знаходиться передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка.

Прокурор обґрунтував потребу звернутися із позовом необхідністю захистити порушені інтереси держави в особі Таращанської міської ради у зв`язку із незаконним переданням у власність ОСОБА_2 земельної ділянки. Білоцерківською окружною прокуратурою направлено письмове повідомлення Таращанській міській раді, запропоновано Таращанській міській раді Київської області самостійно пред`явити відповідний позов, про що поінформувати окружну прокуратуру, у разі не звернення Таращанської міської ради з відповідним позовом відповідно до вимог ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» буде використано своє право подання позовної заяви (а.с.74).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись до суду з позовом, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, зазначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обов`язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання.

Частиною 3 статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Повернення спірної земельної ділянки органу місцевого самоврядування є правомірним втручанням у право мирного володіння спірним майном, переслідує легітимну мету такого втручання та пропорційність цій меті, оскільки земельні ділянки вибули з власності територіальної громади протиправно та без волі власника (пункти 125-128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункти 125-126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Отже, ОСОБА_2 набув право власності на вищевказану земельну ділянку, яка незаконно вибула з комунальної власності поза волею власника, в тому числі внаслідок недобросовісного виконання посадовими особами органу місцевого самоврядування повноважень саме державним реєстратором Відділу адміністративних послуг Сквирської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно п.2 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 38-39 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому, для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади Таращанської міської ради не з її волі, оскільки витяг з Державного земельного кадастру, акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.07.2019, протокол загальних зборів спілки громадян-співвласників майна колишнього КСП "Червоний партизан від 24.07.2019, відомості з ДЗК від 19.07.2021 не давали змоги встановити набуття ОСОБА_1 права приватної власності на спірну земельну ділянку.

Тому, рішення щодо державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га за ОСОБА_1 , є незаконним.

За таких підстав, належним захистом прав територіальної громади є витребування земельної ділянки від її набувача, яким є ОСОБА_1 .

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та витребування з незаконного володіння відповідача на користь держави, в особі Таращанської міської ради, спірної земельної ділянки.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.

На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн., а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, необхідно дійти висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Таращанської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3224483200:04:007:0092 площею 5,9833 га.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (м.Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір в розмірі 1664,00 гривень за реквізитами: отримувач- Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ-02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО-820172; рахунок отримувача-UA028201720343190001000015641.

Повернути Київській обласній прокуратурі (м.Київ, бул. Лесі Українки,27/2) з державного бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору, а саме розміром 1664,00 гривень перерахованого згідно з платіжною інструкцією № 579 від 26.03.2026 за реквізитами: отримувач- Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ-02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО-820172; рахунок отримувача-UA028201720343190001000015641.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 04.06.2026 року.

Суддя О.В. Невгад