Постанова № 137141449, 02.06.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1463/26

Провадження № 3/373/421/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Свояк Д.В. розглянув матеріали, які надійшли від ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.04.2026 о 21:50 по вул.Рибальська, 32 в м.Переяслав Бориспільського району Київської області, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з парканом домоволодінням №32. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Такими діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 ПДР України.

Крім того, 19.04.2026 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , після скоєння ДТП залишив місце пригоди.

Також, ОСОБА_1 19.04.2026 о 21:50 по вул.Рибальська, 32 в м.Переяслав, керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, зазначив, що шкодує через вчинене, більше такого не повториться. Зазначив, що добровільно частково відшкодував потерпілому завдану своїми діями шкоду, надав характеристику від депутата. Зважаючи на значну суму збитків, про яку зазначив потерпілий ОСОБА_1 , останній наразі не в змозі її всю відшкодувати, але висловив готовність взаємодіяти з цього питання з потерпілим.

Повідомлені постановою суду від 29.04.2026 в якості сторони обвинувачення представники ВП №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області та Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури до суду не з`явились, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

В суді обставини справи підтвердились протоколами про адміністративні правопорушення, матеріалами адміністративної справи: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу від 19.04.2026; довідкою про неотримання посвідчення водія; довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; відеозаписом події.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.124 КУпАП, як порушення водієм правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, за ст.122-4 КУпАП, як залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Підстав для звільнення від відповідальності ОСОБА_1 чи закриття справи суд не вбачає.

Обставини, які пом`якшують відповідальність: щире каяття, добровільне часткове відшкодування збитків.

Обставини, які обтяжують відповідальність: не виявлено.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КУпАП позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) визначено як один з видів можливо застосовних адміністративних стягнень. Частиною 2 ст. 30 КУпАП передбачено застосування позбавлення лише наданого громадянинові права керування транспортними засобами.

Буквальне тлумачення зазначених норм вказує на можливість застосування цього виду стягнення (позбавлення права керування транспортними засобами) лише до осіб (громадян), яким це право надано.

Крім того, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацом 25 п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

З цього вбачається, що накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами законом допускається лише до осіб, які не тільки керували транспортним засобом на момент вчинення протиправних дій, але при цьому мали посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на сталий підхід, застосований Європейським судом з прав людини до того, що справи за ст. 122-4, 130 КУпАП є такими, що підпадають під критерії кримінального правопорушення у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд керується принципами, сформованими для ст. 7 цієї Конвенції.

Зокрема, суд застосовує принцип юридичної визначеності у частині якості та передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, який має бути дотриманий як у розрізі визначення правопорушення, так і покарання, яке це правопорушення тягне за собою.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що застосування до осіб, які вчинили дії, передбачені ст. 122-4, 124, 130 КУпАП, і яким не надавалося у визначеному законодавством порядку право на керування транспортними засобами відповідної категорії, стягнення у виді позбавлення такого права, не відповідатиме як приписам національного законодавства, так і ч. 1 ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З довідки про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

За вищенаведених обставин виключається застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у цій справі.

З метою запобігання вчинення ОСОБА_1 правопорушень у майбутньому, задля досягнення інших завдань КУпАП, зважаючи на особу порушника, обставини, які пом`якшують відповідальність, доходжу висновку про доцільність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.

З врахуванням викладеного, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.130, ст.122-4, 124 КУпАП, згідно зі ст.33, 36, 252, 283 КУпАП суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4 та 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Київського апеляційного суду апеляційної скарги через Переяславський міськрайонний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Київській обл.м.Київ 21081300; рахунок отримувача № UA488999980313030149000010001; ЄДРПОУ 37955989; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Суддя Д. В. Свояк