Рішення № 137141387, 03.06.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/525/26

2/368/877/26

Рішення

Іменем України

"03" червня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участі секретаря Назаренко А.І.

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рябокляча К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

представник позивача просить суд визначити додатковий строк, достатній для подання нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовуючи наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Все своє майно ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, заповів їй.

Проте, коли вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, то нотаріус своїм листом № 32/01-16 від 24.02.2026 відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском нею встановленого подання заяви на прийняття спадщини.

При цьому їй було роз`яснено, що питання щодо поновлення такого строку необхідно вирішувати в судовому порядку.

В установлений законом термін вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини виключно по тій причині, що на станом на день закінчення 6-місячного строку для подання такої заяви - 13 лютого 2026 року, вона перебувала на лікуванні.

До цього часу вона також дуже часто хворіла, що спричинено понесеним нею величезним нервовим потрясінням, пов`язаним із загибеллю на війні її сина ОСОБА_3 .

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування, відповідно до ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Додатково пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 постанови).

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) (435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а

також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 27.03.2019 по справі № 759/19673715-ц.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» Півецька сільська рада увійшла до складу Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади.

Враховуючи наведене, оскільки інших спадкоємців, крім неї, у її покійного чоловіка немає, відповідачем по даній справі є Ржищівська об`єднана міська територіальна громада в особі Ржищівської міської ради Київської області, як правонаступник Півецької сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Представник відповідача в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явився без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши представника позивача, який не заперечував винесення заочного рішення та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за Заповітом або за Законом.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у Заповіті. У разі відсутності Заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за Заповітом, а також у разі не охоплення Заповітом усієї спадщини право на спадкування за Законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видане виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина по заповіту до складу якої входить: житловий будинок.

27.01.2021 року ОСОБА_2 зробив розпорядження, а саме: на випадок його смерті роблю таке розпорядження: все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він за законом буду мати право, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.06.2025 р.

Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заводилась.

Спадкоємцями майна ОСОБА_2 є його дружина позивач ОСОБА_1 .

Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, становленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно частині 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини, позивач зазначає, що не мав можливості подати у встановлений Законом строк заяву про прийняття спадщини, оскільки позивач постійно проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 станом на час відкриття спадщини, але була зареєстрована за іншою адресою.

Отже, для прийняття спадщини своєї чоловіка, позивач мала у шестимісячний строк з дня його смерті звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте, позивач своєчасно цього не зробила, оскільки хворіла і також те, що вставила сина, що також вплинуло на здоров`я.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування» п.24 (абзаци 1,2,6) Особа, яка не прийняла спадщину в установлений Законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникає з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину ( частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за Заповітом і за Законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що Держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Приймаючи до уваги той факт, що позивачем надано суду докази, які б свідчили про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 - підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк, достатній для подання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.06.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко