Ухвала суду № 137141042, 04.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1088/26

1-кс/357/1021/26

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні скарги

04 червня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

У С Т А Н О В И В :

в травні 2026 року з Київського апеляційного суду до суду на новий розгляд надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У поданій скарзі ОСОБА_3 скаржилась, що уповноваженими особами Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за її заявою від 16 жовтня 2025 року, про відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 384 КК України проти ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим, посилаючись на ст. 214, 303 КПК України, правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі ЄУН 761/4625/18; від 30 вересня 2020 року у справі ЄУН 991/7551/19, ОСОБА_3 просила: визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 16 жовтня 2025 року; зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 384 КК України щодо ОСОБА_4 та зобов`язати надати їй витяг з ЄРДР.

За заявою ОСОБА_3 від 03 червня 2026 року розгляд скарги проведений за її відсутністю, у вказаній заяві вона свою скаргу підтримала в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчим суддею ухвалене рішення про розгляд скарги за відсутності слідчого, оскільки його явка необов`язкова.

Слідчий суддя дослідивши скаргу, матеріали додані до неї, а також матеріали довідки про результати проведеної перевірки по зверненню ОСОБА_3 (ІКС ІПНП № 64526 від 17 жовтня 2025 року), дійшов висновку, що в її задоволенні слід відмовити.

Слідчим суддею установлено, що 16 жовтня 2025 року ОСОБА_3 звернулася до начальника Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 із заявою (вх. № 64526 від 17 жовтня 2025 року), в якій зазначала, що 01 серпня 2025 року вона письмово звернулася до начальника Білоцерківської окружної прокуратури з письмовою заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України, особою ОСОБА_4

08 серпня 2025 року її заява була скерована до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.

Із отриманої відповіді № 188001 від 25 серпня 2025 року за підписом ОСОБА_6 вона дізналася, що її звернення було приєднане до кримінального провадження № 42024112030000100 від 22 березня 2025 року.

Отож, посилаючись на ст. 214 КПК України, вона просила: притягнути до відповідальності осіб, які не внесли відомості до ЄРДР за фактом надання неправдивих свідчень ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 384 КК України, в зазначений законодавством термін після отримання заяви; відкрити кримінальне провадження проти ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 384 КК України (неправдиві свідчення), що мають зробити слідчі; провести одночасний допит свідків, згідно рішення суду від 23 вересня 2025 року (справа № 35710759/24; 1-кс/357/1660/25).

Як свідчить копія листа заступника начальника Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 № 244147-2025 від 27 жовтня 2025 року, відомості за заявою ОСОБА_3 від 16 жовтня 2026 року до ЄРДР не внесені, у зв`язку з відсутністю в ній даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань …

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

В Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Відповідно до практики Верховного Суду, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР (постанова Касаційного кримінального суду від 30 вересня 2021 року, у справі ЄУН 556/450/18).

Застосовуючи вказані норми закону та судову практику, слідчий суддя установив, що заява ОСОБА_3 не містить відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з її змісту видно, що вона є скаргою до начальника Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 на дії його підлеглих, що полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР за іншою її заявою від 01 серпня 2025 року.

Отже, з огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області правомірно не внесло до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 16 жовтня 2025 року (вх. № 64526 від 17 жовтня 2025 року).

За цих підстав, слідчий суддя відмовляє в задоволенні скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з цим, окремої уваги заслуговує використання у скарзі ОСОБА_3 висновків викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі ЄУН 761/4625/18; від 30 вересня 2020 року у справі ЄУН 991/7551/19.

Перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що жодного з перерахованих судових рішень Верховного Суду не існує в реальності. Справа ЄУН 761/4625/18 взагалі не переглядалися у касаційному порядку, а справа ЄУН 991/7551/19 не існує.

Тобто, зазначені в скарзі номери справ та дати ухвалення постанов є вигаданими, а посилання на сформовані висновки - неправдивими.

Характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (далі - ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі «галюцинацій». Згідно з галузевими стандартами України, «галюцинування» визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).

«Процитовані» ОСОБА_3 висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржника, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).

Також слідчий суддя звертає увагу на тому, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.

Верховний Суд в ухвалі від 15 січня 2026 року в справі № 240/14153/24 вже наголошував на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).

Отож, слідчий суддя роз`яснює скаржнику, що подання до скарги, згенерованої за допомогою ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання скаржником своїх процесуальних обов`язків і недобросовісне користування цим учасником справи процесуальними правами, що в подальшому при зверненні до слідчого судді з подібними скаргами може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду та може мати процесуальні наслідки для скаржника.

Керуючись ст. 307 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И В :

відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7