Ухвала суду № 137141003, 05.06.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/1291/24

Провадження № 1-кп/293/62/2026

УХВАЛА

05 червня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурорав режимі відео конференції ОСОБА_3

захисника в режимі відео конференції ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024060410000561 від 10.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Черняхівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження №12024060410000561 від 10.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

25.05.2026 до канцелярії суду від прокурора надійшло письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні 09.04.2026 прокурор підтримала письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, викладених у ньому, вказавши про наявність визначених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті. Обвинувачений ухилявся від суду, оголошувався в розшук. З приводу зміни запобіжного заходу заперечувала, оскільки жоден більш м`який запобіжний захід не може запобігти вказаним вище ризикам і не забезпечить належну процесуальну поведінку та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечила, просила відмовити в його задоволенні, оскільки відсутні зазначені прокурором ризики. Просила застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки ОСОБА_5 має можливість працювати та відшкодувати потерпілому майнову шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора заперечив, підтримав думку свого захисника, просив замінити йому тримання під вартою на нічний домашній арешт. Вказав, що буде займатися волонтерською діяльністю у м. Вінниці, де і проживатиме. Однак, точної адреси можливого місця проживання він не пам`ятає.

Заслухавши клопотання прокурора, потерпілого, захисника, думку обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 про які вказує прокурор, є досить високою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.

Згідно ч.3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, бере до уваги дані про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку правопорушення, в якому обвинувачується особа, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, що відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих майнових злочинів, та звільнившись з місць позбавлення волі 20.03.2024, повторно 29.07.2024 вчинив новий умисний злочин. Разом з тим, ОСОБА_5 постійного місця проживання не має, характеризується з негативної сторони, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв`язків не має, що свідчить про можливість ухилення та переховування від суду. Суд також враховує, що обвинувачений тривалий час ухилявся від явки до суду, будучи належним чином повідомленим, та йому достеменно було відомо про те, що відносно нього в провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження, на думку суду, поважних причин неявок в судові засідання в останнього не було, будь-яких документів на підтвердження поважності суду не надав.

На переконання суду єдиним ефективним запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого є тримання під вартою, вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним вище ризикам і не забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Отже, з метою запобігання спробам обвинуваченого ухилитися від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК, та доцільність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 177,178, 182, 183, 199, 331, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 04.08.2026 включно.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених в ухвалі обставин, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_5 , визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 66560 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, р/р UA75820172.0355229001500000277; банк отримувача: ДКС України, м.Київ, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважатиметься таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Житомирська УВП (№8)».

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Суддя ОСОБА_6