Рішення № 137140965, 04.06.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/744/24

провадження 2/287/147/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 червня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Нижника Г.П.,

з участю: секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Єгоров Сергій Олександрович, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивує тим, що 30.01.2026 між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Від спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Олевського районного суду від 23.02.2021 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з нею. Дитина повністю перебуває на її утриманні, забезпечується необхідними умовами для навчання та розвитку. Вона самостійно займається її вихованням, бере участь у навчальному процесі та забезпечує всі потреби дитини. З часу розірвання шлюбу батько дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків: не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з нею, не цікавиться її життям і розвитком, матеріальної допомоги не надає. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Олевської міської ради та рішення виконавчого комітету, визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки. Відповідач тривалий час свідомо не виконує свої обов`язки, не забезпечує належного матеріального утримання, медичного догляду, навчання та розвитку дитини. Тому вона просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітньої дочки ОСОБА_3 та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.03.2026 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судові засіданні призначені 10.03.2026, 23.04.2026 та 04.06.2026 на розгляд справи не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законодавством порядку, як шляхом направлення на його адресу судової повістки так і опублікування оголошення на веб-сайті суду, що стверджується матеріалами справи. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, проте на адресу суду надав заяву розгляд справи у його відсутність.

У ч. 4 ст. 223 ЦПК України зазначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 23.02.2021 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.12-14).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Олевської міської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Олевської міської ради від 30.11.2023 № 268, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1819).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади, виданого Олевською міською радою Житомирської області, ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Згідно з довідкою № 3807 від 23.11.2023 про осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 16).

Як убачається з акта обстеження умов проживання від 18.01.2024, комісією проведено обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання ОСОБА_1 , під час якого встановлено, що створені умови є належними та відповідають потребам для проживання і виховання дитини (а.с. 11).

22.11.2023 ОСОБА_2 подав нотаріально посвідчену заяву, в якій висловив відсутність заперечень щодо позбавлення його батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначену заяву посвідчено приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Паламарчуком І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3443 (а.с. 17).

З поданих доказів вбачається, що з часу звернення до суду відповідач не змінив свого ставлення до виховання та піклування щодо дитини, жодного разу не виявив бажання побачити дитину чи повернути її в свою сім`ю. Батько не забезпечує дитину матеріально, не цікавиться її життям та розвитком, станом здоров`я, не готує дитину до дорослого життя, не зустрічається з дитиною, не спілкується з нею, а це у свою чергу означає, що він ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав.

Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, якими можуть бути: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач тривалий час не бере належної участі у вихованні дитини, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться станом її здоров`я, не надає належного матеріального утримання та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Відповідач проживає окремо від дитини та не вживає заходів для підтримання з нею належних сімейних зв`язків.

Надані суду докази свідчать про свідоме ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом обов`язків щодо виховання та утримання дитини. Такі обставини підтверджуються письмовими доказами, дослідженими під час розгляду справи, та свідчать про наявність винної поведінки відповідача щодо виконання батьківських обов`язків.

При вирішенні спору суд виходить із необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини та враховує, що позбавлення відповідача батьківських прав за встановлених обставин відповідає інтересам малолітньої дитини, сприятиме належному захисту її прав та створенню умов для повноцінного виховання і розвитку.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 51 Конституції України, статтями 19, 164-166, 180-185, 190-191 СК України, статтями 12-13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Єгоров Сергій Олександрович, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на оплату судового збору за розгляд цивільної справи судом в розмірі 1211 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ID-картка НОМЕР_2 видана 05.12.2023 органом 1828, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 25.08.2011 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської рад, місцезнаходження: 11001, м. Олевськ, вул. Володимирська, буд. 2, Коростенського району, Житомирської області, ЄДРПОУ 04343470.

Суддя: Г. П. Нижник