Ухвала суду № 137140178, 02.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/21990/25

Провадження №1-кп/523/973/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

19.08.2025 року ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси щодо підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

20.08.2025 року, у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_6 був звільнений з-під варти.

В ході судового засідання, адвокат ОСОБА_5 в інт. ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання відносно останнього, обґрунтовуючи закінченням строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України в межах застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, відсутністю ризиків передбачених ст.177 КПК України, особою обвинуваченого, який належно виконував свої процесуальні обов`язки під час усього строку досудового розслідування та судового розгляду та є опікуном батька 1949 року народження.

обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника;

прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст.331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані документи, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

При цьому, суд зазначає, що зі спливом часу запобіжного заходу, ризики, що він мав на меті запобігти, значно зменшуються або взагалі зникають. Це пов`язано з тим, що сам запобіжний захід є тимчасовим обмеженням прав особи, і його метою є уникнення певних дій з боку підозрюваного/обвинуваченого, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню або вчиненню нових злочинів.

Хоча тяжкість покарання є одним з факторів, що враховуються при обранні запобіжного заходу, вона не є вирішальною. Основним критерієм є наявність ризиків, що виправдовують застосування запобіжного заходу. З плином часу, особа, яка перебуває під запобіжним заходом, має можливість продемонструвати свою поведінку, яка свідчить про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Даних щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 , у зв`язку із порушенням ним обов`язків, покладених судом відповідно до ч.5, 6 ст. 194 КПК України та звернення застави в дохід держави, матеріали справи не містять, та прокурор на адресу суду не надав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, при вирішенні питання про застосування чи зміну запобіжного заходу, суд зобов`язаний перевірити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінити, чи є застосований запобіжний захід необхідним та пропорційним поставленій меті.

Судом установлено, що на час розгляду даного клопотання ОСОБА_6 належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, від органів досудового розслідування та суду не переховувався та фактів порушення ним процесуальної дисципліни не доведено.

Враховуючи вищевикладене, стороною обвинувачення не доведено ризик, передбачений п.1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів, які б підтвердили недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого.

Виходячи з наведених принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, вимог КПК України, Конвенції та практики ЄСПЛ, судом при вирішенні питання щодо доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 приймається до уваги тяжкість інкримінованого йому правопорушення, тривале перебування останнього під заставою, під час якого, останній не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, особу обвинуваченого, а саме: доглядаючого за батьком похилого віку, раніше судимого та недоведеність стороною обвинувачення недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого.

Наряду з наведеним приймається до уваги, що судовий розгляд ще не завершений, але незважаючи на тяжкість кримінального правопорушення у конкретному випадку і у контексті ч.ч.4, 5 ст.194 КПК України, суд доходить висновку про те, що для забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, та крім того уявляється достатнім й обґрунтованим змінити останньому запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, із задоволенням клопотання адвоката ОСОБА_5 .

Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, враховується необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.

ПОСТАНОВИВ:

Клопотаня захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання відносно ОСОБА_6 - задовольнити.

Змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.

Відповідно до ст.179 КПК України, покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України:

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов`язків.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що згідно із ч.2 ст.179 КПК України, в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заставу в розмірі 151400,00 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) грн., сплачену згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Ощадбанк» Одеське РУ ТВБВ 10015/0609 РМ/57294 від 20.08.2025 року, внесену заставодавцем ОСОБА_7 на рахунок ТУ ДСА в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302945 рахунок: UA418201720355249001000005435 повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя