Ухвала суду № 137139702, 05.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3171/22

Провадження № 1-кп/466/595/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

представника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012150090000021 від 03.12.2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.197-1 КК України, -

у с т а н о в и в:

02.03.2026 на адресу Шевченківського районного суду м. Львова повернуто матеріали клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012150090000021 від 03.12.2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.197-1 КК України.

Ухвалою від 03.03.2026 матеріали вищевказаного клопотання прийнято до розгляду та призначено у Шевченківському районному суді м. Львова новий розгляд.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що в ході досудового розслідування стороною обвинувачення було проведено ряд слідчих (розшукових) дій, однак, встановити осіб, які зносили нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 348а, встановити достатні докази знесення вказаного приміщення ТОВ «Львівжитлокомплекс», ПП «Львів-Металбуд» та вчинення посадовими особами даних підприємств неправомірних дій, не виявилося за можливе, а тому просив закрити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42012150090000021 від 03 грудня 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 194, частиною 1 статті 358, частиною 1 статті 366, частиною 1 статті 197-1 КК, на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вищезазначене клопотання підтримав, просив задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження вказав, оскільки для закриття кримінального провадження відсутні усі необхідні підстави. Вказує на безпідставну перекваліфікацію з частини 3 статті 197-1 КК України на частину 1 статті 197-1 КК України, що потягло за собою можливість закриття кримінального провадження на підставі положень статті 49 КК. Зазначає, з посиланням на практику Верховного Суду, що закриття кримінального провадження на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК України, у якому потерпілий зазначає про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши думку прокурора та адвоката, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішення зазначав про те, що під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України). При цьому в провадженні, де вказується на особу як таку, що вчинила кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.

Такі правові висновки містить постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 09.09.2025 у справі 469/1433/24.

Законність як засада кримінального провадження з огляду на частину 2 статті 9 КПК України полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно зі статтею 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Пунктом 3-1 частини 1 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Закриття кримінального провадження є однією з форм його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим зібраних та перевірених доказів.

У провадженні СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстровано у ЄРДР за №42012150090000021 від 03.12.2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.197-1 КК України.

Після внесення цих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань було розпочате досудове розслідування, під час якого ОСОБА_5 вказував про те, що вважає, що відносно нього був вчинений злочин та цей злочин був вчинений саме ОСОБА_6 . Наразі чинне процесуальне рішення, яке спростовує факт вчинення злочину ОСОБА_6 , в матеріалах кримінального провадження відсутнє.

Відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 284 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження закривається, зокрема, у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Верховний Суд у своїй послідовній практиці запровадив підхід, відповідно до якого закриття кримінального провадження на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК України, у якому потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких, у передбачений КПК України спосіб, безпосередньо він вказує органу досудового розслідування, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

За відсутності процесуального рішення, яке б спростовувало твердження потерпілого про вчинення кримінального правопорушення певною особою, кримінальне провадження не може бути закрито на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК України.

Окрім іншого, постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року (справа № 750/1575/23, провадження № 51-4007 км 23), від 27 березня 2025 року (справа № 466/568/23, провадження № 51-716 км 24) від 09 вересня 2025 року (справа № 469/1433/24, провадження № 51-706 км 25), від 12 лютого 2026 року (справа № 466/3171/22, 51-883 км 25).

Згідно абз.4 ч.4 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Верховний Суд у своїй постанові від 23.02.2021 р. по справі № 397/42/20 зазначив, що у положенні п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

З огляду на наведені приписи законодавства та настанови судової практики суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.

В обставинах цього кримінального провадження ОСОБА_7 у передбачений законом спосіб вказує органу досудового розслідування на конкретну особу, яка безпосередньо вчинила злочин.

Крім того, у клопотанні про закриття кримінального провадження сторона обвинувачення зазначає частину 1 статті 197-1 КК України.

Натомість з наявних матеріалів убачається, що відповідно до витягу з ЄРДР відомості до нього внесені за частиною 3 статті 197-1 КК України.

Також в матеріалах міститься ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року, якою скасовано постанову слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 23 червня 2023 року про закриття кримінального провадження №42012150090000021 від 03 грудня 2012 року в частині правової кваліфікації за частиною 3 статті 197-1 КК України.

До того ж, в оскаржуваній ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2024 року зазначено, що «20.05.2017 року СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області до ЄРДР внесено відомості №12017140090002140 за зверненням ОСОБА_5 , з кримінально-правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Матеріали кримінального провадження №12017140090002140 від 20.05.2017 року об`єднано з кримінальним провадженням №42012150090000021 від 03.12.2012 року, та присвоєно №42012150090000021 від 03.12.2012 року за ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 197-1 КК України».

Попри дані розбіжності, кримінальні правопорушення, передбачені статтею 197-1 КК України, є триваючими.

Особливими ознаками триваючих кримінальних правопорушень є тривалість, яка полягає у тому, що кримінальне правопорушення може вчинятися протягом достатньо великого проміжку часу, та безперервність, яка характеризується відсутністю розривів, проміжків у вчиненні триваючого кримінального правопорушення.

У поняття час вчинення триваючого кримінального правопорушення має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого кримінального правопорушення.

Отже, триваюче кримінальне правопорушення - це кримінальне правопорушення, яке може безперервно вчинятися на стадії закінченого його складу протягом певного (достатньо великого) проміжку часу.

За загальним правилом початком кримінального правопорушення, у тому числі триваючого, є початок виконання об`єктивної сторони його складу.

Момент, з якого кримінальне правопорушення вважається закінченим, і момент фактичного припинення протиправних дій при триваючих кримінальних правопорушень не співпадають.

Закінчення триваючого кримінального правопорушення - це такий етап у вчиненні суспільно небезпечного діяння, починаючи з якого воно містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК України.

Триваюче кримінальне правопорушення більше не вчиняється, коли воно припинено та перервано.

Припинення - це завершення триваючого злочинного діяння за волею винного, а переривання - з причин, що не залежали від його волі. Водночас, оскільки тривалість даних кримінальних правопорушень обумовлена в першу чергу тривалістю діяння, яке містить усі ознаки складу закінченого кримінального правопорушення, то припинення і переривання триваючих кримінальних правопорушень - це, в основному, форми завершення закінчених діянь.

Враховуючи зазначене, днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння.

Такі висновки містяться в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі №353/999/23 (провадження №523кмо24).

За цих обставин, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 197-1 КК України (як за частиною 1, так і за частиною 3), є триваючим, а тому днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення є день його фактичного припинення або переривання.

Враховуючи вказані обставини, дослідивши надані прокурором матеріали досудового розлідування, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження є передчасним, необґрунтованим і недоведеним. Підстави вважати досудове розслідування всебічним, повним та ефективним відсутні, а твердження прокурора про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, є передчасним і не відповідатиме завданням та загальним засадам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити прокурору у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.

Керуючись п.3-1 ч.1, п.1-1 ч.2 ст.284, 369- 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012150090000021 від 03.12.2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.197-1 КК України у зв`язку із тим, що не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.

Матеріали кримінального провадження №42012150090000021 від 03.12.2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.358, ч.1 ст.366, ч.1 ст.197-1 КК України повернути прокурору для продовження досудового розслідування у встановленому законом порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 05 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1