Рішення № 137139672, 02.06.2026, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/736/26

провадження №2/457/311/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 червня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Грицьківа В.Т.,

секретар судового засідання Ринда О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 116280 грн, а також понесені судові витрати, що складаються з 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обгрунтований тим, що 02.01.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір №376217461 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував ОСОБА_1 на банківську картку грошові кошти у сумі 11000 грн. У подальшому відповідач збільшила суму кредиту до 25000 грн. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги за Договором про надання споживчого кредиту. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на виконання умов раніше укладеного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №1 від 23.02.2024, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до відповідача по справі. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача. Зважаючи на викладене, оскільки відповідач добровільно не бажає повернути суму боргу за кредитом, змушене звернутись до суду із заявленими вимогами. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити та стягнути судові витрати.

На виконання вимог ст. 187 ЦПК України судом було вжито всіх доступних і можливих засобів з метою встановлення зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача, однак вжиті судом заходи не дали результатів.

Згідно з відповіддю № 2679243 від 01.05.2026 з Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_1 знята з реєстрації за адресою, вказаною у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) 04.01.2023.

Ухвалою судді від 01.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.05.2026 на офіційному веб-сайті Трускавецького міського суду Львівської області було опубліковано оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання 02.06.2026.

Представник позивача Сахарова О. звернулася з клопотанням при подачі позовної заяви про розгляд справи у відсутності представника позивача, просила позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача, однак відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву чи заперечень на позовну заяву.

Відповідачка з заявами чи клопотаннями не зверталася, хоча була належим чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

З огляду на те, що відповідачка не подала відзиву, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, то згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд протокольною ухвалою від 02.06.2026 ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір Кредитної лінії №376217461, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 25000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 2.3 договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 11000 грн одразу після укладення договору, який мав бути повернутий до 07.01.2023.

Згідно з п. 3.1 договору на момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 5 (п`ять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом (п. 1.9 договору).

Зі сторони відповідачки даний кредитний договір підписано електронним підписом одностороннім ідентифікатором MNV772WZ.

Відповідно до платіжних доручень 02.01.2023 на рахунок відповідача 5375-41XX-XXXX-9810 було здійснено два грошові перекази: у розмірі 11000 грн та у розмірі 14000 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01. Додатковими угодами №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024 відповідно.

Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №376217461 від 02.01.2023.

23.02.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №23/0224-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №376217461 від 02.01.2023.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту арк. справи 85-91/.

Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №376217461 від 02.01.2023 у сумі 116280 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитним договором, який зазначений у реєстрі боржників від 15.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е.

Згідно з розрахунком заборгованості сума заборгованості відповідача перед позивачем на день подачі позовної заяви становить 116280 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 25000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом у розмірі 91280 грн.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом Украiни «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».

Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зі змісту ст.1054 ЦК України убачається, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» підставно перейшли всі права вимоги до боржника за кредитним договором №376217461 від 02.01.2023.

Згідно з витягом з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, розрахунком заборгованості, наданим представником позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №376217461 від 02.01.2023 в сумі 116280 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 25000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом у розмірі 91280 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 вказано щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов?язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Відповідачкою дані розрахунки не спростовані, а отже суд вважає такі арифметично вірними.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачка не виконала вимог закону, не дотрималася умов договору позики, тому з відповідачки на користь позивача належить стягнути заборгованість в розмірі 116280 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 25000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом у розмірі 91280 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці кредит у встановленому в договорі про надання банківських послуг розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим допустила спірну заборгованість.

Вочевидь, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання банківських послуг, а саме надання коштів у кредит, такий договір, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим він, згідно із ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач не виконує зобов`язань за договором, допущену заборгованість ним у встановленому порядку не погашено, з огляду на, що суд прийшов до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає до задоволення у повному обсязі.

При зверненні до суду з позовом позивачем було оплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені, - з відповідача підлягає стягненню в користь позивача сума оплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру.

Позивачем в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії договору № 09/07/25-01 від 09.07.2025 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та Адвокатським об`єднанням «Соломко та партнери», додаткової угоди № 25771097471 від 01.09.2025, акт прийому передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги, згідно з яким вартість наданих послуг становить 7000 грн.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду констатувала, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Враховуючи задоволення позову, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором №376217461 від 02.01.2023 у розмірі 116280 грн (яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 25000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом у розмірі 91280 грн) 2662 грн 40 коп. судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 125942 (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Трускавецьким міським судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: В. Т. Грицьків