Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 03.06.2026
Справа № 334/5240/26
Провадження № 1-кс/334/1444/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2026 року Дніпровського районний суд міста Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Дніпровського районного суду міста Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026082050001092 від 01.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, не маючого малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , в званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 26.02.2015 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі. 10.08.2016 звільнений з Вільнянської ВК Запорізької області (№20) по відбуттю строку покарання;
- 19.11.2019 Олександрівським відділенням поліції ДВП ГУНП в Запорізькій області за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду з обвинувальним актом;
- 14.04.2020 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 186 КК України до арешту строком на 3 місяці, від відбуття покарання звільнений в залі суду;
- 31.08.2020 Дніпровським відділом поліції ГУНП в Запорізькій області за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду з обвинувальним актом;
- 25.03.2021 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. 25.05.2023 знятий з обліку Дніпровського РВ ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області;
- 02.11.2021 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. 18.04.2025 звільнений з Синельниківської ВК Дніпропетровської області (№94) по відбуттю строку покарання;
- 21.02.2026 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя відносно ОСОБА_5 скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України;
- 31.03.2026 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя відносно ОСОБА_5 скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України.
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03 червня 2026 року слідчий ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України.
В клопотанні зазначив, що ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, 01 червня 2026 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, більш точний час під час досудового розслідування встановити не є за можливим, у ОСОБА_5 , який перебуваючи разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на зупинці громадського транспорту «Металургів» біля будинку № 222 по проспекту Соборний у місті Запоріжжя, виник злочинний умисел спрямований на протиправне заволодіння мобільним телефоном «Samsung Galaxy S8», моделі «SM-G850FZDDSEK», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , діючи без розриву у часі, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з лівої кишені штанів ОСОБА_7 належний останньому мобільний телефон «Samsung Galaxy S8», моделі «SM-G850FZDDSEK», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , та поклав його до кишені власних штанів.
Після чого, ОСОБА_5 , не маючи об`єктивної можливості розпоряджтися викраденим майном та будучи виявленим потерпілим та іншою особою, які почали голосно кричати та намагалися зупинити його протиправні, усвідомлюючи, що його дії були помічені та бажаючи досягти свого злочинного наміру спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_7 , діючи умисно, відкрито, тримаючи при собі у задній кишені штанів мобільний телефон «Samsung Galaxy S8», моделі «SM-G850FZDDSEK», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який належить потерпілому, втік з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 10 000 гривень.
Так, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.06.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 20 годині 27 хвилин.
02.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Зібрані під час досудового розслідування докази в сукупності підтверджують існування обґрунтованої підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що в свою чергу відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний, усвідомлюючи, що його дії були викриті потерпілим та свідком, не припинив свої протиправні дії, а залишив місце вчинення злочину разом із викраденим майном, намагаючись уникнути відповідальності за скоєне. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти власності та грабежі, а також звільнився з місць позбавлення волі лише 18.04.2025. Більше того, на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення відносно нього в судах вже перебували на розгляді два обвинувальні акти за ч. 4 ст. 185 КК України. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, а також наявність вагомих доказів його причетності до вчинення злочину, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 відомі особи потерпілого та свідка, які безпосередньо спостерігали обставини вчинення кримінального правопорушення та надали показання, що викривають його у вчиненні злочину. Перебуваючи на волі, підозрюваний може вступити з ними у позапроцесуальний контакт, схиляти їх до зміни показань, відмови від їх надання або надання показань на свою користь. При цьому показання потерпілого та свідка мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення винуватості підозрюваного. Враховуючи попередні судимості ОСОБА_5 , у тому числі за злочини, пов`язані із застосуванням насильства та грабежі, існують достатні підстави вважати, що його перебування на волі може створювати для потерпілого та свідків обґрунтовані побоювання щодо власної безпеки, що може негативно вплинути на повноту та об`єктивність їх показань.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини проти власності, зокрема за крадіжки та грабежі, однак належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став. Після звільнення з місць позбавлення волі 18.04.2025 він знову вчинив кримінальні правопорушення проти власності, у зв`язку з чим 21.02.2026 та 31.03.2026 до суду скеровано обвинувальні акти за ч. 4 ст. 185 КК України. Незважаючи на це, ОСОБА_5 знову підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності. Вказані обставини свідчать про стійку злочинну спрямованість його поведінки, відсутність належних соціальних стримуючих факторів, нехтування вимогами закону та наявність реальної ймовірності вчинення ним нових кримінальних правопорушень у разі перебування на волі.
Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Слідчий у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 з підстав, викладених у клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти клопотання, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених 177 КПК України, для застосування найсуворішого запобіжного заходу, просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора та захисника, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Під час судового розгляду встановлено, 01 червня 2026 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, більш точний час під час досудового розслідування встановити не є за можливим, у ОСОБА_5 , який перебуваючи разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на зупинці громадського транспорту «Металургів» біля будинку № 222 по проспекту Соборний у місті Запоріжжя, виник злочинний умисел спрямований на протиправне заволодіння мобільним телефоном «Samsung Galaxy S8», моделі «SM-G850FZDDSEK», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , діючи без розриву у часі, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з лівої кишені штанів ОСОБА_7 належний останньому мобільний телефон «Samsung Galaxy S8», моделі «SM-G850FZDDSEK», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , та поклав його до кишені власних штанів.
Після чого, ОСОБА_5 , не маючи об`єктивної можливості розпоряджтися викраденим майном та будучи виявленим потерпілим та іншою особою, які почали голосно кричати та намагалися зупинити його протиправні, усвідомлюючи, що його дії були помічені та бажаючи досягти свого злочинного наміру спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_7 , діючи умисно, відкрито, тримаючи при собі у задній кишені штанів мобільний телефон «Samsung Galaxy S8», моделі «SM-G850FZDDSEK», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який належить потерпілому, втік з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 10 000 гривень.
01.06.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 20 годині 27 хвилин.
02.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, зокрема: протоколом огляду місця події від 01.06.2026, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду мобільного телефону за участю свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 .
Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та долученими до клопотання, підтверджується на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому, побоюючись покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, підозрюваний може переховуватись органів досудового розслідування та суду у подальшому.
Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Зокрема, таку правову позицію Європейський суд з прав людини виклав в п. 74 рішення у справі «Мамедова проти Росії» та п. 79 рішення у справі «Харченко проти України від 10 лютого 2011 року.
Крім того, стороною обвинувачення підтверджений ризик незаконного впливу на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки дійсно підозрюваний може здійснювати тиск на потерпілого, будучи повідомленим про місце його проживання.
Разом з тим, також доведений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії проти власності, офіційного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимий, у тому числі, за кримінальні правопорушення проти власності. Припинення його протиправної діяльності стало можливим лише за втручання правоохоронних органів.
З огляду на викладене, при розгляді даного клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Адвокатом ОСОБА_6 під час судового засідання було заявлено клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки ризики наведені прокурором не є підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні запобігти вказаним ризикам, а також забезпеченню виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою у цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на потерпілу, продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості. Доводи захисту є непереконливими, тому не приймаються слідчим суддею до уваги.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним і обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266 240,00 грн.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши долучені до клопотання додатки, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, про що свідчать зазначені вище обставини.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
УXВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026082050001092 від 01.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 60 діб по 20 годину 27 хвилин 30 липня 2026 року, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12026082050001092 від 01.06.2026.
Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
ОСОБА_5 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 266 240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок)
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на наступний депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок - UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_5 у провадженні № 1-кс/334/1423/26 (справа № 334/4439/26), Дніпровський районний суд міста Запоріжжя).
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);
3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.
Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.
Оголошення повного тексту ухвали 05 червня 2026 року о 14 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 137139341, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 03.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/5240/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: