Рішення № 137139163, 02.06.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 299/1216/26

Номер провадження 2/299/594/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в особі представника Богдан Дарини Олександрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електронним Договором про відкриття кредитної лінії № 1209-5527 від 21.05.2023 року в розмірі 34304,40 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.05.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1209-5527.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7800,00грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період* 14 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена % ставка 1,20% в день; стандартна % ставка 1,50% в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Натомість, у зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань, у Відповідача станом на 06.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 38672,40 гривень. Позивач прийняв рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зокрема часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами в сумі 4368 гривень за умови погашення відповідачем решти заборгованості в сумі 34304,40 гривень, тому просить стягнути з відповідача частину заборгованості, яка становить 34304,40 гривень, з них: 7176,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 27128,40 гривень прострочена заборгованість за процентами.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з Відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився. До позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином як шляхом надсилання судового виклику на зареєстровану адресу проживання, так і шляхом надсилання електронного виклику на електронну адресу та номер мобільного телефону, вказані у матеріалах справи та розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.

Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлена відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 21.05.2023 року укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1209-5527, невід`ємними частинами якого є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

У Договорі зазначається, що позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3503, для підписання Кредитного договору № 1209-5527 від 21.05.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Із умов Договору слідує, що позивач надав відповідачу кредит в сумі 7800,00 гривень шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок відповідача з використанням електронного платіжного засобу для задоволення особистих потреб відповідача на умовах строковості, зворотності, платності, а саме: строк кредитування 300 днів; базовий період* 14 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена % ставка 1,20% в день; стандартна % ставка 1,50% в день.

Як вбачається з копії довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на картку № НОМЕР_1 перераховано суму кредиту в розмірі 7800 гривень за призначенням: № 1209-5527 від 21.05.2023 року.

Із копії довідки від 21.05.2023 року, виданої LiqPay слідує про здійснення платіжної операції: видачі кредитних коштів за договором від 21.05.2023 року № 1209-5527 в сумі 7800,00 грн, платник: ТОВ «Укр Кредит Фінанс», номер платіжного інструмента отримувача: 516874*75.

Згідно положень пункту 2.2 кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 21.05.2023 року № 1209-5527 станом на 06.02.2026 року розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 38672,40 гривень, з яких: 7176,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 31496,40 гривень прострочена заборгованість за процентами.

Позивач прийняв рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», зокрема часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами в сумі 4368,00 гривень за умови погашення відповідачем решти заборгованості в сумі 34304,40 гривень, тому просить стягнути з відповідача частину заборгованості, яка становить 34304,40 гривень, з них: 7176,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 27128,40 гривень прострочена заборгованість за процентами.

До позову додано копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», серія ІК № 116, виданого 01.08.2013 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 09.11.2023 року № 255656947341, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов`язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.

При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між ним та відповідачем 21.05.2023 року укладено кредитний договір № 1209-5527, на виконання якого відповідачу нібито було надано грошові кошти у розмірі 7800,00 грн шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Факт укладення кредитного договору сам по собі не є достатньою підставою для виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення коштів без доведення факту їх фактичного отримання.

Так, позивачем на підтвердження виконання свого обов`язку щодо надання кредитних коштів надано копію довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», відповідно до якої на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у сумі 7800 грн із призначенням платежу: № 1209-5527 від 21.05.2023 року. Разом з тим, зазначена довідка не містить відомостей, які б достовірно підтверджували належність вказаної банківської картки саме відповідачу ОСОБА_1 . Більше того, довідка самого позивача не може вважатися об`єктивним доказом, оскільки складена заінтересованою стороною та не підтверджена первинними банківськими документами.

Щодо довідки платіжного сервісу LiqPay, суд зазначає, що вона лише підтверджує ініціювання платіжної операції, однак не містить відомостей про її завершення та фактичне зарахування коштів на рахунок відповідача.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт зарахування кредитних коштів саме на рахунок відповідача або отримання ним цих коштів, позивачем суду не надано.

Клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував згадану картку, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не заявляло.

Суд звертає увагу, що належним і достатнім доказом факту отримання грошових коштів у безготівковій формі є, зокрема, виписка з банківського рахунку отримувача або офіційне підтвердження банку-емітента платіжної картки щодо зарахування відповідної суми.

У даному випадку позивачем не надано жодного доказу від банку-емітента платіжного засобу (АТ КБ «ПриватБанк») щодо зарахування коштів на рахунок відповідача, а також відсутні банківські виписки чи інші первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували факт надходження коштів.

Суд враховує, що відповідно до статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відомості про банківські рахунки клієнтів є банківською таємницею. Водночас саме на позивача покладається обов`язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема факту належного виконання ним зобов`язання щодо надання кредиту конкретному позичальнику.

Надана позивачем інформація не дозволяє ідентифікувати отримувача коштів як відповідача у справі, що виключає можливість встановлення факту виникнення у нього грошового зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно з частиною третьою цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони та інших учасників справи щодо тих обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною першою статті 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що вони не є належними, допустимими та достатніми доказами фактичного отримання відповідачем грошових коштів.

Тому, у зв`язку із тим, що факт виконання кредитодавцем свого зобов`язання надати грошові кошти (кредит) позичальникові не доведено достатньою сукупністю належних та допустимих доказів, то не підтверджено і виникнення зустрічних обов`язків позичальника повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі. Тобто, не підтверджено, що право вимоги Кредитора настало. Достатня правова підстава для задоволення вимоги позову про стягнення із відповідача заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії - відсутня.

З огляду на викладене, враховуючи принцип змагальності сторін та покладений на позивача обов`язок доказування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. У даному випадку відсутність належних і допустимих доказів є підставою для відмови у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, на підставі ст.141 ЦПК України слід віднести за рахунок позивача.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідно до яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в особі представника Богдан Дарини Олександрівни, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1209-5527 від 21.05.2023 року відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. № 26, оф. № 407, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38548598.

Представник позивача: Богдан Дарина Олександрівна, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. № 26, оф. № 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Дочинець С. І.