Ухвала суду № 137137475, 03.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/14179/25

2-п/212/67/26

У Х В А Л А

03 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, в складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Хімченко А.В., представників відповідача Польчик Л.В., Рясного О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу заяву представника відповідача адвоката Польчик Лесі Володимирівни про перегляд заочного рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09.04.2026 року у цивільній справі № 212/14179/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09.04.2026 року позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 21.04.2020-0100001854 від 21.04.2021 року в розмірі 12 030.00 гривень, судовий збір в сумі 2422.40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

До Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла вищевказана заява в якій адвокат Польчик Л.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 просить: а) поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; б) скасувати заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09.04.2026 року у цивільній справі № 212/14179/25. Мотивуючи свою заяву тим, що при розгляді справи були порушені права як відповідача, оскільки рішення було прийнято без участі відповідача. Зазначила, що ОСОБА_1 текст рішення не отримував, про розгляд справи у суді, взагалі не знав, судових викликів не отримував, він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 10.03.2022 року по теперішній час. Акцентувала увагу суду, що не було враховано, що відповідач на момент розгляду справи проходив військову службу, що є обставиною, яка об`єктивно ускладнює або унеможливлює його участь у судовому процесі, реалізацію права на захист, подання доказів, заперечень та пояснень по суті заявлених вимог.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано строк стороні відповідача для усунення недоліків, які ними виконано в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.05.2026 року прийнято в провадження судді заяву про перегляд заочного рішення та призначено судове засідання.

В матеріалах справи міститься клопотання сторони позивача про розгляд справи без їх участі.

В судовому засіданні представники відповідача просили скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду. Зазначили, що оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 10.03.2022 року проценти по кредиту стягненню не підлягають. Наголосили, що стороною відповідача здійснено витрати на правничу допомогу, які до розподілу подадуть пізніше.

Вислухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного.

За правилами ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд отримавши дані про місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с. 39), постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та направив на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу відповідачів копію ухвали про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами.

Однак, направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернулась до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с. 49-51). Судове засідання було відкладено.

Секретарем здійснено на наступне судове засідання виклик за допомогою судових повісток, які повернулась до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 53-58)

За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 991 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

При цьому, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду України, викладених у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, поважних причин неприбуття відповідача у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, суду не наведено, відтак покликання сторони відповідача про неналежне повідомлення та виклики на судові засідання, не заслуговують на увагу.

Крім того, сторона відповідача посилається на незаконне нарахування відсотків, оскільки відповідач є військовослужбовцем.

Згідно з довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2026 року надано інформацію про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 10.03.2022 року по теперішній час.

Проте, як слідує з матеріалів справи, проценти за користування кредитом за період з 21.04.2020 року по 19.05.2020 року нараховувались згідно з графіком платежів за умовою «Довгий кредит», тобто в період, коли відповідач не перебував на військовій службі.

Соціальний захист військовослужбовців врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ.

Із положень статті 3 Закону України № 2011-ХІІ слідує, що дія цього закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно з частиною 15 статті 14 Закону України № 2011-ХІІ (в редакції на час укладення сторонами кредитного договору) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Так, військовослужбовці, визначені пунктом 15 статті 14 Закону, які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме:

1) звільнення від сплати відсотків за користування кредитом;

2) звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

Вказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Зазначене узгоджується з постановами Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц.

Оскільки у період нарахування відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 не був військовослужбовцем, він не належав до осіб, яким згідно з частиною 15 статті 14 Закону України № 2011-ХІІ відсотки не нараховуються. При цьому за період з 21 жовтня 2021 року до дня ухвалення судового рішення, нарахування відсотків не здійснювалося. Отже, заперечення сторони відповідача в цій частині є хибними.

Отже, доводи сторони відповідача стосовно неправильності розрахунку відсотків не заслуговують на увагу. Долучені до заяви про перегляд заочного рішення документи та докази на які посилається відповідач щодо проходження ним військової служби, висновків суду не спростовують.

Суд при вирішенні спору врахував, що сторонами погоджено розмір денної відсоткової ставки і нарахування відсотків здійснювалося в межах визначеного Договором строку кредитування. Тому нема підстав для твердження, що нараховані згідно Договору відсотки не відповідають засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України у листі від 01 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», другу умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд дійшов би іншого висновку. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

За такого, оцінюючи надані відповідачем докази на предмет їх значення для правильного вирішення справи, суд не вбачає можливим погодитись із доводами заявника, оскільки доказів, що б підтверджували необґрунтованість вимог позивача до заяви не додано, вказані посилання сторони відповідача не мають істотного значення для вирішення справи та не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Оскільки судом встановлено, що надані відповідачем докази, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, а тому в судовому засіданні встановлено, що відсутні умови, передбачені частиною 1 статті 288 ЦПК України, за наявності яких заочне рішення підлягає скасуванню, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Приписами пункту 1 частини третьої статті 287 ЦПК України визначено: у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Згідно із частиною четвертою статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Польчик Лесі Володимирівни про перегляд заочного рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09.04.2026 року у цивільній справі № 212/14179/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що ч.4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.06.2026 року.

Суддя І. Б. Чайкін