Рішення № 137137412, 04.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3319/25

Номер провадження2/173/584/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.12.2022 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 510282 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 3000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, ОСОБА_1 не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

01.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» було укладено договір факторингу №01022024, згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №510282 від 04.12.2022.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 26760,00 грн: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн; заборгованість за відсотками 23760,00 грн.Тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2022 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 510282 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язується надати відповідачу грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3000,00 грн. Згідно з п.1.4., п.1.5., п.1.5.1. Договору строк кредиту 365 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4. договору, знижена процентна ставка становить 0,01% в день.

Відповідно до п. 2.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізиту електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту 04.12.2022 або 05.12.2022 (п.2.2).

Відповідно до реквізитів Договору № 510282 від 04.12.2022, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е077». Ідентифікацію особи підтверджено довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом №20.1.0.0.0/7-260206/48392-БТ від 13.02.2026 АТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахунку коштів, а також листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20251020-1625 від 20.10.2025.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 510282 від 04.12.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01.02.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 26760,00 грн.

01.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги, зокрема, і за кредитним договором № 510282 від 04.12.2022.

На підтвердження факту укладення договору факторингу та переходу до позивача права вимоги за спірним зобов`язанням останнім надано: договір факторингу № 01022024 від 01.02.2024, акт приймання - передачі реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024,витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024, а також платіжну інструкцію № 74875 від 01.02.2024 про сплату за відступлення права вимоги за договором факторингу № 01022024 від 01.02.2024.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а зміст договору становлять умови, погоджені сторонами. Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до статей 11, 12 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Правова позиція щодо належності електронного договору як письмової форми правочину викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Матеріалами справи підтверджується, що 04 грудня 2022 року відповідач підписав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 510282 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е077, чим підтвердив ознайомлення з його умовами та погодився з ними, зокрема щодо розміру кредиту, строку його повернення та порядку сплати процентів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтями 1048, 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

З наданих позивачем доказів убачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, отримані кошти у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості та сплати належних процентів.

Крім цього згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У частині 2 ст.1078 ЦК встановлено й момент переходу права вимоги за договором факторингу, за яким відступлення вимоги обумовлене певною подією за таким договором право вимоги переходить до фактора з моменту настання цієї події.

Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернув, тому заборгованість, яка виникла за невиконання умов Договору, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

Водночас, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», не довів відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» про стягнення заборгованості за Договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правову допомогу у сумі 8000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копії Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт надання послуг № 970 від 10.11.2025 з детальним описом наданих послуг до акту за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, виконаних АО «Апологет», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», щодо стягнення кредитної заборгованості.

Виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 8000,00 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з позовними вимогами у розмірі 26760,00 грн, тобто у справі незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція сторін, зокрема ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правової допомоги частково та про стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн., на відшкодування понесених витрат за надання правової допомоги.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, Львівська обл., вул. Смаль-Стоцького,1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 510282 від 04.12.2022 у розмірі 26760 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят) грн 00коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв