Рішення № 13713734, 07.02.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2011 р.Справа № 16/5025/3/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Деанте-Україна”, м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам`янець-Подільський

про стягнення 11572,68 грн., з яких 11493,00 грн. основного боргу та 79,68 грн. пені

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача: Бляхарський Я.С. за довіреністю №3 від 02.02.2011р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 11572,68 грн., з яких 11493,00 грн. основного боргу та 79,68 грн. пені за неналежне виконання зобовязань по договору поставки від 16.06.2009р. №18/09 відповідно до видаткових накладних.

Представник позивача в засідання суду прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові, наполягав на їх задоволені.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся із направленням ухвал від 04.01.2011р. від 24.01.2011р. на адресу відповідача згідно реєстру поштових відправлень господарського суду області від 05.01.2011р. №01-52, від 25.01.2011р. №01-911.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Деанте Україна”, м. Хмельницький як субєкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване 03.03.2010р. виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №834283 серія А00.

ОСОБА_1, м. Кам`янець-Подільський як фізична особа-підприємець значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно витягу із ЄДР станом на 24.01.2011р.

16.06.2009р. між ТОВ „Деанте” (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки №18/09, згідно якого постачальник зобовязується передати (поставити) на умовах даного договору покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього кошти на умовах даного договору. (п.п.2.1 договору).

Згідно п.п.3.4 вказаного договору передбачено, що у випадку поставки товару із відстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту), право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент повної оплати за товар, в усіх інших випадках право власності на поставлені товари переходить на товар в момент передачі товару в його розпорядження.

Вказаним договором передбачено, що постачальник зобовязаний забезпечити покупця товаром згідно із замовленням по діючим на момент оплати умовам реалізації та цінам, при відсутності у покупця простроченої заборгованості по оплаті поставленого раніше товару. Покупець зобовязаний сплатити за товар на умовах даного договору. (п.п.4.1.1, 4.3.1 договору).

Згідно із п.п.7.1, 9.3 договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом безготівково розрахунку на поточний рахунок постачальника у наступні строки, виходячи із домовленості сторін на момент отримання товару на умовах товарного кредиту 30 днів. За порушення грошових зобовязань за цим договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної обліком ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення.

На виконання зобовязань по договору, позивач провів поставку товарів на загальну суму 19593,00 грн. згідно видаткових накладних №Ж-00281, №00283 від 26.05.2009р. та №Ж-00653 від 23.07.2010р.

Відповідач частково провів розрахунки із позивачем на суму 8100,00 грн. згідно виписок із банківського рахунку від 13.07.2009р. в сумі 2500,00 грн., від 03.12.2009р. на суму 1000,00 грн., від 15.12.2009р. на суму 1000,00 грн., від 24.06.2010р. на суму 1000,00 грн., від 22.07.2010р. на суму 2000,00 грн., від 23.07.2010р. на суму 600,00 грн.

На дату звернення позивача із позовом, заборгованість відповідача становить 11493,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 25.09.2010р.

Оскільки відповідач зобовязання по договору не виконав, борг в сумі 11493,00 грн. не сплатив, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача 11493,00 грн. основного боргу та 79,68 грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що між сторонами було укладено договір, який за правовою природою є договором поставки з елементами договору товарного кредиту.

Згідно п.п.1.11.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) передбачено, що товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки від 16.06.2009р. №18/09, згідно якого відповідач взяв на себе зобовязання вчасно провести розрахунок за поставлені товари, проте вчасно не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 11493,00 грн., що підтверджується поданими в матеріали справи видатковими накладними, актом звірки розрахунків. Доказів про погашення відповідачем заборгованості суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання передбачено ст.230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач прострочив зобовязання щодо оплати заборгованості по видатковій накладній №Ж-00653 від 23.07.2010р. в сумі 1646,00 грн., тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 79,68 грн. пені за період прострочення з 23.08.2010р. по 15.12.2010р. в розмірі подвійної облікової ставки НБ України із врахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 11572,68 грн., з яких 11493,00 грн. основного боргу та 79,68 грн. пені, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Деанте-Україна”, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам`янець-Подільський про стягнення 11572,68 грн., з яких 11493,00 грн. основного боргу та 79,68 грн. пені задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам`янець-Подільський, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю „Деанте-Україна”, м.Хмельницький, вул. Камянецька, 122, оф.313 (код ЄДРПОУ 31412631) 11493,00 грн. (одинадцять тисяч чотириста девяносто три гривні 00 коп.) основного боргу, 79,68 грн. (сімдесят девять гривень 68 коп.) пені, 115,73 грн. (сто пятнадцять гривень 73 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2011р.

Віддруковано 3 прим.:

1-до матеріалів справи

2-позивачу

3-відповідачу