Рішення № 137136574, 27.04.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №511/294/26

Провадження по справі №2/498/453/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області, у складі:

головуючої судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Коммунішиної С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сеперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області за підсудністю надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сеперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи тим що, 12.24.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОФІЛЬ» щоб отримати позику на придбання товару. В зв`язку з чим було укладено Заяву-Анкету №99267668 з метою отримання позики, на наступних умовах: сума позики 12480,6 грн.; комісія за управління позикою, після пільгового періоду 5%; розмір процентної ставки, % річних 0,0001 %; на строк 12 місяців. Підписанням цієї Заяви-Анкети, Відповідач підтвердив, що вся інформація та/ або надані ним документи є чинними, повними і достовірними у всіх відношеннях та відповідають оригіналу. Також підтвердив, що акцептую Публічну пропозицію Фінансової компанії на укладання Договору про надання позики ТОВ «ФК «ПРОФІЛЬ» для фізичних осіб яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: casharing.com.ua, в повному обсязі, з урахуванням Умов і правил надання фінансових послуг, Тарифами, Паспортом позики ,Таблицею обчислення вартості позики для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання позики та складають Договір про надання позики, укладання якого Відповідач підтвердив і зобов`язався виконувати його умови. Договір вважається укладеним з дня отримання ТОВ «ФК «ПРОФІЛЬ» заповненої та підписаної Відповідачем цієї Заяви-Анкети на приєднання до Договору. Підтвердженням отримання позики є Платіжна інструкція, яка засвідчує перерахування ТОВ «ФК «ПРОФІЛЬ» коштів за придбання товарів. Позичальник, в порушення умов Договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ПРОФІЛЬ» відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», на підставі Договору факторингу №1 від 15.01.2024 року право вимоги до Відповідача за вищевказаним Договором. Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором. Загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу №1 від 15.01.2024 року складає 14750,96 грн. (заборгованість за основним боргом 11439,63 грн., заборгованість за комісіями 3311,33 грн., а всього 14750,96 грн.). У зв`язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору, загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу №1 від 15.01.2024 року складає 14750,96 грн., яка складається з: заборгованість за основним боргом 11439,63 грн., заборгованість за комісіями 3311,33 грн. просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 14750,96 грн., понесені судові витрати та поштові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, згідно позову просить справу розглядати за її відсутності, проти заочного рішення не заперечує.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями не звертався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 24.12.2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету № 99267668 від 24.12.2021 року про приєднання до договору про надання позики ТОВ «Фінансова компанія «Профіль».

Згідно вказаної заяви-анкети відповідач просив надати йому позику у розмірі 12480,60 грн. для оплати товару в магазині ТЗОВ «Гараж Мобайл Груп» на суму 12480,60 грн.

Відповідно до умов заяви-анкети: разова комісія складає 1134,60 грн.; початковий внесок за товар становить 1500,00 грн.; строк позики становить 12 місяців з 24.12.2021 р. по 23.12.2022 р.; комісія за управління позикою 5,0 %; розмір процентної ставки 0,0001 % річних.

В заяві-анкеті міститься графік платежів-таблиця обчислення вартості позики для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання позики, згідно якої визначено графік погашення позики та суми погашень.

24.12.2021 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, підтвердивши ознайомлення з його умовами.

Факт виконання кредитором свого обов`язку з надання грошових коштів підтверджується платіжною інструкцією № 15650 від 24.12.2021 року, згідно якого ТОВ «ФК «Профіль» оплатило ТОВ "Гараж Мобайл Груп" суму 11 346,00 грн. згідно кредитного договору № у 99267668 вiд 24.12.2021.

15.01.2024 року між ТОВ «ФК «Профіль» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Профіль» відступило на користь ТОВ «ФК «Суперіум» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 1, ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 14750,96 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Суперіум», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно з довідкою за заборгованістю боржника ОСОБА_1 , заборгованість останнього за кредитним договором № 99267668 від 24.12.2021 року складає 14750,96 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 11439,63 грн., заборгованість за комісіями 3311,33 грн.

Правильність розрахунків заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростована.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Отже, ТОВ «ФК «Суперіум» є належним позивачем у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 99267668 від 24.12.2021 року до ОСОБА_1 .

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Правилами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннями ст. 629 ЦК України.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, судом встановлено, що за умовами договору сторонами було погоджено тип кредиту, строк кредитування, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Відповідач власним підписом підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Суд встановив, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав заяву-анкету та паспорт споживчого кредиту, однак умови договору порушив. Зворотного відповідачем не доведено та фактично визнано.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Отже позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором № 99267668 від 24.12.2021 року за основним боргом у розмірі 14750,96 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 3311,33 грн., то суд зазначає таке.

10 червня 2017 року набрав чинності ЗУ «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог ч. 1 цієї статті, є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За обставин цієї справи пунктом договору визначено, що комісія за управління позикою 5,0%, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

При цьому у постанові ВС від 25.01.2023 року у справі № 752/4008/20, в якій надавалася оцінка дійсності положень кредитного договору з АТ «ПУМБ», аналогічно як у цій справі, вказано про те, що відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивачем не доведено те, що відповідач вимагав надання інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць, вимога позивача про стягнення з відповідача 3311,33 грн. заборгованості за комісією є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 145 від 27.01.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення 76 %, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2023,42 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем по справі понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 146,00 грн., тому ці витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610-612, 626, 628, 629, 639, 640, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 77-79, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сеперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість у розмірі 11439,63 грн. та поштові витрати у розмірі 146 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) судовий збір у розмірі 2023,42 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Н.С. Чернецька