Рішення № 137136324, 05.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1301/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"05" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

представник позивача подав до суду позовну заяву та просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2021384136 від 13.11.2018 року в розмірі 22 288,22 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 листопада 2018 р. між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2021384136 на підставі якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на умовах передбачених цим кредитним договором (п. 1 Кредитного договору). Відповідно до умов Кредитного договору № 2021384136 від 13.11.2018 р. ОСОБА_1 отримав кредит відповідно до п. 1 Кредитного договору - кредит у розмірі 19 397 грн. на придбання товару у Продавця на строк до 13 листопада 2020 р. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредит видається у розмірі 19 097 грн. на цільове використання Кредиту: на придбання Товару у Продавця, у розмірі 300 грн. на сплату Додаткових послуг банку, а саме: Послуга: «СМС+Довідка». Загальний розмір кредиту 19 397 грн.. Доказом придбання товару за кошти Банку є видаткова накладна Продавця із чітко визначеним товаром отриманим у кредит та сумою розрахунку за товар, із вказівкою на реквізити Сторін та/або одного із сторін, та підписом Позичальника.

19 червня 2020 року між ТОВ «ОТП БАНК» та позивачем укладено договір факторингу №19/06/20, відповідно до умов якого ТОВ «ОТП БАНК» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «ОТП БАНК» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №19/06/20 від 19.06.2020 р., ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 288,22 гривень за договором № 2021384136 від 13.11.2018 р..

Відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 22 288 грн. 22 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту у розмірі 17 547 грн. 16 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 2 грн. 66 коп., заборгованість за комісією 4 738 грн. 40 коп..

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 24.03.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте згідно позовної заяви, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2018 р. між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2021384136 на підставі якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на умовах передбачених цим кредитним договором (п. 1 Кредитного договору). Відповідно до умов Кредитного договору № 2021384136 від 13.11.2018 р. ОСОБА_1 отримав кредит відповідно до п. 1 Кредитного договору - кредит у розмірі 19 397 грн. на придбання товару у Продавця на строк до 13 листопада 2020 р. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредит видається у розмірі 19 097 грн. на цільове використання Кредиту: на придбання Товару у Продавця, у розмірі 300 грн. на сплату Додаткових послуг банку, а саме: Послуга: «СМС+Довідка». Загальний розмір кредиту 19 397 грн.. Доказом придбання товару за кошти Банку є видаткова накладна Продавця із чітко визначеним товаром отриманим у кредит та сумою розрахунку за товар, із вказівкою на реквізити Сторін та/або одного із сторін, та підписом Позичальника.

Кредит надано на придбання товару у ТОВ «КОМФІ ТРЕНД», перелік товару та вартість підтверджується Рахунком фактурою №СФМАН-0000004532 від 13.11.2018 р. на загальну суму 20 897 грн., оплату товару підтверджено квитанцією ТОВ «КОМФІ ТРЕНД» від 13.11.2018 року, сплачено готівкою 1 800 грн. (перший внесок), отримання товару підтверджено видатковою накладною №ЧМАН2-0024 від 13.11.2018 р.

На виконання зобов`язань АТ «ОТП БАНК», щодо перерахування кредитних коштів надано меморіальний ордер №10375999 від 13.11.2018 р. Отримувач ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД КБ ІМ», призначення платежу видача кредиту за кредитним договором № 2021384136 від 13.11.2018 р., сума 19 097 грн. та меморіальний ордер №10376001 від 13.11.2018 р. Отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу видача доп. послуги СМС за кредитним договором № 2021384136 від 13.11.2018 р., сума 300 грн.

19 червня 2020 року між ТОВ «ОТП БАНК» та позивачем укладено договір факторингу №19/06/20, відповідно до умов якого ТОВ «ОТП БАНК» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «ОТП БАНК» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №19/06/20 від 19.06.2020 р., ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 288,22 гривень за договором № 2021384136 від 13.11.2018 р..

Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст.611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 13.11.2018 року Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2021384136.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 17 547,16 грн., заборгованості за відсотками 2,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування заборгованості за комісією в розмірі 4 738,40 грн задоволенню не підлягає, оскільки умовами кредитного договору № 2021384136 від 13.11.2018 року не передбачено нарахування комісії. п. 1 договору зазначено Комісія за управління кредитом щомісячно, у розмірі 0 % від суми кредитом.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2021384136 від 13.11.2018 року підлягає задоволенню на загальну суму 17 549,82 грн. (17 547,16 грн. + 2,66 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 17092 від 17.03.2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (79%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 103 грн. 30 коп.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», Актом №281 наданих послуг відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 грн., детальним описом наданих послуг до Акту №281 від 09.03.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Отже, зважаючи на викладене, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 000 грн.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог 79 %, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 103 грн. 30 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 160 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2021384136 від 13.11.2018 року в загальному розмірі 17 549 грн. 82коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 17 547 грн. 16 коп., заборгованості за відсотками 2 грн. 66 коп., судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 103 грн. 30 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 160 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: М.М. Ротар