Рішення № 13713626, 08.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.11

Справа № 5021/190/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»,

м. Донецьк

до відповідача Приватного виробничо – комерційного підприємства

«Укрпродторг», м. Суми

про стягнення 20 063 грн. 27 коп.,

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача – Коростін А.Г.

Від відповідача – не прибув

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 20 063 грн. 27 коп. заборгованості за договором поставки № СП-17, укладеного між позивачем та відповідачем 07.10.2009р., з яких: 13 364 грн. 57 коп. основного боргу за поставлений товар, 1 345 грн. 98 коп. пені, 245 грн. 32 коп. 3% річних, 915 грн. 11 коп. інфляційних збитків, 2 672 грн. 91 коп. штрафу, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, в засідання суду не з’явився.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

07.10.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання товару № СП-17. На виконання умов договору позивач на підставі видаткових накладних за період з 09.10.2009р. по 10.12.2009р. передав, а відповідач отримав горілчані напої на загальну суму 24 864 грн. 57 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.2. договору відповідач проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або іншим способом, що не суперечить діючому законодавству на умовах відстрочки платежу строком на 21 календарний день.

Позивач частково оплатив поставлений товар у сумі 11 500 грн. 00 коп. Проте, станом на 01.12.2010р. не погашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 13 364 грн. 57 коп.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги в частині стягнення 13 364 грн. 57 коп. - суми основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 1 345 грн. 98 коп. та штрафу в розмірі 2 672 грн. 91 коп.

Пунктом 5.3 вказаного договору передбачено, що в разі прострочки прийнятого товару позивач виплачує відповідачу штраф у розмірі 20% річних від суми несвоєчасно оплаченого товару і пеню за порушення строків оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дії на момент прострочки, від суми боргу за кожен день такої прострочки.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен календарний день прострочення.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 345 грн. 98 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 672 грн. 91 коп. штрафу, то дані вимоги за невиконання грошового зобов'язання перевищують максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, встановлений Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Оскільки пунктом 5.3. договору вже передбачені штрафні санкції у вигляді стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що вже застосована позивачем до відповідача за невиконання грошових зобов’язань і вимога про стягнення пені задоволена, тому вимоги позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по вищевказаному договору 245 грн. 32 коп. 3% річних, 915 грн. 11 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 245 грн. 32 коп. 3% річних, 915 грн. 11 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничо - комерційного підприємства «Укрпродторг» (40030, м. Суми, вул. 1-а Новопоселенська, буд. 1 кв. 23, код ЄДРПОУ 32186248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80-В, код ЄДРПОУ 36167449) 13 364 грн. 57 коп. основного боргу, 1 345 грн. 98 коп. пені, 245 грн. 32 коп. 3% річних, 915 грн. 11 коп. інфляційних збитків, 200 грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення штрафу в сумі 2 672 грн. 91 коп. – відмовити.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 09.02.2011 р.