Рішення № 137135838, 01.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.06.2026

Справа № 334/2171/26

Провадження № 2/334/2272/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - адвокат Ткаченко Ю.О. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові посилалися на те, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: Договір №71164218 від 15.09.2025 року та Договір №6771967 від 22.09.2025 року.

Щодо обґрунтування вимог за кредитним договором №71164218 від 15.09.2025 року: 15.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71164218, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2500 грн. строком на 15 днів (з 15.09.2025 по 29.09.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.333 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 250 грн.). У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «74815», що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3) у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

29.09.2025 року між Позикодавцем та Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15877577 до Договору позики №71164218, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає 30 днів до 14.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,333 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису «26732», що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3).

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71164218 від 15.09.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 2500 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 3eec923f-21f0-4505-b225-bd3d9c3fa4f3 від 15.09.2025 року.

Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за договором в розмірі 8124,93 грн., зокрема: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 375 грн. - сума заборгованості за процентами; 249.925 грн. - сума заборгованості за комісією; 5000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Щодо обґрунтування вимог за кредитним договором №6771967 від 22.09.2025 року: 22.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6771967, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7000 грн. строком на 360 днів (з 22.09.2025 по 16.09.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1207,50 грн.). У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «263063», що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3) у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6771967 від 22.09.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 7000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № a90e9be0-09dd-4edd-8a0a-25eaabc2df71 від 22.09.2025 року.

Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 27461 грн., зокрема: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5253,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1207.50 грн. - сума заборгованості за комісією; 14000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат складається з: судового збору за подання позову у розмірі 2662.40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.; очікують понести додаткові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму заборгованості за договором позики №71164218 в розмірі 8124,93 грн., з яких: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 375 грн. - сума заборгованості за процентами; 249.925 грн. - сума заборгованості за комісією; 5000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму заборгованості за договором позики №6771967 в розмірі 27461 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5253,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1207.50 грн. - сума заборгованості за комісією; 14000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.; розгляд справи проводити без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечують.

16.03.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.04.2026 року ухвалою суду витребувано в АТ КБ «Приватбанк»: інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 за період з 15.09.2025 року по 18.09.2025 року; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 за період з 22.09.2025 року по 25.09.2025 року.

11.05.2026 року АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 15.04.2026 року надало виписку по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за періоди з 15.09.2025 - 18.09.2025 та 22.09.2025 - 25.09.2025, та виписку по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за періоди з 15.09.2025 - 18.09.2025 та 22.09.2025 - 25.09.2025.

01.06.2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, 18.05.2026 року подали заяву про розгляд справи у відсутність представника.

01.06.2026 року в судове засідання відповідач не з`явився повторно, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Тому суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №2450610 від 12.03.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

Щодо укладення кредитного договору №71164218 від 15.09.2025 року:

15.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71164218, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2500 грн. строком на 15 днів (з 15.09.2025 по 29.09.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.333 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 250 грн. У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора «74815», що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

29.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15877577 до Договору позики №71164218, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає 30 днів до 14.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,333 % на 1 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2817,93%, орієнтовна загальна вартість кредиту 3249,88 грн., загальні витрати за кредитом 749,88 грн.

Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора «26732», що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач на виконання умов кредитного договору №71164218 від 15.09.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 2500 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 3eec923f-21f0-4505-b225-bd3d9c3fa4f3 від 15.09.2025 року.

Згідно виписки АТ КБ «Приватбанк» по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 15.09.2025 - 18.09.2025 відповідачу зараховано 15.09.2025 року грошовий переказ в сумі 2500 грн.

Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 8124,93 грн., зокрема: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 375 грн. - сума заборгованості за процентами; 249.925 грн. - сума заборгованості за комісією; 5000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Щодо укладення кредитного договору №6771967 від 22.09.2025 року:

22.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6771967, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7000 грн. строком на 360 днів (з 22.09.2025 по 16.09.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1207,50 грн. У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора «263063», що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач на виконання умов кредитного договору №6771967 від 22.09.2025 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 7000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № a90e9be0-09dd-4edd-8a0a-25eaabc2df71 від 22.09.2025 року.

Згідно виписки АТ КБ «Приватбанк» по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 22.09.2025 - 25.09.2025 відповідачу зараховано 22.09.2025 року грошовий переказ в сумі 7000 грн.

Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 27461 грн., зокрема: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5253,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1207.50 грн. - сума заборгованості за комісією; 14000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно висновків, викладених у Постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію».

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження договірних відносин між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 є належними та допустимими, і аналізуючи в сукупності надані докази, вважає, що факт підписання ОСОБА_1 договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71164218 від 15.09.2025 року та договору кредитної лінії (Надійний) №6771967 від 22.09.2025 року в електронному вигляді за допомогою одноразових ідентифікаторів є доведеним, оскільки сторони узгодили порядок їх укладення в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у Постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало в повному обсязі умови кредитних договорів, надавши відповідачу обумовлені суми кредитів 2500 грн. та 7000 грн., проте відповідач прийняті на себе зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71164218 від 15.09.2025 року відповідачу нараховано заборгованість в розмірі 8124,93 грн., зокрема: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 375 грн. - сума заборгованості за процентами; 249.925 грн. - сума заборгованості за комісією; 5000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; та за договором кредитної лінії (Надійний) №6771967 від 22.09.2025 року відповідачу нараховано заборгованість в розмірі 27461 грн., зокрема: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5253,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1207.50 грн. - сума заборгованості за комісією; 14000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитними договорами в обумовлені договорами строки, договори залишаються невиконаними, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти, відсотки та комісії, на що він розраховував при укладенні договорів, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками: згідно розрахунків заборгованості ОСОБА_1 тіло кредитів та нараховані в межах строку дії договорів відсотки не сплатив. Таким чином, заборгованість відповідача згідно розрахунків заборгованості за тілом кредитів та за відсотками підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії: умовами договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71164218 від 15.09.2025 року передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 10% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 250 грн., також, умовами договору кредитної лінії (Надійний) №6771967 від 22.09.2025 року передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 17.25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1207,50 грн.

Під час укладення кредитних договорів відповідач був ознайомлений з їх умовами, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договорів, проти положень договорів, умовами яких передбачено сплату комісії за надання кредитів, не заперечував, дійсність договорів не оспорював.

Тому, суд доходить висновку, що передбачена умовами кредитних договорів комісія в сумі 249.925 грн. та в сумі 1207,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки:

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у Постанові від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 зазначив: «Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України). Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 320/8618/15-ц). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 року в справі № 910/8349/22). Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Таким чином, з урахуванням п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає, що нарахована відповідачу неустойка за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71164218 від 15.09.2025 року в розмірі 5000 грн. та неустойка за договором кредитної лінії (Надійний) №6771967 від 22.09.2025 року в розмірі 14000 грн. у період дії в Україні воєнного стану (з 24.02.2022 року) за кредитними договорами підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), оскільки відповідач, як позичальник, законом звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає: 1) за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71164218 від 15.09.2025 року в розмірі 3124,93 грн., з яких: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 375 грн. - сума заборгованості за процентами; 249.925 грн. - сума заборгованості за комісією; 2) за Договором кредитної лінії (Надійний) №6771967 від 22.09.2025 року в розмірі 13461 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5253,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1207.50 грн. - сума заборгованості за комісією; а всього в розмірі 16585,93 грн.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином, за наявними матеріалами справи, позов підлягає задоволенню в тій частині, що ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої суми 35585,93 грн. задоволено вимоги на суму 16585,93 грн., тобто на 46,60 %, то з відповідача на користь позивача відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 1240,67 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору від 20.08.2025 року №20-08/25 про надання правничої допомоги з адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію витягу з акту №4-МК від 05.02.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 року; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №d44b92 від 27.02.2026 року; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю від 03.04.2018 року серія ПТ №2099; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 03.09.2025 року.

Відповідно витягу з акту №4-МК від 05.02.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 року адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, зокрема, вивчення документів, проведення аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики, збір доказів - 500 грн., складання та направлення позовної зави до боржника за договором надання коштів у кредит у малозначній справі - 4000 грн., всього в сумі 4500 грн.

Отже, позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу на суму 4500 грн.

Однак, оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої суми 35585,93 грн. задоволено вимоги на суму 16585,93 грн., тобто на 46,60 %, то з відповідача на користь позивача відповідно ч.2 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 2097 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна буд.1Б, рахунок № НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) заборгованість: 1) за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71164218 від 15.09.2025 року в розмірі 3124,93 грн., з яких: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 375 грн. - сума заборгованості за процентами; 249.925 грн. - сума заборгованості за комісією; 2) за Договором кредитної лінії (Надійний) №6771967 від 22.09.2025 року в розмірі 13461 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5253,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1207.50 грн. - сума заборгованості за комісією; а всього в розмірі 16585,93 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 93 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна буд.1Б, рахунок № НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001) витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1240,67 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2097 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз