Ухвала суду № 137135816, 04.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.06.2026

Справа № 334/1302/26

Провадження № 2/334/1743/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Коломоєць І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

установив:

представником позивача адвокатом Черкашиним І.І. заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що між справою № 334/1302/26 (про оскарження позивачем наказу про звільнення) та справами № 334/5076/25, № 334/5358/25, № 334/8787/25, 334/777/26 (про оскарження наказів про притягання позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення доган), - існує тісний матеріально-правовий зв`язок, оскільки за змістом наказу № 04-вк від 15.01.2026, всі зазначені в ньому накази № 33-осн від 21.05.2025, № 37-осн від 17.06.2025, № 52-осн від 16.09.2025, № 70-осн від 29.12.2025 про оголошення доган ОСОБА_2 (які зараз є предметом оскарження у вищезазначених справах) - стали формальною підставою для подальшого звільнення позивача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала клопотання, з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала клопотання представника позивача.

Суд, оцінивши доводи учасників справи та розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, дійшов до таких висновків.

Предметом розгляду цієї справи є оскарження наказу від 15.01.2026 року №04-вк про звільнення ОСОБА_2 . Оскаржуваний наказ мотивований тривалим та системним невиконанням ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків, зокрема, щодо оформлення та передачі цінностей, які перебували у її віданні, а також невиконання наказу від 14.01.2026 року №21-осн. За змістом наказу, невиконання названих вимог, зважаючи на те, що до ОСОБА_2 вже застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді догани, стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ознайомившись із мотивами викладеними в клопотанні про зупинення провадження в справі, суд вважає, що підстави для обов`язкового зупинення провадження у справі, передбачені положеннями ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відсутні, оскільки зазначені у заяві мотиви неможливості розгляду цієї справи до вирішення цивільних справ щодо оскарження наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не вплине на розгляд цієї справи, адже, як вже зазначалось вище, оскаржуваний наказ містить й інші, ніж накази про оголошення доган мотиви звільнення позивача. А самі накази про оголошення доган вказані лише, як обґрунтування застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Керуючись ст. 251, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.06.2026 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін