Рішення № 137135576, 05.06.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/904/26

2/301/785/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №8331978 від 28.09.2024 року в сумі 81000 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 28 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір №8331978 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 30000 грн. строком на 360 днів шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування.

Перед укладенням Кредитного договору відповідачка була належним чином проінформована про всі істотні умови кредитування, зокрема, вона ознайомилася з: паспортом споживчого кредиту, який у стислій табличній формі містив ключову інформацію про суму кредиту, розмір процентної ставки, строк, розмір щомісячного платежу, графік платежів, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту; повним текстом Кредитного договору та графіком платежів.

16 травня 2025 року ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» уклали Договір факторингу №16.05/25-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором з відповідачкою перейшло до позивача.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, штрафні санкції (у разі наявності), інші платежі, передбачені Договором, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Однак, відповідачка не виконала зобов`язання за вказаним Кредитним договором, у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 81000 грн., з яких: 30000 грн. - заборгованість за кредитом; 36000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 15000 грн. - заборгованість за штрафом.

Позивач ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №8331978 від 28.09.2024 року в сумі 81000 грн. та судові витрати на загальну суму 12662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 10000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача Руденка К.В. витребувано від АТ «Ощадбанк» інформаціющодо: належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_3 та про надходження на цей рахунок грошових коштів 28.09.2024 року в сумі 30000 грн. від ТОВ «Авентус Україна»; номеру телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за 28 вересня 2024 року.

На виконання ухвали суду від 13.04.2026 року, 12 травня 2026 року від АТ «Ощадбанк» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача Руденко К.В. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.144-145,155,156).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с.130,146,157-158,159).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 28 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір №8331978 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір) (а.с.23-43).

Відповідно до п. 1.2.-1.4., 1.6. Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 30000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (а.с.24,25).

Згідно з п. 2.1., 2.2. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 28.09.2024 року або 29.09.2024 року (а.с.26,27).

Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 05.05.2026 року №46/1211/63655/2026/БТ, наданого на виконання ухвали суду від 13.04.2026 року в частині витребування доказів по справі, в установі АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_5 міститься в анкетних даних та є фінансовим номером (а.с.151-152). Також банком надано платіжну інструкцію від 30.09.2024 року, згідно якої 29.09.2024 року ОСОБА_1 було перераховано 30000 грн. (а.с.153).

Відповідно до п. 1.5., 1.5.1., 1.5.2., 1.7., 1.7.1., 1.7.2. Кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього Договору; знижена процентна ставка 0,93% в день. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день, а за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,99% в день (а.с.25).

Пунктами 6.4. - 6.4.2. Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 2700 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 600 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (а.с.32).

Згідно з п.4.4. Кредитного договору відповідачка зобов`язувалася у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором (а.с.29).

Пунктом 4.1. Кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» було надано право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором (а.с.28).

На підставі Договору факторингу №16.05/25-Ф від 16.05.2025 року (а.с.95-112) ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором, що підтверджується: копією акту прийому-передачі реєстру боржників від 16.05.2025 року (а.с.113), копією платіжної інструкції №2504 від 16.05.2025 року (а.с.114) та копією витягу з Реєстру боржників від 16.05.2025 (а.с.115), згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становила 81000 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 30000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 36000 грн.; сума заборгованості за штрафами - 15000 грн.

ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, натомість її контрагенти належним чином виконали свої зобов`язання, надавши відповідачці грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №8331978 від 28.09.2024 року за період з 28.09.2024 року по 15.05.2025 року сума заборгованості ОСОБА_1 становила 81000 грн. (а.с.52-61).

Дана сума складається з:

- основного боргу - 30000 грн.;

- процентів - 36000 грн.;

- штрафу - 15000 грн.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов відповідачка не подала та не надала доказів відсутності у неї заборгованості по отриманому кредиту.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 66000 грн., що складається з основного боргу в сумі 30000 грн. та процентів в сумі 36000 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 15000 грн., то суд вважає в цій частині позовні вимоги необґрунтованими і таким, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також даним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- Договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, укладений між адвокатом Руденком К.В. і ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» (а.с.116-119);

- Акт приймання-передачі наданих послуг №116 від 04.11.2025 року до Договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року на суму 100000 грн. за складання та подання позовних заяв про стягнення з боржників ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» згідно реєстру №1 від 04.11.2025 року (а.с.123);

- Витяг з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №116 від 04.11.2025 року до Договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року на суму 10000 грн. за складання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором №8331978 про надання споживчого кредиту від 28.09.2024 року та клопотання про витребування доказів (а.с.124);

- платіжну інструкцію №3337 від 06.11.2025 року про сплату ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» на користь Руденка К.В. 100000 грн. згідно Договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року по акту №116 від 04.11.2025 року (а.с.125).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 4000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати на загальну суму 6662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн. (а.с.1) (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», юридична адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за Кредитним договором №8331978 від 28 вересня 2024 року в сумі 66000 (шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», юридична адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308, судові витрати в сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05 червня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських