Рішення № 137135531, 20.05.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 308/19474/25

Номер провадження 2/299/439/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», в особі представника Полякова Олексія Володимировича, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ «ФК «ЕЙС», в особі представника Полякова О.В., звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 39453,57 гривень.

Позов мотивує тим, що 15.02.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАКС КРЕДИТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір № 00-9629036 (далі - Кредитний договір) на суму 12100,00 грн. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 58610, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію. На виконання умов Кредитного договору, 15.02.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5443 (далі - Платіжна картка), що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. 21.10.2024 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 21.10.2024 за Договором Факторингу 1 та Акту приймання-передачі, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 39453,57 гривень.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 39453,57 грн, яка складається з: 5600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 33853,57 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 21.10.2024 - 25.12.2025.

Посилаючись на викладене представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 39453,57 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 гривень 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» Поляков О.В., про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Натомість, в позовній заяві зазначає про розгляд справи за відсутності представника позивача, також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду даної цивільної справи повідомлялася належним чином шляхом надсилання судових повісток на адресу електронної пошти, зазначену в матеріалах справи, а також шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

У судове засідання відповідачка не з`явилася. Разом із тим, на електронну адресу суду 14.04.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з домовленостю щодо добровільного погашення заборгованості.

Судом 14.04.2026 року було відкладено розгляд справи з метою надання відповідачці можливості добровільно виконати зобов`язання та погасити заборгованість. Однак, станом на 20.05.2026 року жодних належних та допустимих доказів на підтвердження погашення заборгованості відповідачкою суду подано не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого відкладення розгляду справи та вирішив провести судовий розгляд за наявними у справі матеріалами.

Так, між ТзОВ «Макс кредит» та відповідачем 15.02.2024 року було укладено кредитний договір № 00-9629036 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Відповідно до п. 1.1. Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, сума кредитного ліміту складає: 11000 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язується повернути кредит 09.02.2025.

Пунктом 1.3.1 передбачено, що позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 11.03.2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

Відповідно до п. 1.4.1. Договору, стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

Згідно з п. 1.5 Договору, за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає 1100 грн.

Згідно з п. 1.9. усі істотні умови Договору, порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення Договору.

Вищевказаний правочин підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора: 06944, який був відправлений йому 15.02.2024 року о 15:37:12 та використаний останнім 15.02.2024 року о 15:37:23.

Згідно паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, сума/ліміт кредиту 11000 грн, строк кредитування 360 календарних днів, мета отримання кредиту споживчі потреби, комісія за надання кредиту 1100 грн, загальні витрати за кредитом 98912,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом 109912,00 грн, реальна річна процентна ставка 931,66 %.

Відповідно до Інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 1289/10 від 30.10.2024 року на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція, а саме: номер транзакції 40800-42479-20204, сума 11000 грн, дата та час проведення 2024-02-15 15:37:28, номер платіжної картки НОМЕР_2 , емітент платіжної картки OSCHAD BANK.

Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 00-9629036 від 15.02.2024 року загальна сума заборгованості за кредитом 39453,57 грн, з яких: 4500 грн основна заборгованість, 33853,57 грн - заборгованість за процентами, 1100 грн - заборгованість за нарахованими комісіями.

З відповіді АТ «Ощадбанк» від 22.04.2026 на запит суду, вбачається, що в установі АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 . Крім того, надано інформацію щодо інших банківських платіжних карток, які було емітовано на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно платіжної інструкції № 1509914854208 від 17.02.2024 року підтверджено зарахування коштів в сумі 11000 гривень на рахунок ОСОБА_1

ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ТОВ "ФК «ЕЙС»" 21.10.2024 року уклали договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, у відповідності до умов якого ТОВ "Макс кредит" передає (відступає) ТОВ "ФК «ЕЙС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК «ЕЙС" приймає належні ТОВ "Макс кредит" права вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників б/н від 21.10.2024 за договором факторингу таАкту приймання-передачі, ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 39453,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору відповідачка ОСОБА_1 , зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 00-9629036 від 15.02.2024 має непогашену заборгованість у розмірі 39453,57 гривень, яка складається з: 5600 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 33853,57 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини, щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Судом встановлено, що 15.02.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір № 00-9629036 в електронній формі. Із наданих позивачем доказів убачається, що укладення договору відбулося шляхом приєднання відповідача до його умов через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця, з використанням одноразового ідентифікатора № 06944, який був направлений на номер мобільного телефону відповідача та введений ним у відповідне поле.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним аналогом власноручного підпису, якщо сторони погодилися на його використання. Надані позивачем відомості щодо часу направлення та введення одноразового ідентифікатора, а також підтвердження завершення процедури акцепту свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення кредитного договору.

У договорі зазначені всі необхідні дані про особу ОСОБА_1 для його ідентифікації: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, офіційно зареєстроване місце проживання, номери мобільного телефону.

Позивач на підтвердження виконання кредитодавцем зобов`язань за Договором щодо передачі коштів відповідачу надав: довідку про ідентифікацію, інформаційну довідка від з ТОВ «Платежі Онлайн» від 30.10.2024 та виписку з особового рахунка за кредитним договором № 00-9629036 від 15.02.2024 року.

Дані докази в сукупності підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 11000 грн 17.02.2024 року, оскільки і сума отриманих коштів, і дата їх отримання відповідають умовам кредитного договору № 00-9629036 від 15.02.2024 року, укладеного між ТзОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 .

Оскільки первісний кредитодавець за умовами договору передав кошти відповідачу в сумі 11000 грн, суд констатує, що у ОСОБА_1 виникло зобов`язання щодо виконання умов кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у визначені строки. Проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 1100,00 грн, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували правові підстави для її нарахування, погодження відповідачем такої умови та її відповідність вимогам законодавства про споживче кредитування. За відсутності таких доказів підстав для її стягнення суд не вбачає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 38353,57 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33853,57 грн - заборгованість за процентами.

Оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 38353,57 грн без урахування комісії.

Відповідно до частини першої ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача пропорційно розміру задоволених зменшених позовних вимог: 38353,57*2422,40/39453,57 = 2354,86 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно матеріалів справи між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ «ЮHIT КАПIТАЛ», та АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», в особi керуючого бюро - адвоката Соломка О.В., який діє на пiдставi Статуту (надалi-Адвокатське бюро) з однiєї сторони, укладено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року.

Витрати на професійну правничу визначено наступні: вивчення матеріалів справи: 2 год. - 1000,00 грн.; складання адвокатського запиту: 1 год. - 500,00 грн.; складання клопотання про витребування доказів: 1 год. - 500,00 грн.; складання позовної заяви: 2 год. - 5 000,00 грн.

Зазначений розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням Позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, Додаткової угоди до нього № 25770796832 від 20.12.2025 та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025.

На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем не надано платіжну інструкцію згідно з якої ТОВ «ЮHIT КАПIТАЛ» перерахував (чи зобов`язаний перерахувати) АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» кошти за надання правової допомоги згідно договору №20/08/25-02 від 20.08.2025 року.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають врахуванню, у сумі 2500,00 грн.

Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи подані докази, суд приймає рішення про часткове задоволення.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», в особі представника Полякова Олексія Володимировича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», заборгованість за кредитним договором № 00-9629036 від 15.02.2024 у розмірі 38353 (тридцять вісім тисяч триста п`ятдесят три) гривень 57 копійок, яка складається з наступного: 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень - заборгованість по кредиту; 33853 (тридцять три тисячі вісімсот п`ятдесят три) гривень 57 копійок - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2354 (дві тисячі триста п`ятдесят чотири) гривень 86 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» витрати на правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», місцезнаходження: 02090, місто Київ, Алматинська, будинок 8, офіс 310а, ЄДРПОУ 42986956.

Представник позивача, Поляков Олексій Володимирович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогозівська, 4/16.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийДочинець С. І.