Постанова № 137135016, 04.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5607/26

3/758/2614/26

Категорія 192

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 1182 від 26 березня 2026 року, при проведенні фактичної перевірки кафе-бару, за адресою АДРЕСА_2 , порушила порядок проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції через ПРРО без використання режиму програмування кожного підакцизного товару (відсутній код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД), чим порушено п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265-95BP«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Від захисника ОСОБА_1 Суркова А.В. надійшла заява про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, у якій він зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов?язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. В Протоколі зазначено про склад порушення, але Протокол не містить жодних доказів того, що ОСОБА_1 , який притягується, безпосередньо винний у порушенні приписів ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до відомостей аналітичної системи ДПС України СОД РРО за минулий період - 21.06.2025 року, враховуючи проведену фактичну перевірку 17.03.2026 року. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення. Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Податковий орган не заперечує про відсутність порушень порядку ведення касових операцій при проведенні контрольної закупки на момент проведення фактичної перевірки, в той же час зазначає про факт реалізації підакцизного товару (пива) по ціні 180,00 грн. із застосуванням ПРО без використання режиму програмування із зазначенням найменування та коду товарної категорії згідно УКТ ЗЕД, відповідно до чеку від 21.06.2025 р. о 22:05. В Протоколі визначено порушення реалізації підакцизного товару застосуванням ПРРО без використання режиму програмування із зазначенням найменування та коду товарної категорії згідно УКТ ЗЕД, в той же час, до Акту не доданий розрахунковий документ (чек) від 21.06.2025 р. , з чого абсолютно незрозуміло, на підставі чого зроблені висновки про порушення саме ОСОБА_1 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктами правопорушень можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

При цьому, виключається можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення - відсутній склад правопорушення в цілому. Обов`язок доведення наявності в діях правопорушника складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які відповідно до КУпАП уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до протоколу № 1182 від 26 березня 2026 року, при проведенні фактичної перевірки кафе-бару, за адресою м. Київ, вул. О.Олеся, 7, порушила порядок проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції через ПРРО без використання режиму програмування кожного підакцизного товару (відсутній код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД), чим порушено п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265-95BP«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Разом з тим, в акті перевірки від 17 березня 2026 року, в пункті 4.5. «Додатки до акту перевірки» вказано: попередній рахунок, чеки, копія чеку, копія документів, відеофіксація.

Однак, фактично будь-які додатки до акту не долучені.

Крім цього, в суті адміністративного правопорушення зазначено посилання на акт перевірки, однак до акту перевірки долученого до матеріалів справи жодних доказів на підставі яких, вказаний акт складався не додано.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо, протокол про адміністративне правопорушення № 1182 від 26 березня 2026 року складений на підставі акту від 17 березня 2026 року №18685/Ж5/26/15/07/45852650.

Відповідно до постанови КАС ВС від 08.09.2020 у справі № П/811/2898/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Таким чином, на переконання суду, внаслідок оформлення акту від 17 березня 2026 року №18685/Ж5/26/15/07/45852650, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вважається таким, що вчинив порушення податкового законодавства, а отже такий акт не може бути підставою для притягнення його до відповідальності.

Таким чином, враховуючи сукупність встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-

Керуючись ст. ст., ч. 1 ст.155-1, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Денисов