Рішення № 137133420, 21.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22741/23

пр. № 2/759/2436/26

21 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,

представника позивача Вегери А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1 .

Згідно із заповітом від 22 червня 2011 року ОСОБА_2 заповіла йому все своє майно, тому він є єдиним спадкоємцем після смерті матері, інших спадкоємців за заповітом чи законом немає.

03 грудня 2021 року постановою державного нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що починаючи з 12 березня 2020 року на час дії карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а також ризику для власного життя (враховуючи вік позивача) та введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року у нього існувала поважна причина пропуску строку на прийняття спадщини.

Просив визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Процесуальні дії

23 квітня 2024 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1

06 грудня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2025 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06.12.2024 року скасовано, направлено справу №759/22741/23 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 15.09.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

11 листопада 2025 року, через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник позивача надав копію довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 28.05.2025; Копію довідки КНП «Ужгородський міський центр первинної медикосанітарної допомоги» № 91 від 25.07.2025; Копію Консультаційного висновку лікаря ЗПСМ від 25.07.2025; Копію Виписки з амбулаторної карти №1190714414. Та просив визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням законної сили (а.с. 192-200).

13 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій він просить долучити до матеріалів даної справи додаткові пояснення у справі №759/22741/23 з додатками подані ним системі «Електронний суд» 11.11.2025. Провести судове засідання у справі №759/22741/23, призначене 27.04.2026 о 15 год. 00 хв. без участі ОСОБА_1 та його представника адвоката Семенова Олексія Володимировича. Закрити підготовче засідання та призначити розгляд по суті. В разі подання будь якого процесуального документу від учасників даної справи, і якщо суд вирішить, що даний документ поданий без пропущення процесуального строку та долучить його до матеріалів справи, відкласти підготовче судове засідання на іншу дату (а.с.213-215).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

06 травня 2026 року відповідач - Київська міська рада подала до суду клопотання, у якому просила судове засідання проводити без участі їхнього представника.

Позиції учасників судового провадження

Представник позивача у судовому засідання позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Надав клопотання про розгляд справи без участі їх представника та просив під час винесення рішення врахувати доводи, викладені у раніше поданому відзиві.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази в справі у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Фактичні обставини справи

22 червня 2011 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала все майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати на момент смерті, сину ОСОБА_1 (а. с. 17).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 квітня 1993 року, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а. с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а. с. 16).

31 липня 2020 року ОСОБА_1 уповноважив свого сина ОСОБА_3 бути представником, зокрема, в нотаріальних конторах, нотаріальних архівах, державних органах та установах, з питань, пов`язаних з оформлення спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті його матері.

03 грудня 2021 року ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 , звернувся до Дев?ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 , останній звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи 31 липня 2020 року (а.с. 61 зворот сторінки).

03 грудня 2021 року постановою державного нотаріуса Дев?ятої Київської державної нотаріальної контори Чубенку А. Д., який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що належало ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском передбаченого законодавством строку, встановленого для прийняття спадщини (а. с. 12).

Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 28.05.2025 року ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою у вказаний медичний заклад 20 липня 2020 року (а.с. 205).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2025 року, скасовуючи рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року і передаючи справу на новий розгляд зазначив, що суди, відмовляючи в позові, не врахували пояснень позивача, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню та поширенню короновірусної хвороби, його обґрунтовані побоювання за своє життя та здоров`я, враховуючи похилий вік та групу підвищеного ризику цих осіб, створили позивачу перешкоди в тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщину після смерті матері.

Також позивач посилався на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті матері за заповітом і законом, тому відмова у визначенні йому додаткового строку для прийняття спадщини зумовить перехід частки в квартирі до держави в особі органу місцевого самоврядування.

Із матеріалів справи вбачається, що як на момент смерті спадкодавиці (16 липня 2020 року), так і час звернення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (03 грудня 2021 року), діяли обмеження у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами й приватними нотаріусами.

Так, звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 обґрунтовував поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини тим, що він після смерті своєї матері - ОСОБА_2 , через стресовий фактор почав себе погано почувати, в нього погіршилося мовлення та почав втрачати пам`ять, систематично звертався до лікарів та перебував на лікуванні.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд, враховуючи стан здоров`я позивача, його лікування та дію карантину, встановлену Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вважає, що шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач пропустив з поважних причин.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний з принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем наведені позивачем обставини не спростовані.

Суд, враховуючи, принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Інформація про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Повний текст рішення сладений та підписаний 01.06.2026.

Суддя Ю.О. Твердохліб