Рішення № 13713301, 08.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11 Справа№ 28/137

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», м.Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства «Полісінтез», м. Бібрка Перемишлянського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Індекс-Банк», м. Київ

про визнання недійсним договору страхування

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Давиденко О.Л. представник, Каменчук О.Є. представник

Від відповідача: Дзеньдзюра С.М. представник

Від третьої особи на стороні позивача(ОСОБА_1.): ОСОБА_2. представник

Від третьої особи на стороні відповідача(ПАТ «Індекс-Банк»): не зявився

Судом розяснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 08.02.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 11.02.2011 року.

Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»до Дочірнього підприємства «Полісінтез», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Індекс-Банк», про визнання недійсним договору страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від № 881/102/36 від 3 квітня 2008 року.

Хід розгляду справи викладений у відповідних ухвалах суду.

Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі. Позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на те, що спірний договір був укладений від імені позивача директором Львівської філії ЗАТ «Страхова компанія «Україна»в м.Львові Савенком Віталієм Олександровичем за відсутності у нього відповідних повноважень; відповідач знав чи міг знати про відсутність в ОСОБА_1. повноважень на укладення спірного договору; позивач в наступному не схвалював спірний договір, жодних виплат за ним не проводив.

Відповідач у поданому суду відзиві, а його представник в судовому засіданні проти позову заперечив, просить в позові відмовити. Відповідач зазначає, що не знав і не міг знати про обмеження прав ОСОБА_1. щодо укладення договорів з третьою особою. Позивач своїми діями засвідчив схвалення укладеного договору. Також в обґрунтування наявності повноважень на укладення спірного договору представник відповідача посилається на долучений третьою особою до матеріалів справи попередній андеррайтерський дозвіл.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_1) в направленому суду поясненні, а її представник в судовому засіданні з позовними вимогами не згідний, просить в задоволенні позову відмовити. Заперечує твердження позивача про підписання договору страхування з перевищенням повноважень.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (ПАТ «Індекс-Банк») явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, направила суду письмове повідомлення, в якому просить в позові відмовити та просить розглядати справу без її участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

03 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна»(страховик) в особі директора Львівської філії ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності № 38 від 20.04.2007 року, та Дочірнім підприємством «Полісінтез»Акціонерного товариства «Органіка»(страхувальник) в особі виконуючого обовязки генерального директора Рищука Марека, що діє на підставі рішення ради товариства, був укладений договір № 881/102/36 страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ. За договором страхування страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхувальнику виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану застрахованому майну внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором страхування. Предметом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника і вигодонабувача(АТ «Індекс-Банк»), які повязані з володінням, користуванням та розпорядження майном, заставленим за договором застави № 1 від 31 березня 2008 року. Під майном згідно умов договору страхування розумілись товарні запаси(товари в обігу), опис майна наведений в додатку № 1 до договору страхування. Страхова сума (сума, в межах якої страховик проводить виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку) становить 2500000 грн, страховий тариф становить 0,55% від страхової суми, страховий платіж становить 13750 грн.

Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»на даний час є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», що підтверджується п.1.1 статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», зареєстрованого в новій редакції 13.05.2010 року. Правонаступником Дочірнього підприємства «Полісінтез»Акціонерного товариства «Органіка»на даний час є Дочірнє підприємство «Полісінтез», що підтверджується Довідкою з ЄДР та п.1.1 статуту Дочірнього підприємства «Полісінтез», зареєстрованого в новій редакції 12.10.2010 року.

Згідно Положення про філію Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»в м.Львів, затвердженого загальними зборами ЗАТ «СК «Україна»(протокол № 26 від 10.06.2005 р.), філія є відокремленим структурним підрозділом юридичної особи ЗАТ «Страхова компанія «Україна», без права юридичної особи, діє від імені компанії.

Повноваження директора філії визначені пунктами 7.1 та 7.2 Положення про філію, згідно яких безпосереднє керування філією здійснює директор філії, що призначається на посаду головою правління компанії та діє на підставі цього положення і доручення компанії.

Згідно із ч.4 ст.95 ЦК України, керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона(представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно із ст.246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Довіреністю № 38 від 20.04.2007 року (яка зазначена в преамбулі спірного договору № 881/102/36 страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 03 квітня 2008 року) Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна»в особі Голови Правління ОСОБА_3, уповноважує ОСОБА_1 здійснювати від імені та в інтересах ЗАТ «СК «Україна»певний перелік дій у відношенні органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій та установ будь-якої власності та господарювання, фізичних осіб, в тому числі(п.3) укладати, з правом підпису, договори страхування певних видів страхування та у лімітах, що зазначені в довіреності. Зокрема, цією довіреністю було надано право на укладення договорів страхування з добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ з максимальною страховою сумою за одним укладеним договором 300000 грн. Також в довіреності передбачено, що договори страхування з інших видів страхування, а також договори страхування з лімітом відповідальності, що перевищує зазначений в п.3 цієї довіреності, укладаються виключно Головою Правління або іншими уповноваженими працівниками Головного офісу ЗАТ «СК «Україна».

Отже, довіреність № 38 від 20.04.2007 року містить обмеження відносно прав ОСОБА_1, щодо укладення договорів страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ максимальною страховою сумою за одним укладеним договором 300000 грн, в той час коли у спірному договорі № 881/102/36 від 03 квітня 2008 року страхова сума визначена в розмірі 2500000 грн. Окрім того, вказана довіреність № 38 від 20.04.2007 року видана строком до 31 грудня 2007 року, тобто спірний договір страхування укладений після спливу терміну дії довіреності № 38 від 20.04.2007 року.

Так як в тексті преамбули спірного договору № 881/102/36 від 03 квітня 2008 року довіреність № 38 від 20.04.2007 року зазначена як підстава наданих Савенку В.О. повноважень на укладення договору, то із врахуванням встановленого законом(ч.4 ст.95 ЦК України) положення про те, що керівник філії діє на підставі виданої юридичною особою довіреності, відповідач не міг не знати про відсутність в ОСОБА_1. повноважень(обмеження прав) на укладення спірного договору.

Третя особа(ОСОБА_1.) в поданому суду письмовому поясненні зазначає, що в тексті спірного договору довіреність № 38 від 20.04.2007 року зазначена внаслідок механічної помилки, на момент укладення спірного договору у ОСОБА_1. була довіреність на представництво ЗАТ «Страхова компанія «Україна»№ 83-1 від 04.01.2008 року, строком дії до 31.12.2008 року. Копія довіреності № 83-1 від 04.01.2008 року долучена до матеріалів справи із поясненням третьої особи від 24.01.2011 року (оригінал надано представником третьої особи для огляду в судовому засіданні 08.02.2011 року, після чого повернуто представнику третьої особи), також копія цієї довіреності була раніше долучена до матеріалів справи і позивачем з клопотанням про залучення доказів від 24.12.2010 року.

Однак, довіреність № 83-1 від 04.01.2008 року теж містить аналогічні обмеження відносно прав ОСОБА_1 щодо укладення та підписання договорів страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ максимальною страховою сумою 300000 грн, а також містить положення, що договори страхування з інших видів страхування, а також договори страхування з лімітом відповідальності, що перевищує ліміти, зазначені вище, укладаються та підписуються виключно Головою Правління або іншими уповноваженим на те працівником ЗАТ «СК «Україна».

Відповідно до ст. 355 ГК України, вимоги до договорів страхування визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події(страхового випадку) виплатити другій стороні(страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму(страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно із ч.1,2 ст.981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі, у разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

У відповідності із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа,яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно із ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1, укладаючи від імені ЗАТ «Страхова компанія «Україна»спірний договір № 881/102/36 страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 03 квітня 2008 року, не мав повноважень на його укладення, внаслідок чого цей договір підлягає визнанню недійсним.

Щодо посилання представників відповідача та третьої особи(ОСОБА_1.) на попередній андеррайтерський дозвіл, датований 02.04.2008 року (копію долучено до матеріалів справи із поясненням третьої особи від 24.01.2011 року, оригінал надано представником третьої особи для огляду в судовому засіданні 08.02.2011 року, після чого повернуто представнику третьої особи), то даний попередній андеррайтерський дозвіл являється документом невстановленої форми, без номера, не містить вказівки на те, що він виданий на вчинення дій від імені юридичної особи - ЗАТ «Страхова компанія «Україна», не містить права ОСОБА_1. укласти договір. Спеціальним законодавством, що регулює страхову діяльність, не визначено поняття попереднього андеррайтерського дозволу, прав та обовязків андеррайтера. Відтак, з врахуванням положень ч.4 ст.95, ч.1 ст.237, ч.3 ст.244, ст.246 ЦК України, пунктів 7.1, 7.2 Положення про філію Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»в м.Львів, затвердженого загальними зборами ЗАТ «СК «Україна»(протокол № 26 від 10.06.2005 р.), пункту 10.4.7. Статуту ЗАТ «Страхова компанія «Україна», зареєстрованого в новій редакції 14.08.2007 року(згідно якого голова правління видає довіреності від імені товариства) цей попередній андеррайтерський дозвіл за своїм змістом не відповідає ознакам довіреності на укладення спірного договору від імені ЗАТ «Страхова компанія «Україна»і не підтверджує повноваження ОСОБА_1. на укладення спірного договору.

Безпідставним є посилання відповідача на наступне схвалення спірного договору з боку позивача з мотивів здійснення йому відповідачем страхового платежу в сумі 13750 грн. Як уже зазначалося вище, відповідно до ч.1,2 ст.981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі, у разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним. Спірний договір № 881/102/36 страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ був укладений в письмовій формі 03 квітня 2008 року. Платіж в сумі 13750 грн був здійснений відповідачем позивачу 02 квітня 2008 року(що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку ЗАТ «Страхова компанія «Україна»від 02.04.2008 року), а тому здійснення відповідачем позивачу платежу 02.04.2008 року не може розглядатися як наступне схвалення в порядку ст.241 ЦК України правочину, так як платіж здійснено раніше від дати укладення договору, а не після його укладення. Крім того, платіж здійснено відповідачем позивачу(а не навпаки), а поступлення коштів на рахунок позивача не потребувало від позивача вчинення якихось дій (які б могли розглядатися як прийняття правочину до виконання, його схвалення), таке поступлення коштів відбулося в обслуговуючому позивача банку по факту надходження суми із зазначеними реквізитами рахунку позивача як одержувача коштів. Окрім того, в подальшому позивач повернув вказану суму коштів відповідачу(що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку ЗАТ «Страхова компанія «Україна»від 25.04.2008 року).

Таким чином, ЗАТ «Страхова компанія «Україна»та її правонаступник ПАТ «Страхова компанія «Україна»не здійснила жодної дії, яка б свідчила про те, що спірний договір схвалювався нею як страховиком. Доказів, які б вказували на зворотнє, суду не представлено.

Суд не приймає в якості доказів по справі подані позивачем і наявні у матеріалах справи копії наказів позивача № 32/08 від 26.03.2008 року «Про проведення планової перевірки стану укладених договорів страхування», № 48/08 від 21.04.2008 року, № 29 від 24.03.2008 року, звіту ревізійної комісії від 19.04.2008 року, оскільки представники відповідача та третьої особи висловили сумнів в існуванні цих документів, у звязку з чим ухвалою від 01.02.2011 року суд витребував у позивача їх оригінали для огляду(що є правом суду відповідно до ст.36 ГПК України), однак такі оригінали позивач в судове засідання 08.02.2011 року не представив. Таким чином, суд не вважає за можливе опиратися на вказані документи як на докази по справі. Водночас, обставини, про які стверджував позивач із посиланням на вказані докази, не є такими, без встановлення яких є неможливим розгляд спору по суті, вони не являються визначальними для вирішення даного спору.

Виходячи із всього вищенаведеного та приймаючи до уваги, що спірний договір порушує права та інтереси позивача(так як протягом дії договору на території відповідача виникла пожежа, яку відповідач вважає страховим випадком по договору), суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

На підставі всього вищенаведеного, керуючись ст.355 ГК України, ст.ст.95, 203,215, 237,241,244, 246,979,981 ЦК України, ст. 4-3,33,34,36,43,49,ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати недійсним з моменту укладення Договір № 881/102/36 страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 03 квітня 2008 року, укладений Директором філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»в м.Львів ОСОБА_1. від імені Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»з Дочірнім підприємством «Полісінтез»Акціонерного товариства «Органіка».

3.Стягнути з Дочірнього підприємства «Полісінтез»(81220, Львівська область,

Перемишлянський район, м.Бібрка, вул.Галицька,170, ідентифікаційний код 31373137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»(01025, м.Київ, вул.Володимирська, 5-Б, ідентифікаційний код 30636550) 85 грн 00 коп - державного мита та 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя