Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 707/1308/26
Провадження № 2/697/802/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
04 червня 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді Колісник Л.О.,
з участю секретаря с/з Румини М.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.08.2024 між відповідачем та ТОВ «ЕКО ФІН», правонаступником якого є ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», укладено кредитний договір № 26063510 на суму 2500,00 грн. строком на 730 днів.
Первісний кредитор своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, виконав, але останнім кредит не погашається.
У зв`язку з порушенням умов договорів у відповідача виникла заборгованість, загальний розмір якої складає 15875,00 грн, з яких:
- заборгованість за основним зобов`язанням 2500,00 грн,
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13275,00 грн.,
- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 100,00 грн.
Просить стягнути з відповідача на його користь 15875,00 грн заборгованості, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 24.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини своїх неявок суду не повідомив, із заявою про розгляд справи безйого участі не звернувся, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до положень ч. 4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторона позивача не вказала, що заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 13.08.2024 між відповідачем та ТОВ «ЕКО ФІН» укладено кредитний договір № 26063510.
Згідно договору відповідачу було надано кредит в розмірі 2500 грн. строком на 730 днів зі сплатою відсотків за ставкою 0,01 % в день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитом.
У розділі 10 договору банківський рахунок відповідача вказаний як НОМЕР_1 .
Згідно з квитанцією від 13.08.2024, вбачається, що 13.08.2024 було перераховано на карту номер НОМЕР_1 суму в розмірі 2500 грн., отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з кредитним договором №26063510 від 13.08.2024.
06.03.2026 було укладено договір №106-03/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКО ФІН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №26063510.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 06-03/26 від 06.03.2026, ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло право вимоги від ТОВ «ЕКО ФІН» за кредитним договором №26063510, ОСОБА_2 становить 15775,00 грн., з яких:
- 2500,00 грн заборгованість за тілом кредиту;
- 13275,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Вказаний вище розмір заборгованості підтверджується випискою за кредитом наданою первісним кредитором
Згідно розрахунку позивача заборгованість за кредитним договором станом на 11.03.2026 становить 15875,00 грн, з яких:
- заборгованість за основним зобов`язанням 2500,00 грн,
- заборгованість за нарахованими процентами 13375,00 грн.
Позивачем 11.03.2026 на адресу ОСОБА_1 надіслало вимогу про усунення порушень умов договору № 26063510, відповідно до якої просить достроково повернути кредит у повному обсязі, а саме:
- заборгованість за основним зобов`язанням 2500,00 грн,
- заборгованість за нарахованими процентами 13375,00 грн. на банківські реквізити. У разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості товариство буде змушено звернутися до суду.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.
Згідно ст.ст.1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги.
Матеріали справи свідчать про те, що позикодавець свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній не здійснював погашення заборгованості.
Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.
Досудова вимога позивача про дострокове повернення кредиту залишилася без виконання.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджені належними та допустимим доказами, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 15875,00 грн, з яких:
- заборгованість за основним зобов`язанням 2500,00 грн,
- заборгованість за нарахованими процентами 13375,00 грн.
Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн. оскільки вимоги позивача задоволено, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені втрати зі сплати судового збору.
Представником позивача на підтвердження понесення витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., долучено до матеріалів справи договір №02-07/2024 про надання правової допомоги, заявку на надання юридичної допомоги № 90 від 07.03.2026, витяг з Акту №30 про надання юридичної допомоги від 11.03.2026.
Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3, ч. 5 та ч. 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, п. 141, 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, п. 58 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 372/6826/24.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд виходячи з критеріїв співмірності, справедливості, розумності їхнього розміру і конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумної потреби судових витрат для конкретної справи, пропорційності до предмету спору, вважає за можливе обмежити розмір правничої допомоги та стягнути 4500,00 грн.
Керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №26063510 від 13.08.2024 у розмірі 15875,00 грн, з яких:
- заборгованість за основним зобов`язанням 2500,00 грн,
- заборгованість за нарахованими процентами 13375,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Відомості про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л . О . Колісник
Судове рішення № 137132058, Канівський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 04.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 707/1308/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: