Рішення № 137131577, 03.06.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 568/2220/25

Провадження № 2/559/783/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

03 червня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 15.06.2021 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №67/955114998. На підставі цього Договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики та сплатити проценти, а також інші платежі у порядку та строки передбачені цим договором, зокрема графіком платежів. ТОВ «Партнер Фінанс» свої зобов`язання за договором виконало та надало позику шляхом передачі готівкових коштів у сумі 4000 грн.

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс`та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 28122023.

17 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25.

25 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ«ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу № 25-08/ФК-25.

Згідно Договору факторингу-1, Договору факторингу-2 та Договору факторингу-3 відбулося відступлення права вимоги за Договором №67/955114998 від 15.06.2021 до відповідача. Таким чином, ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» наділено правом вимоги до відповідача за цим договором.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує належним чином. Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором позики №67/955114998 від 15.06.2021 перед новим кредитором становить 30320 грн, з яких: заборгованість за сумою позики - 4000 грн., заборгованість за нарахованими процентами 26320, яку і просить стягнути позивач, а також судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 12.01.2026 дану позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Ухвалою суду від 21.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 13.04.2026 по 17.04.2026 включно.

Представник позивача згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює проводити розгляд справи у заочному порядку та ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 03.06.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що 15.06.2021 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №67/955114998. На підставі цього Договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики та сплатити проценти, а також інші платежі у порядку та строки передбачені цим договором, зокрема графіком платежів. Мета отримання позики - споживчі цілі. Сума позики становить 4000 грн. Строк дії договору позики 365 днів, до 14.06.2022. Комісія за видачу позики складає 28%. Позичальник повинен сплачувати проценти за фіксованою ставкою 2 % від суми позики за кожен день користування. Розмір, порядок та строки сплати позичальником платежів за цим Договором погоджений сторонами в графіку платежів. Позичальник зобов`язаний здійснювати платежі у відповідності до графіку платежів (п.9 Договору). Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, яке мало місце під час дії Договору, а також не звільняє від відповідальності за порушення стороною своїх зобов`язань, що будуть тривати після закінчення строку дії Договору (а.с.16-17).

Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем та в якому містяться персональні дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.18-19).

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 28122023 відповідно до якого ТОВ «Партнер Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики №67/955114998 щодо відповідача, що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 29.12.2023, актом приймання-передачі документації від 29.12.2023, реєстром боржників №1 до договору факторингу №28122023, платіжним дорученням №530 (оплата згідно договору факторингу № 28122023 від 28.12.2023) (а.с.9, 30-34, 46, 57-60).

17.04.2025 між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу №17-04/ФК-25 відповідно до якого ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики №67/955114998 щодо відповідача, що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом приймання-передачі документації від 17.04.2025, реєстром боржників №1 до договору факторингу №17-04/ФК-25, платіжною інструкцією №488 від 24.04.2025 (оплата згідно договору факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025) (а.с.11,20-22, 46-51).

25.08.2025 між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу №25-08/ФК-25 відповідно до якого ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» відступило на користь ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики щодо відповідача, що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом приймання-передачі документації від 25.08.2025, реєстром боржників №1 до договору факторингу №25-08/ФК-25, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №11 від 12.11.2025 (оплата згідно договору факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025) (а.с.8,25-27, 45, 52-56).

Згідно наданого первісним кредитором ТОВ «Партнер Фінанс» розрахунку заборгованості за Договором позики №67/955114998, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 30320 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 26320 грн. - сума заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 15.06.2021 по 14.06.2025 (в межах строку погодженого сторонами) за процентною ставкою 2%. Окрім того, в даному розрахунку відображені факти часткової оплати відповідачем заборгованості за відсотками у розмірі 1760грн. та комісії у розмірі 1120грн. З даного розрахунку вбачається, що ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» не здійснювало жодних додаткових нарахувань після отримання прав вимоги (а.с.13-14).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання.

У п. 76 Постанови Великої Палати Верховного Суду №338/180/17 від 05 червня 2018 року зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Разом з тим, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (Постанова Верховного Суду від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «Партнер Фінанс», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв`язку з укладенням 15.06.2021 Договору позики №67/955114998. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 грн. шляхом передачі готівкових коштів. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку у повному обсязі не повернуті. Суд також зазначає, що нараховані позивачем відсотки є правомірними, оскільки згідно наданого розрахунку нараховані за період з 15.06.2021 по 14.06.2022 (в межах строку дії договору) за процентною ставкою 2% . Відтак, в даному випадку між сторонами узгоджено базовий розмір процентної ставки. Відповідач узгодження умов договору не оспорював. У розрахунку також відображені і факти виконання відповідачем грошових зобов`язань із зазначенням сум платежів. Згідно позиції Верховного Суду України, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою погашення заборгованості за Договором позики №67/955114998 від 15.06.2021, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а тому наданий позивачем розрахунок на загальну суму заборгованості у розмірі 30320 грн. за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом, як достовірний. Позивач є правонаступником первісного кредитора, що підтверджено долученими до матеріалів справи доказами, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідача і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано: договір про надання правової допомоги №45714110 від 10.12.2025, додаткову угоду №2593339090 від 12.12.2025 до договору про надання правової допомоги, акт 2593339090 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 12.12.2025, детальним описом робіт, виконаних адвокатом Горобей Р.Г., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №11628/1 адвоката Горобей Руслани Геннадіївни (а.с.10,15, 35-38, 61-62).

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 2422,40 грн.(а.с.6).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором позики №67/955114998 від 15.06.2021 в розмірі 30320 (тридцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 4000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 03.06.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», код ЄДРПОУ 45714110, місцезнаходження вул. Глибочицька, буд. 17Б, офіс 503, м. Київ, 04052.

Представник позивача Бонтей Микола Васильович, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М.Томілін