Ухвала суду № 137131392, 04.06.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2619/26

Провадження № 2/545/2394/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 м. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Ткачук О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

До Полтавського районного суду Полтавської області, через підсистему «Електронний суд», надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

За загальним правилом, у відповідності до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

В позовній заяві місце проживання відповідача ОСОБА_2 зазначено АДРЕСА_1 .

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач подала заяву про розірвання шлюбу за місцем свого проживання.

Відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.

На підтвердження цього позивачем до матеріалів заяви має бути долучена довідка про склад сім`ї, видана компетентним органом чи довідка щодо місця реєстрації/проживання дитини та матері за однією адресою. Однак, будь-якого доказу, в якому б зазначався факт проживання дитини разом із позивачкою до заяви не надано.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження сплати судового збору, була додана до позову квитанція № 4491-9575-3472-2918 від 02.01.2026 на суму 1331,20 грн.

Проте, відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду, сума судового збору, сплачена позивачем за квитанцією № 4491-9575-3472-2918 від 02.01.2026 у розмірі 1331,20 грн., 09.01.2026 була поєднана зі справою № 545/86/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що підтверджується довідкою канцелярії суду, доданою до матеріалів справи. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2026 у справі № 545/86/26 позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу була повернута позивачу. Питання щодо повернення судового збору вказаною ухвалою не вирішувалось.

Суд зазначає, що судовий збір сплачений в іншій справі, не є доказом сплати судового збору в даній справі.

Згідно з положеннями статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому за подання до суду кожної заяви, позовної заяви, скарги, тощо, судовий збір сплачується окремо.

Отже, у кожному випадку звернення особи до суду, судовий збір цією особою обов`язково повинен бути сплачений, за виключенням випадків, коли позивач, заявник або скаржник звільнені від сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір», яка не передбачає звільнення особи від сплати судового збору в разі повторного подання позову після його повернення позивачу.

В той же час, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Так, позивачка має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі № 545/86/26 в будь-який час, оскільки її позовна заява була повернута.

Тобто в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

З урахуванням викладеного, позивачем, у порушення ч.4 ст. 177 ЦПК України, не надані докази сплати судового збору за подачу даної позовної заяви.

Тож позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн. та надати докази проживання дитини разом із нею.

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

Реквізити для сплати судового збору за розгляд справи у Полтавському районному суді Полтавської області:

отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Полтавський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA548999980313191206000016395; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський районний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву (чи іншу заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивач має право усунути недоліки позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк позивач не усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. В. Ткачук