Рішення № 13713121, 02.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11 Справа№ 3/191(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород

до відповідача-1 : Національна страхова компанія «Оранта»в особі Закарпатської обласної дирекції НАСК «Оранта», м.Ужгород

до відповідача-2 : ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс», смт.Куликів

Про стягнення 57621,38 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 адвокат, ОСОБА_1

Від відповідача-1: не зявився

Від відповідача-2: не зявився

Представникам сторін розяснено права та обовязки , передбачені ст.22 ГПК України.

Суть спору: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Національної страхової компанії «Оранта»в особі Закарпатської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення страхової виплати в розмірі 25500,00 грн., 1272,20 грн. трьох відсотків річних, 4386,00 грн. інфляційних та 2974,32 грн. пені та до ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс»про стягнення збитків в розмірі 18989,80 грн., 569,69 грн. трьох відсотків річних, 1993,93 грн. інфляційних та 1935,44 грн. пені.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Представник Відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав і мотивів викладених у відзиві на позов.

Відповідач-2 в жодне судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача-2.

Розгляд справи неодноразово відкладався з метою витребування додаткових доказів.

В судове засідання 02.02.2011 року відповідач-1 участь свого представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, витребуваних судом документів не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду в судовому засіданні 17.01.2011 р.

Враховуючи сплив строку розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір без участі відповідача-1 з врахуванням його доводів, викладених в попередніх судових засіданнях.

02.02.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,оглянувши оригінали документів та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

17.10.2008 року внаслідок ДТП , яка трапилась на вул..Швабська,3 у м.Ужгород за участю автомобіля «Фольцваген-Ман»д.н.з НОМЕР_1, який належить ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс», було пошкоджено майно автоматичні підйомні ворота, які належали фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 та на момент ДТП були передані ним в оренду ТзОВ «Сільпо-55»( договір оренди а.с.78-84).

Відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №ВА/3158874), укладеного 31.10.2007 року між Жовківським районним відділом НАСК «Оранта»та КП «Інтеркомерс», цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована.

ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс» було повідомлено страхову компанію про страховий випадок та 24.10.2008 року застрахованою особою було подано заяву про страхове відшкодування в Жовківське відділення НАСК «Оранта»(а.с.93).

28.10.2008 року ОСОБА_1 звернувся в Закарпатську обласну дирекцію НАСК «Оранта»з приводу визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування (а.с.102-103) з відповідним комплектом документів. Листом № 1930 від 18.12.2008 р. (а.с.21) Закарпатська обласна дирекція НАСК «Оранта» направила матеріали до Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта» для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування, проте станом на час розгляду справи жодних рішень про виплату страхового відшкодування страховою компанією прийнято не було.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 самостійно було проведено заміну пошкоджених автоматичних підйомних воріт, в звязку з чим йому завдано збитків на суму 44489,80 грн., які він просить стягнути солідарно із страхової компанії 25500,00 грн. та з ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс»18989,80 грн.

13.01.2009 року позивачем була направлена претензія №1 до НАСК «Оранта» про негайну виплату страхового відшкодування, яка залишена страховою компанією без відповіді та задоволення.

За порушення строків виплати страхового відшкодування позивачем нараховані відповідачу-1 пеню в розмірі 2974,32 грн., три відсотки річних в розмірі 1272,20 грн., інфляційні в сумі 4386,00 грн. та відповідачу-2 1935,44 грн. пені , 569,69 грн. три відсотки річних, 1993,93 грн. інфляційних, які він просить стягнути.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відносини між Страхувальником (ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс») та Страховиком (НАСК «Оранта») щодо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються договором страхування (Поліс №ВА/3158874) укладеним 31.10.2007 року та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

17.10.2008 року внаслідок ДТП , яка трапилась на вул..Швабська,3 у м.Ужгород за участю автомобіля «Фольцваген-Ман»д.н.з НОМЕР_1, який належить ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс», яким керував водій підприємства ОСОБА_4, було пошкоджено майно автоматичні підйомні ворота, які належали фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 та на момент ДТП були передані ним в оренду ТзОВ «Сільпо-55»(договір оренди а.с.78-84).

Згідно постанови Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу. Із постанови вбачається, що 17.10.2008 року водій КП «Інтеркомерс»ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Фольцваген-Ман»д.н.з НОМЕР_1, в м.Ужгород привіз товар до магазину «Сільпо»та рухаючись заднім ходом до місця розвантаження товару не врахував дорожньої обстановки , внаслідок чого відбулося зіткнення з розсувними воротами складу, які до кінця відкриті не були, що привело до пошкодження розсувних воріт. Зазначена постанова Жовківського районного суду Львівської області була оглянута судом в судовому засіданні 20.12.2010 року ( знаходиться в матеріалах страхової справи), проте, на вимогу суду, не була долучена відповідачем-1 до матеріалів справи.

Згідно Довідки спеціаліста №17/10/08 від 17.10.2008 року (а.с.115-118) та висновку експерта-оцінювача Грибовського Й.Й. (а.с.31) , який діяв на підставі свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №3607 від 14.07.2005 року та Сертифікату №6984/08 субєкта оціночної діяльності від 12.05.2008 року, виданого Фондом державного майна України (а.с.127-128) в звязку із значними пошкодженнями воріт і недоцільністю їх ремонту, розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачу, складає 43960,00 грн.

В матеріалах справи присутні акт огляду пошкоджених воріт (а.с.32), закупівельний акт (а.с.33), накладна на придбання нових воріт (а.с.73) , акт виконання робіт №03/2009-03-11 від 11.03.2009 року(а.с.74), розрахункова квитанція по оплаті вартості воріт та робіт по їх монтажу (а.с.75) , які підтверджують факт понесення витрат на заміну пошкоджених воріт.

Відповідно до ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Із Полісу № ВА/3158874 видно, що відповідач-2 з Жовківським районним відділенням Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта» 31.10.2007 року уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору з 31.10.2007 року по 30.10.2008 року. Згідно умов договору страхова компанія узяла на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, заподіяних в результаті ДТП, з вини відповідача-2 третім особам.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів»встановлено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої завдана шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За положеннями ст. ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно із ст. 990 цього Кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після розгляду наданих йому документів страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову в такій виплаті. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Статтею 991 ЦК України визначено перелік підстав для відмови у здійсненні страхової виплати та встановлено обов'язок страховика повідомити рішення про відмову здійснити страхову виплату у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Як вже зазначалося раніше, ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс» повідомило страхову компанію про страховий випадок та 24.10.2008 року застрахованою особою було подано заяву про страхове відшкодування в Жовківське відділення НАСК «Оранта»(а.с.93). 28.10.2008 року ОСОБА_1 звернувся в Закарпатську обласну дирекцію НАСК «Оранта»з приводу визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування (а.с.102-103) з відповідним комплектом документів. Листом № 1930 від 18.12.2008 р. (а.с.21) Закарпатська обласна дирекція НАСК «Оранта» направила матеріали до Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта» для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування, проте станом на час розгляду справи жодних рішень про виплату страхового відшкодування страховою компанією прийнято не було.

Що стосується заперечення відповідача-1 стосовно розміру завданої шкоди, який на його думку, є завищеним, оскільки позивач не провів експертизи та не підтвердив , що ворота є фізично знищеними, то слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

З огляду на ті обставини, що після повідомлення про страховий випадок страховик (відповідач-1) не направив експерта на місце настання страхового випадку для визначення розміру збитків, потерпілий самостійно вживав заходів для визначення розміру збитків та заміни пошкодженого майна. 28.10.2008 року ОСОБА_1 звернувся в Закарпатську обласну дирекцію НАСК «Оранта»з приводу визнання випадку страховим та виплату йому страхового відшкодування (а.с.102-103). 18 грудня 2008 року Закарпатська обласна дирекція НАСК «Оранта»листом №1930 направила матеріали до Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта»для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

З огляду на викладене, станом на 18.12.2008 року у Страховика не виникало жодних запитань щодо розміру завданих збитків, не було проведено самостійно експертизи для визначення розміру завданих збитків, у випадку, якщо він не погоджувався із заявленим позивачем розміром страхового відшкодування. Слід також звернути увагу, що Страховиком не витребовувалось у позивача жодних інших доказів та матеріалів для встановлення розміру збитку, з яким він не погоджується, жодних рішень про відмову у виплаті страхового відшкодування, в звязку з неподанням ОСОБА_1 доказів завданої шкоди протягом двох років з моменту настання страхового випадку НАСК «Оранта»не приймалося.

Крім того , слід зазначити, що ОСОБА_1 в у вересні 2009 року вже звертався до суду з позовом до ВАТ НАСК «Оранта»та ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс» про стягнення страхової виплати та завданих збитків. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.12.2009 року позов було задоволено. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13.04.2010 року рішення суду першої інстанції було скасовано , а провадження у справі закрито з підстав , що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Під час розгляду справи Ужгородським міськрайонним судом відповідач-1 також не вжив жодних заходів для встановлення (підтвердження) розміру збитків, заявлених позивачем до стягнення , не направив експерта для проведення експертизи, не оглянув пошкоджені ворота, які ще знаходились на зберіганні у позивача, хоча листом №8-05/3058 від 26.11.2009 року ( а.с.90) Львівська обласна дирекція НАСК «Оранта»просила відповідача-1 в найкоротший термін направити на місце ДТП представників Закарпатської дирекції НАСК «Оранта»та аварійного комісара для повторного огляду місця події та скласти акт огляду майна і зафіксувати на фотознімках автоматичні підйомні ворота складу із зазначенням моделі та виробника. Проте, жодних дій з боку Закарпатської обласної дирекції НАСК «Оранта» вжито не було.

В звязку із неможливістю подальшого зберігання пошкоджених воріт СПД ФО ОСОБА_1 було здано їх на брухт 06.09.2010 року, що підтверджується закупівельним актом № 3000952 ( а.с.33). Таким чином, розмір збитків, понесених позивачем на відновлення пошкодженого майна за вирахуванням вартості брухту ( 215,28 грн.) складає 44489,80 грн. та підтверджується накладною №1/03 від 11.03.2009 року, актом виконаних робіт №03/2009-03-11 від 11.03.2009 р. , розрахунковою квитанцією № 361618 ААБП ( завірені копії знаходяться в матеріалах справи а.с.73-75).

Відповідно до статей 999,1194 Цивільного кодексу України, статей 9,22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязок відшкодування майнової шкоди заподіяної позивачу в межах лімітів лежить на страховій компанії , а у разі якщо шкода є більшою, то різниця між розміром фактично заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням сплачується особою, яка відповідальна за завдану шкоду.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з Закарпатської обласної дирекції НАСК «Оранта»відповідно до лімітів відповідальності страховика суму 25500,00 грн., а з ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс»18989,80 грн. прямих збитків.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено порядок виплати страхового відшкодування, у відповідності до якого виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 вказаного Закону документів, або у строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Як вже зазначалося раніше, ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс» повідомило страхову компанію про страховий випадок та 24.10.2008 року застрахованою особою було подано заяву про страхове відшкодування в Жовківське відділення НАСК «Оранта»(а.с.93). 28.10.2008 року ОСОБА_1 звернувся в Закарпатську обласну дирекцію НАСК «Оранта»з приводу визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування (а.с.102-103) з відповідним комплектом документів. Жодних доказів того, що долучені позивачем документи є недостатніми для прийняття рішення, чи листів про витребування у позивача інших доказів та документів представник страхової компанії суду не надав.

13.01.2009 року позивач направив НАСК «Оранта»претензію щодо виплати страхового відшкодування, яка залишена страховою компанією без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання договірних зобовязань за період з лютого 2009 по вересень 2010 роки позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 1272,20 грн. та інфляційні в сумі 4386,00 грн. , підлягають стягненню з відповідача-1 в повному обсязі.

Крім того, на підставі умов Полісу №ВА/3158874 від 31.10.2007 року та пункту 37.2. ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

За порушення строків виплати страхового відшкодування за період з 01.02.2009 року по 31.07.2009 року позивачем нарахована пеня в розмірі 2974,32 грн., яка не перевищує подвійної облікової ставки НБ України та підлягає до стягнення з відповідача-1 в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Мясопереробне підприємство «Інтеркомерс» завданих збитків в сумі 18989,80 грн., трьох відсотків річних , інфляційних та пені, то в цій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду з огляду на наступне:

Оскільки строк виплати збитків відповідачем-2 не встановлений ні умовами договору ні положеннями чинного законодавства, то відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України , якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З огляду на ті обставини, що крім розміру збитків позивач просить стягнути з відповідача-2 за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року інфляційні, три відсотки річних, та пеню, нараховані за порушення строків виконання зобовязання, суд неодноразово вимагав у позивача докази направлення відповідачу-2 вимоги щодо оплати завданих збитків із встановленням строку оплати, проте, в жодне із судових засідань позивач витребуваних судом документів суду не надав, що унеможливило розглянути спір в цій частині по суті.

Крім того позивач просить стягнути з відповідачів суму витрат на послуги адвоката та судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Замовником) і адвокатом ОСОБА_2 (Виконавцем) 01.09.2009 року було укладено договір про надання правової допомоги № 4/09-ЦС на ведення справи в господарському суді. Відповідно до договору виконавець зобов”язувався надати замовнику консультаційні і юридичні послуги та здійснювати представництво в суді. 01.09.2009 року згідно квитанції № 1479-26 було позивачем було сплачено 7442,00 грн. вартості послуг адвоката, які просить стягнути з відповідачів.(копії знаходятся в матеріалах справи а.с.62-66).

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача в справі виступав адвокат ОСОБА_2,повноваження якого підтверджені Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю №21/556 (а.с.65), а отже вартість наданих юридичних послуг за договором №4/09-ЦС від 01.09.2009 р. підлягає відшкодуванню з відповідача-1 пропорційно задоволених вимог в порядку ст..44 ГПК України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід віднести на відповідача-1 пропорційно задоволених вимог в сумі 341,32 грн. державного мита та 139,80 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4408,33 грн. витрат на послуги адвоката .

З огляду на викладене, з урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст..ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75, 82,84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути із Національної страхової компанії «Оранта»в особі Закарпатської обласної дирекції НАСК «Оранта» (80000, м.Ужгород, вул. Фединця,9, 23, код ЄДРПОУ 02307180) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 25500,00 грн. страхового відшкодування, 1272,20 грн. три відсотки річних, 4386,00 грн. інфляційних, 2973,32 грн. пені, 4408, 33 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 341,32 грн. державного мита та 139,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решта частині позовних вимог позов залишити без розгляду.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.02.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.