Рішення № 137130647, 04.06.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/677/26

номер провадження 2/531/743/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Герцова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Капленко Є.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», за участі представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни,до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «1 1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за договором кредиту в розмірі 18 496,28 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2025 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45749464, умовами якого встановлено, що кредитодавець/позивач надає позичальнику кредит в розмірі 12 000,00 грн. строком на 7 днів (з 28.10.2025 по 03.11.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,021 %, яка нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 6,50% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 780,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокового користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 53107, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

03.11.2025 року між позикодавцем та позичальником/відповідачем укладено Додаткову угоду №16113865 до Договору позики №45749464, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 7 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 14 днів тобто до 10.11.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,021 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника.

10.11.2025 року між позикодавцем та позичальником/відповідачем укладено Додаткову угоду №16163603 до Договору позики №45749464, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 7 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 21 днів тобто до 17.11.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника.

Позивач на виконання умов кредитного договору №45749464 від 28.10.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної системи ТОВ «Европейська платіжна система».

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №45749464 від 28.10.2025 та додаткових угод, здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 1621,20 грн., заборгованість останньої за договором кредиту складає 18 496,28 грн., зокрема: 10 378,80 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 525,36 грн. - сума заборгованості за процентами; 780,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 5 812,13 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Ухвалою судді від 02.04.2026 справа прийнята до судового розгляду та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати за відсутності представника позивача, не заперечували проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки відповідача суду не відомі. Клопотання про розгляд справи за її відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов відповідач не подала.

Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 28.10.2025 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45749464.

Відповідно до п.2.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно п.п.2.1.1 договору, мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору - надання коштів у кредит. Тип кредиту - кредит (п.п.2.1.2 договору).

Згідно п.2.2. договору, параметри та умови кредиту: сума кредиту 12 000,00 грн.; строк кредитування/строк договору 7 днів; процентна ставка/день 0,021 % (фіксована); комісія за надання кредиту 6,50 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 780,00 грн).

Дата надання кредиту - 28.10.2025, дата повернення кредиту - 03.11.2025, денна процентна ставка, день/% - 0,949%, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 4,00%, пеня - 4,00 %, орієнтована реальна річна процентна ставка - 4914,28 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 12797,64 грн, загальні витрати за кредитом - 797,64 грн.

Відповідно до п.10.3 договору, позичальник несе повну відповідальність перед кредитодавцем за повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за договором усім своїм майном.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язків за договором кредитодавець несе відповідальність згідно чинного законодавства (п.10.4 договору).

Договір надання коштів у кредит №45749464 від 28.10.2025, а також додаток №1 до договору Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 53107.

03.11.2025 року між сторонами, за ініціативою відповідачки, укладено Додаткову угоду №16113865 до Договору надання коштів у кредит №45749464, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 7 днів та викласти п.п.2.2.2 п. 2.2 договору в новій редакції: «Строк кредитування/строк договору 14 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. Додаткову угоду підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - 74767.

10.11.2025 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №16163603 до Договору позики №45749464, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 7 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 21 днів, тобто до 17.11.2025 року). Додаткова угода підписана електронним підписом ОСОБА_1 , відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 38577.

Із довідки про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ідентифіковано при укладенні: договору №45749464, шляхом використання одноразового ідентифікатор 53107, який 28.10.2025 був надісланий на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ; додаткової угоди 16113865, одноразовий ідентифікатор 74767, надісланий 03.11.2025; додаткової угоди 16163603, одноразовий ідентифікатор 38577, надісланий 10.11.2025 .

ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 12 000,00 грн на банківський рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №101dd65f-2f2b-469d-8c3a-3592a0b01e83 від 28.102025 та довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» №КД-000035991 від 16.02.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №45749464 від 28.10.2025 (зі змінами), заборгованість ОСОБА_1 складає 18 496,28 грн, зокрема: 10 378,80 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 525,36 грн - сума заборгованості за процентами; 780,00 грн - сума заборгованості за комісією; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 5 812,13 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом.Відповідачем сплачено кошти в загальному розмірі 1621,20 грн. Сплачуючи кредит, ОСОБА_1 вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у постанові від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц, в якій вказано, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за кредитним договором №45749464 від 28.10.2025 (зі зміанми).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором як договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45749464, так і додаткові угоди до нього, чим погодилася із запропонованими умовами кредитного договору.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором в повному обсязі. Відповідачем не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача щодо нарахованої суми заборгованості.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повертає, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 45749464 від 28.10.2025 в розмірі 12 684,16 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 378,80 грн., заборгованість за процентами - 1525,36 грн., заборгованість за комісією - 780,00 грн.

Щодо нарахування заборгованості по відсоткам за понадстрокове користування кредитом у розмірі 5 812,13 грн, суд зазначає наступне.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 ЦК України.

За наведеним у ст. 625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

У розділі 10 «Відповідальність сторін, порядок вирішення спорів», а саме в п. 10.7.1. Договору №45749464 передбачено, що якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Користування кредитом понад встановлений договором строк є порушенням його умов, відповідальність за що і передбачена пунктом п. 10.7.1. Договору №45749464 у вигляді нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (його частиною), проте зважаючи, що Договір №45749464 укладено 28.10.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнена від обов`язку сплати відсотків за понадстрокове користування в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування у розмірі 5 812,13 грн, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, зокрема, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість за кредитним договором № 45749464 від 28.10.2025 у розмірі 12 684,16 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 10 378,80 грн., заборгованість за процентами - 1525,36 грн., заборгованість за комісією - 780,00 грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентамиза понадстрокове користування в розмірі 5812,13 грн. необхідно відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується положенням ч. 1 ст. 133 ЦПК України, якою передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3b7438 від 26.03.2026.Оскільки позовні вимоги ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підлягають частковому задоволенню, тобто на 68,58 %, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 825,87 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 4500,00 грн. та просить стягнути з відповідача, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано: копію договору про надання правничої допомоги № 20-08/2025 від 20.08.2025, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та адвокатом «Ткаченко Юлією Олегівною»; витяг з Акту №3-МК від 23.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, Акт приймання - передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію№ 8b8b2e від 24.02.2026; ордер від 03.09.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання правової допомоги пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 086,10 грн.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», за участі представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, заборгованість за кредитним договором № 45749464 від 28.10.2025 в розмірі 12 684,16 грн (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні шістнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1825,87 грн (одна тисяча вісімсот двадцять п`ять гривень вісімдесят сім копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 086,10 грн (три тисячі вісімдесят шість гривень десять копійок), пропорційно до задоволених вимог.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Герцов