Рішення № 13713052, 04.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.11                                                                                           Справа№ 25/177

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Відкритого акціонерного товариства “Квіти Львова” (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Дар” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 13 667,10 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Благута-Марухняк М.Б.-представник, довіреність від 27.12.2010 року

від відповідача:Шимчишин І.С.-представник, довіреність від 01.12.2010 року

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Квіти Львова” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал - Дар” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 13 667,10 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.12.2010 року. Ухвалою від 27.12.2010 року розгляд справи відкладено до 05.01.2011 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача. В судовому засіданні 05.01.2011 року оголошено перерву до 12.01.2011 року, для надання доказів по справі. В судовому засіданні 12.01.2011 року оголошено перерву до 17.01.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 17.01.2011 року розгляд справи відкладено до 21.01.2011 року, у зв’язку із клопотанням відповідача. Ухвалою від 21.01.2011 року розгляд справи відкладено до 27.01.2011 року, у зв’язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 27.01.2011 року розгляд справи відкладено до 04.02.2011 року, у зв’язку з неявкою представника позивача та за клопотанням відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.12.2010 року, про відкладення від 27.12.2010 року, від 17.01.2011 року, від 21.01.2011 року, від 27.01.2011 року, про оголошення перерви від 05.01.2011 року, від 12.01.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

04.01.2011 року за вх.№45/11 позивач подав клопотання по справі.

11.01.2011 року за вх.№347/11 позивач подав пояснення по справі.

В судовому засіданні 12.01.2011 року позивач подав клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів по справі.

14.01.2011 року за вх.№665/11 позивач подав пояснення по справі.

21.01.2011 року за вх.№1191/11 позивач подав клопотання про залучення доказів до справи.

27.01.2011 року в судовому засіданні позивач подав клопотання про відкладення судового засідання.

03.02.2011 року за вх.№2401/11 позивач подав клопотання про залучення доказів до справи.

Представник позивача позов підтримав повністю просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.12.2010 року, про відкладення від 27.12.2010 року, від 17.01.2011 року, від 21.01.2011 року, від 27.01.2011 року, про оголошення перерви від 05.01.2011 року, від 12.01.2011 року не виконав повністю, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.

27.12.2010 року за вх.№25399 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

12.01.2011 року за вх.№443/11 відповідач подав пояснення по справі, згідно якого визнає позовні вимоги в частині стягнення боргу за вересень.

17.01.2011 року за вх.№700/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2011 року позовні вимоги визнав частково.

Згідно ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позов розглянуто в присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 04.02.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

14 лютого 2008 р. між ВАТ «Квіти Львова»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Дар", був укладений Договір №2 про надання послуг (надалі іменується "Договір"), згідно з п. 1.1. якого ВАТ «Квіти Львова»(Власник) зобов'язується надавати на умовах, визначених даним Договором послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Гал-Дар" (Користувачу) з забезпечення доступу до резервного підключення пожежної водойми, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 195. Користувач зобов'язується прийняти та оплачувати Власнику винагороду за надану послугу.

У відповідності до п. 2.1. Договору, розмір винагороди Власника за надання послуг, визначених у п. 1.1. даного Договору, становить 2000 грн. без ПДВ за базовий поточний місяць і сплачується Користувачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Власника.

Відповідно до п. 2.2. Договору, розмір винагороди за кожний наступний місяць визначається Власником шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній.

Відповідно до п. 2.4. Договору, плата за надання послуг перераховується Користувачем щомісячно згідно виставлених Власником рахунків не пізніше 10 днів після їх отримання Користувачем.

Станом на 17 грудня 2010 року, відповідачем не було сплачено винагороду за надані послуги за вересень 2010 року у розмірі 3 333,12 грн. (три тисячі триста тридцять три грн. 12 коп.), згідно рахунку № РФ-0000018 від 09.09.2010 року; за жовтень 2010 року у розмірі 3 429,78 грн. (три тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 78 коп.), згідно рахунку № РФ-0000020 від 08.10. 2010 року; за листопад 2010 року у розмірі 3 446,93 грн. (три тисячі чотириста сорок шість грн. 93 коп.), згідно рахунку № РФ-0000022 від 08.11.2010 року; за грудень 2010 року у розмірі 3457, 27 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят сім грн. 27 коп.), згідно рахунку № РФ-0000024 від 08.12.2010 року, що разом становить 13 667,10 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 10 коп.).

Позивач вважає, що розірвання договорів в усному порядку не допускається, оскільки ст.188 Господарського Кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Позивач стверджує, що відповідач жодних доказів того, що на адресу позивача відправлялися пропозиції про розірвання даного договору, в судовому засіданні не надав.

Крім цього, відповідачем було підписано Акт виконаних робіт за вересень 2010 року. Акти виконаних робіт за жовтень-грудень 2010 року, які надсилалися відповідачу, останнім не підписано, хоча послуги за договором, за твердженням позивача, надаються по сьогодні. Даним договором про надання послуг розірвання цього договору в односторонньому порядку не передбачено, тому, на думку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Дар" не має права розривати даний договір в односторонньому порядку.

Відповідач, надаючи пояснення по справі, вказав, що визнає позовні вимоги лише в частині стягнення боргу за вересень 2010 року, про що свідчить акт № ОУ-0000018 підписаний з обох сторін, однак, проти решти позовних вимог заперечує повністю, мотивуючи це тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Дар" розірвало Договір з Відкритим акціонерним товариством "Квіти Львова" в односторонньому, усному порядку, і послуги позивачем не були надані.

Окрім того, відповідач вважає, що Договір №2 від 14 лютого 2008 року припинив свою дію на основі п.3.1. Договору, оскільки, у разі затримки розрахунків більше 2 місяців, Власник має право розірвати договір в односторонньому порядку і припинити надання послуг по ньому.

Отже, на момент звернення з позовом заборгованість відповідача становить 13667,10 грн..

На момент розгляду справи відповідач докази погашення боргу суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 14 лютого 2008 р. між ВАТ «Квіти Львова»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Дар" (відповідач), був укладений Договір №2 про надання послуг, відповідно до якого, позивач зобов'язувався надавати на умовах, визначених даним договором послуги відповідачу з забезпечення доступу до резервного підключення пожежної водойми, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 195. Відповідач зобов’язувався приймати та оплачувати позивачу винагороду за надані послуги. У відповідності до п. 2.1. договору, розмір винагороди позивача за надання послуг становить 2000 грн. без ПДВ за базовий поточний місяць і сплачується відповідачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача. Відповідно до п. 2.2. договору, розмір винагороди за кожний наступний місяць визначається позивачем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній. Відповідно до п. 2.4. договору, плата за надання послуг перераховується відповідачем щомісячно згідно виставлених позивачем рахунків не пізніше 10 днів після їх отримання відповідачем. На час подання позивачем позовної заяви до суду, відповідачем не було сплачено кошти за надані йому послуги за вересень, жовтень, листопад і грудень місяці 2010 року. Станом на грудень 2010р. у відповідача перед позивачем утворився борг на загальну суму 13 667 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 10 коп.

Також, в ході судового розгляду справи встановлено, що договір № 2 про надання послуг, який було укладено між відповідачем і позивачем, не був розірваним і докази наявності правових підстав вважати його розірваним, припиненим, визнаним недійсним тощо, не зважаючи на вимоги суду, сторони не представили. Відповідно до п.3.1. Договору, у разі затримки розрахунків більше 2 місяців Власник має право, а не обов’язок, розірвати договір в односторонньому порядку і припинити надання послуг по ньому. Даним пунктом передбачено лише порядок розрахунків між сторонами та право позивача на розірвання договору, яким позивач не скористався.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. А оскільки договором не встановлено права відповідача на односторонню відмову від договору, твердження відповідача про припинення даного договору є необґрунтовані, а отже договір є діючим і сторони зобов’язані виконувати покладені на них даним договором обов’язки. Також, відповідно до п.1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідач в судовому засіданні не надав жодних доказів того, що відповідно до п. 2 ст.188 ГК України, на його адресу зі сторони позивача відправлялися пропозиції про розірвання даного договору, або що з його сторони були відповідні звернення до позивача.

Також, відповідач не довів, що послуги, передбачені договором йому не надавалися. Відповідачу надсилалися рахунки, акти надання послуг, акт звірки розрахунків, однак відповідач не підписав даних документів. Відповідач визнав надані йому послуги за вересень 2010р., що підтверджується підписаним актом № ОУ-0000018. Рахунки і акти як за вересень, так і за жовтень-грудень місяці 2010р. було надіслано позивачем відповідачу в загальному порядку, що підтверджується квитанцією про оплату послуг Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв”язку «Укрпошта»від 20.12.2010 р., а також повідомленням Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв”язку «Укрпошта»№05-06-22 від 27.01.2011 року, про те, що лист, надісланий позивачем 20.12.2010 року на адресу відповідача, був виданий представнику відповідача 27.12.20010 року. Однак, відповідач не оплатив дані рахунки і не підписав відповідні акти.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, представив в судовому засіданні свої пояснення по справі, в яких визнає позовні вимоги частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства «Квіти Львова»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал –Дар»(м. Львів) про стягнення заборгованості в сумі 13 667,10 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п. ”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито ” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №204 від 17.12.2010 року на суму 137,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №205 від 17.12.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 651, 901, 903, 905 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 188, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Дар” ( м. Львів, вул.. Гайдучка, 5, код ЄДРПОУ 23269130, р/р 260020102546 в ЗАТ «Про кредит банк»м Київ МФО 320984) на користь Відкритого акціонерного товариства “Квіти Львова” (79011,м. Львів, вул.. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 23967029, р/р 26005099220601 в Ф-Я АБ «Брокбізнесбанк»м Львів МФО 325774 ) - 13 667 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 10 коп. боргу, 137 (сто тридцять сім) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя