Рішення № 13713047, 07.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.11                                                                                           Справа№ 3/205(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса-Водбудмонтаж», м.Виноградів

До відповідача: Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд», м.Львів

Про стягнення 112740,77 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса-Водбудмонтаж»до Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд»про стягнення 112740,77 грн.

В судовому засіданні 20.12.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2010 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в жодне судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 07.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

19.10.2009 року між БУ-21 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі начальника Даця М.І. (надалі –Замовник) та ТзОВ «Тиса-Водбудмонтаж»в особі директора Поповича Василя Петровича (надалі - Виконавець) було укладено договір № 96, зідно п.1.1 якого Виконавець зобов’язується забезпечити Замовнику три місця для забору гравійного грунта при розчистці русла ріки «Тиса»в кількості 60000 кубічних метра гравійного грунта, а Замовник зобов’язується прийняти вказані об’єми гравійного грунта, вивезти своїм транспортом та провести оплату за фактично вивезений грунт.

На виконання умов договору позивачем відпущено відповідачу гравійного грунту в обсягах та в строки, передбачені договором та прийнято структурним підрозділом Відповідача БУ –21 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в м.Ужгород на підставі Довіреностей № 424 від 08.11.2009 року, № 424 від 09.12.2009 року на загальну суму 292620,00 грн., за які відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково, заборгувавши позивачу 97620,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача 27.10.2010 року було направлено претензію про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 97620,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 11466,60 грн. та три відсотки річних в сумі 3717,04 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем відпущено відповідачу гравійного грунту в обсягах та в строки, передбачені договором та прийнято структурним підрозділом Відповідача БУ –21 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» в м.Ужгород, що підтверджується видатковими, податковими накладними (а.с. 17-21) загальною вартістю 292620,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата продукції здійснюється Замовником на підставі актів замірів об’ємів вивезеного гравійного грунта підписаних представниками сторін цього Договору на протязі 5-ти банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 97620,00 грн.

27.10.2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію про оплату заборгованості, яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 3717,04 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11466,60 грн. підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 1128,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» (79026, м.Львів, вул. Стрийська 144, код ЄДРПОУ 01293961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса-Водбудмонтаж»(90300, м. Виноградів Виноградівського району Закарпатської області, вул. Акацієва 2, код ЄДРПОУ 34991762) –97620,00 грн. –основного боргу, 11466,60 грн. –інфляційних втрат, 3 717,04 грн. –трьох відсотків річних, 1 128,03 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.02.2011 року.

Суддя