Рішення № 137130468, 04.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 752/4854/24

Провадження № 2/524/4033/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання Панченко А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3658664 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти.

10.11.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ « «УМ Факторинг» було укладено договір факторингу № 10112023, відповідно до умов якого Фактор (Новий Кредитор) набуває Права Вимоги від Клієнта (Первісного Кредитора) та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3658664 від 08.05.2023 року в розмірі 101 598,00 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.03.2024 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.01.2026 року справу передано за підсудністю до Автозаводського районного суду міста Кременчука.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про день, час, місце слухання справи була належним чином повідомлений поштою, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.

Судом встановлено, що 08.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3658664 про надання споживчого кредиту.

За вказаним договором Відповідач отримав Позику у розмірі 12 300 грн. строком на 363 днів, шляхом переказу на його банківську картку N? НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення карти та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка та 2% від залишку суми кредиту за кожен день - стандартна процентна ставка (відповідні ставки зазначені в П. 1.4.2. та 1.4.1. Договору). Договір споживчого кредитування, підписаний Відповідачем, додаємо.

Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (розрахунок відсотків за користування коштами додається).

Станом на 01.12.2023 року відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування N? 3658664 від 08.05.2023 року.

В подальшому для здійснення підпису Відповідачу був направлений на зазначений ним номер телефонуодноразовий ідентифікатор К435, у повідомлення, та відповідно відповідач ввів цей пароль у ІТС, чим підтвердив акцептування Договору.

Тобто підписання договору N? 3658664 про надання споживчого кредиту від 08.05.2023 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Договору та отриманням кредиту. Окрім того, замовлені кошти були переказані на рахунок відповідача, зазначений останнім у Кредитному договорі - п.2.1.

Кошти були витрачені відповідачем, тому він в тому числі своїми діями підтвердив факт укладення договору.

Перерахування кредиту, відповідно до умов договору N? 3658664, здійснювалося поповненням банківської картки N? НОМЕР_1 компанією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 37973023) яка має відповідний дозвіл та на підставі договору N? ФК-ПІ-19/03-01 від 12.03.2019 з ТОВ «Лінеура України», про що підтверджується листом від 30.11.2023.

Відповідно до 1.3. Строк кредиту 363 днів. За умовами кредитного договору існує два вида процентної ставки: 1) стандарта процента ставка 2% в день - п. 1.4.1 Договору. 2) знижена процентна ставка 2% в день - п. 1.4.2. Договору. Стандартна процентна ставка становить 2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується у разі, коли Клієнт протягом тридцяти календарних днів, сплатить кошти. Враховуючи те, що Відповідач не виконав умови договору N? 3658664 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2023 р., Позивач застосовує стандартну процентну ставку - 2% на строк 363 днів.

Як вбачається з матеріалів, кредитні кошти були отримані Відповідачем виконання умов договору N? 3658664 від 08.05.2023 р. шляхом поповнення банківської картки N? НОМЕР_1 компанією ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" (ЄДРПОУ 37973023), відповідно до договору ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 р. з ТОВ "Лінеура Україна", Відповідачу було перераховано 12 300 НОМЕР_1 Транзакція номер в системі іРау.ца - 234793771.

10.11.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ « «УМ Факторинг» було укладено договір факторингу № 10112023, відповідно до умов якого Фактор (Новий Кредитор) набуває Права Вимоги від Клієнта (Первісного Кредитора) та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у розмірі 101 598 грн.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

З прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIIIвід 03 вересня 2015року (далі Закон № 675-VIII) , який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закон №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитні відносини передбачають наявність певних зобов`язань між сторонами, зокрема обов`язку кредитора надати кошти, а позичальника повернути кошти та сплатити проценти.

Свій обов`язок з повернення позики, сплати відсотків відповідач не виконав, у зв`язку із чим суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та доведеними.

Отже, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов`язань перед позивачем, суд задовольняє вимоги ТОВ «УМ Факторинг» та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 08.05.2023 № N? 3658664 в розмірі 101 598, 00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 1Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 6 000 грн., які підтверджуються договором про надання правничної допомоги №15/12/2023 від 01.12.2023. З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу не надходило.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи вище викладене, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 280-281, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованість за кредитним договором №3658664 від 08.05.2023 року в сумі 101 598,00 грн. судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд.73-Г, офіс 7/1, код ЄДРПОУ 40274286).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.В. Рибалка