Рішення № 13713030, 02.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11                                                                                           Справа№ 5015/87/11

За позовом: Військового прокурора Західного регіону України, м. Львів в інтересах держави - Міністерства Оборони України, м. Київ, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах (позивача) –Державного підприємства МО України «Львівський бронетанковий завод», м. Львів

До відповідача: Львівського комунального підприємства “Бондарівка”, м. Львів

про стягнення 732 328,14 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Стасів І.І.

Представники:

Від прокуратури: не з»явився

від позивача: Вахняк О.Є.- представник (довіреність від 20.11.11р. за № 21)

від відповідача: Бучин Г.В.- представник (довіреність від 02.02.11р. )

Суть спору: Позов заявлено Військовим прокурором Західного регіону України, м. Львів в інтересах держави - Міністерства Оборони України, м. Київ, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах ( позивача) –Державного підприємства МО України «Львівський бронетанковий завод», м. Львів, до відповідача: Львівського комунального підприємства «Бондарівка», м. Львів, про стягнення 732 328,14 грн. заборгованості.

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.01.2011 року та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 02.02.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

В судове засідання 02.02.2011 року забезпечили явку повноважних представників позивач та відповідач. Представнику позивача та відповідача роз»яснено зміст ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України. Заяви в порядку ст.20 ГПК України від сторін до суду не надходили.

Прокуратура явку повноважного представника в судове засідання 02.02.11.р не забезпечила. Ухвала про порушення провадження у справі отримана Прокуратурою 14.01.2011 року,що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

В судовому засіданні представниками сторін подано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.10р. між ДП «Львівський БТРЗ»та ЛКП «Бондарівка», за яким виведено суму боргу - 697816,76 грн. Акт підписаний керівниками та головними бухгалтерами обидвох сторін, завірений печатками юридичних осіб.

В канцелярію суду подано ЛКП «Бондарівка»клопотання за вх. № 2310/11 про розтермінування виконання рішення терміном на один рік шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частинами. Позовні вимоги визнає в сумі 614816,76 грн. Просить припинити провадження у справі по стягненню решти суми боргу, оскільки в цій частині заявлених вимог предмет спору відсутній. В додаток до клопотання додано: копії банківських виписок станом на 14.01.11р., 18.01.11р., 20.01.11р., 28.01.11 р, на суму 83000,00 грн та свідоцтва про державну реєстрацію. Представник позивача з даним клопотанням відповідача ознайомлений, підтверджує суму боргу 614816,76 грн, не заперечує проти розстрочки виконання рішення на термін, який просить відповідач, про що засвідчив письмово на поданому відповідачем клопотанні.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з»ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Згідно укладеного 16 червня 2005 року між ДП МО України «Львівський бронетанковий ремонтний завод» та Львівським міським комунальним підприємством «Бондарівка» договору №205 на обслуговування відомчого житлового фонду, між цими ж сторонами 01 вересня 2005 року був укладений договір №261 на постачання теплової енергії для потреб будинків, переданих на обслуговування відповідачу згідно договору №205.

Відповідно до умов договору від 01 вересня 2005 року №261 енергопостачальна організація (позивач) брала на себе зобов”язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію (гаряча вода та теплопостачання) в потрібних йому обсягах, а споживач зобов”язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором та калькуляцією.

Відповідно до п.3.1 договору споживач мав право, зокрема, на отримання інформації щодо якості теплової енергії, тарифів, умов та режимів споживання. Споживач зобов”язувався , зокрема, повідомити енергопостачальну організацію про всі об”єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж споживача (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, площу займану орендарями, тощо), а також письмово повідомляти енергопостачальну організацію про зміну власного найменування , організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій ( п.п.3.2.3; 3.2.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби : опалення - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання –протягом року та технологічні потреби.

Енергопостачальна організація зобов”язувалась забезпечувати постачання теплової енергії споживачеві в обсягах згідно з даним договором ( п.4.2.1); повідомити споживача письмово про зміну тарифів ( п.4.2.3).

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць ( п.6.2). Відповідно до п.6.3 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду, зобов”язувався сплачувати енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахування залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п.7.1.2 договору енергопостачальна організація несе відповідальність за неправильне застосування тарифів та недостовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію споживачеві, а споживач, зокрема, несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення ( п.7.2.2. договору).

В п.8.1 договору сторони погодили, що розбіжності та спори між ними, пов”язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами ( телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також , що пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. Окрім того, у разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання ( п.8.2).

Термін дії договору встановлений в п.10.1 Договору ( з дня його підписання та діє до 31.12.2015 року).

Відповідно до п.10.4 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Припинення дії договору не звільняє покупця від обов”язку повної сплати спожитої теплової енергії ( п.10.3 Договору).

Відповідно до ст..ст..33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Жодного доказу про те, що в процесі виконання умов Договору № 261 від 01.09.2005 р між сторонами виникали (у встановленому договором порядку з”ясовувались чи вирішувались) розбіжності щодо здійснених позивачем нарахувань, застосованих тарифів, обсягів поставленої позивачем відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а тим паче, щодо підстав таких нарахувань ( поскільки очевидно, що є предметом цього договору) в процесі розгляду даної справи суду не подано жодною із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, ЛКП «Бондарівка»здійснювало проплати за спожиту теплову енергію; проводило з позивачем взаємозвірки розрахунків .

Станом на 31.10.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором №261 від 01.09.2005 року складала 732328,14 грн, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.10.2010 року за договором №261 від 01.09.2005 року.

Станом на 10.01.2011 року Договір № 261 від 01.09.2005 року не припинив своєї дії. Заборгованість відповідача перед позивачем склала 697816,76 грн, що сторони підтвердили в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 року. ( акт підписаний керівниками та головними бухгалтерами обидвох сторін, завірений печатками юридичних осіб).

Окрім того, в січні 2011 року відповідач перерахував позивачу ще 83000,00 грн (виписки з банківського рахунку відповідача на зазначену суму коштів додаються).

Станом на даний час відповідач визнає заборгованість в сумі 614816,76 грн , просить розстрочити виконання рішення строком на один рік.

Представник позивача підтвердив суму заборгованості 614816,76 грн станом на час розгляду справи. Дав згоду на розстрочку виконання рішення терміном на один рік, рівними частинами щомісячно, як того просить відповідач.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням , проведеним належним чином.

Позов підлягає задоволенню в сумі 614 816,76 грн.

В решті суми провадження підлягає припиненню, у зв»язку із відсутністю предмету спору.

Судові витрати покладаються на відповідача по справі. Стягненню в держбюджет підлягає держмито в сумі 6 978,17 грн., виходячи із суми боргу 697816,76 грн., а також 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Щодо заявлення позову прокурором.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям “орган, упоноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження виконавчої влади.

В контексті пункту 2 статті 121 Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в і нтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Оскільки “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Отже, виходячи з вищенаведеного стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 614 816,76 грн. - боргу; в доход бюджету: 6 978,17 грн. –держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом береться до уваги клопотання відповідача про розстрочку стягнення присуджених судом по даній справі грошових коштів. Суд вбачає за доцільне задоволити зазначене клопотання та розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 614 816,76 грн. терміном на дванадцять місяців, рівними частинами, присудивши до стягнення щомісячно по 51234,73 грн.

Керуючись ст.ст.32,33,36,38,43,44,49,80,82,83, 84,85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Бондарівка»( 79031, м. Львів, вул. Гашека,15, код ЗКПО 31658250) на користь Державного підприємства “Львівський бронетанковий ремонтний завод” (79031, м. Львів, вул. Стрийська,73 , код ЗКПО 07985602) 614 816,76 грн. –боргу;

а) в доход державного бюджету України 6 978,17 грн. державного мита;

б) в доход державного бюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Виконання п.2 рішення розстрочити терміном на дванадцять місяців рівними частинами, присудивши до стягнення щомісячно по 51234,73 грн.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5.Припинити провадження в решті суми боргу.

В судовому засіданні 02.02.11р. оголошено вступну та резолютивну частині рішення. Повний текст рішення складено 07.02.11р.

Суддя                                                                                           Кітаєва С.Б.