Вирок № 137130274, 04.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/986/26

Провадження № 1-кп/375/118/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111250000024, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бушеве Білоцерківського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, не депутата, не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

Восени 2025 року точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_3 , перебуваючи на очисних спорудах масиву цукрового заводу в селищі Білоцерківського району Київської області, виявив дикоростучі рослини коноплі.

В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на придбання виявленого наркотичного засобу - канабісу, для подальшого вживання та зберігання без мети збуту.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 усвідомлюючи, що канабіс є наркотичним засобом, обіг якого обмежено відповідно до чинного законодавства, діючи умисно, назривав рослини коноплі, чим здійснив незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту і розпочав його незаконне зберігання.

В подальшому зламані листя та суцвіття рослин коноплі він переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , висушив, відділив листя та суцвіття від стебла та залишив зберігати за місцем свого проживання, продовживши незаконне зберігання цього наркотичного засобу.

27 лютого 2026 року в період часу з 8 год 30 хв. до 13 год 33 хв. в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області справа № 375/137/26 по АДРЕСА_2 працівниками поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області виявлено та вилучено поліетиленовий пакет та ємності з вмістом рослинної речовини зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною масою, в перерахунку на суху речовину, становить 393,07 г.

Згідно зі Списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року за № 770, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 653 від 24 травня 2024 року, канабіс є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 1 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» та Таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», маса канабісу в перерахунку на суху речовину до 5,0 г вважається невеликими розмірами, а від 500 г до 2500 г - великими розмірами.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 309 КК України, а саме незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичної речовини без мети збуту.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкримінований кримінальний проступок вчинено обвинуваченим, тому просить визнати ОСОБА_3 винуватим та призначити покарання за частиною 1 статті 309 КК України у виді штрафу.

При цьому прокурор просив врахувати, що обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та надав показання, що перебуваючи на очисних спорудах масиву цукрового заводу в селищі Білоцерківського району Київської області, виявив дикоростучі рослини коноплі. В подальшому зламані листя та суцвіття рослин коноплі він переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , висушив, відділив листя та суцвіття від стебла та залишив зберігати за місцем свого проживання, де вони були виявлені співробітниками поліції під час проведення обшуку. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.

Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження (надані показання обвинуваченим), і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України, а саме незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичної речовини без мети збуту.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі №521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих статтею 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені статтею 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку статті 349 КПК України.

Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку.

У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі статтею 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною 1 статті 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, що покарання є необхідним у тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорій кримінальних проступків відповідно до статті 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Наслідки вчинення кримінального проступку, зокрема, що матеріальна шкода не завдана. Також суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює (зі слів) неофіційно, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання компроментуючі матеріали відсутні. При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень статті 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статтею 69 КК України, не встановлено.

З урахуванням викладених обставин по справі, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у межах санкції частини 1 статті 309 КК України у виді штрафу.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), а також призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до статті 100 КПК України.

З урахуванням положень статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/111-26/10245-НЗПРАП від 27 лютого 2026 року у сумі 1337,10 грн та за проведення експертизи № СЕ-19/111-26/10246-НЗПРАП від 17 квітня 2026 року у сумі 5776,32 грн - стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, які зарахувати на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Київській області/Рокитнянська селищна рада/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача: UA128999980313090115000010842, код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Речові докази:

- наркотичний засіб - канабіс, масою 209,34 г, який зберігається у камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

- наркотичний засіб - канабіс, масою 183,73 г та нашарування екстракту канабісу масою 0,180 г, який зберігається у камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених частиною 2 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_6